Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 553

Саме ці слова пригадалися після знайомства з Олександром ЩЕРБАНЕМ – головою Деражнянської районної державної адміністрації. Вислів всесвітньо відомого тенісиста насправді є сильним мотиватором для усіх, хто прагне результату та впевнено й наполегливо рухається до мети, крок за кроком долаючи перешкоди, часто – жертвуючи часом та силами. А як інакше, якщо, до прикладу, ти ведеш за собою інших, і від правильності рішень залежить добробут людей. Звісно, вмить кардинальні зміни важко запровадити, проте разом із сильною командою, вольовому й цілеспрямованому керівникові легше рухатися за обраним стратегічним планом розвитку краю. Головне – вибрати оптимальний вектор руху, а далі з хорошою динамікою нарощувати його.

Олександр Щербань – представник сучасного прогресивного покоління молодих та успішних, які не бояться ламати застарілі стереотипи – краще так, аби не гірше. Бо направду, за таким принципом, як кажуть, далеко не заїдеш. Адже не можна не погодитися з думкою, що той, хто не хоче працювати – шукає причини, а хто хоче – можливості. Та й потенційні можливості, очевидна річ, Деражнянщина має досить непогані, порівняно з іншими районами. Тому важливо шукати нові шляхи розвитку, а вони, як з’ясувалося в розмові, є, і досить цікаві.

— Олександре Васильовичу, ви обіймаєте посаду керівника лише кілька місяців, ясна річ, ще рано говорити про масштабні проекти та великі результати. Проте вирішення якого питання було найнагальнішим?
— Насправді, проблем, за які необхідно братися, як і в кожному районі, — вистачає. Але найболючішою на сьогодні є поганий стан доріг, адже це безпека життя наших громадян — і тут зволікати не можна. Тому на сесії районної ради ми спільно з депутатами прийняли рішення про виділення коштів на виготовлення проектно-кошторисної документації на ремонт двох ділянок доріг територіального значення, які належать до Служби автомобільних доріг області та фінансуються за рахунок Державного бюджету: від селища Вовковинці до Луки Барської (Вінницької області) та від села Маниківці до Деражні. Тож ми спершу зустрілися з начальником служби Валентином Данилюком, спільно проінспектували ці ділянки, де, до речі, легковому автомобілю досить складно проїхати. Тепер завдяки співфінансуванню — з районного та державного бюджетів — плануємо відремонтувати згадані ділянки доріг.
— Якісні дві дороги — це гарні перспективи. А як справи з поточними ремонтами, адже, напевне, ям та вибоїн чимало на дорогах в районі?
— Відомо, що кожен районний відділ служби автомобільних доріг щомісяця отримує від області певні кошти на поточні ремонти доріг. І Деражнянський — не виняток, адже ми отримуємо близько двохсот тисяч гривень кожного місяця. Ці кошти ми спрямовуємо на виконання ямкового ремонту по всьому району, проте цього, на жаль, не достатньо. Тому після обговорення цих питань із Валентином Данилюком, було прийнято рішення збільшити фінансування району до чотирьохсот тисяч гривень. Тепер це дає нам можливість виконати вдвічі більше від попереднього рівня ремонтних робіт.
— Пане Олександре, якщо говорити про перспективи району в цілому, то в чому бачите потенційні шляхи розвитку? Адже, думаю, не дорогами єдиними зараз зайняті?
— Так, дійсно, паралельно з тим намагаємося спільно з командою займатися вирішенням питань й соціально-економічного розвитку краю. До прикладу, попередньо ретельно вивчивши питання закриття в селі Маниківці спиртового заводу, бачимо доцільним відновлення його роботи. Так, на даному підприємстві (воно належить державному підприємству «Укрспирт», яке, в свою чергу, підпорядковується Міністерству Агропромислової політики), виготовляли спирт для різних напрямків використання: і для медицини, і для виготовлення алкогольної продукції тощо. Тут наразі збережені всі виробничі потужності, зокрема, все обладнання, навіть — трудовий колектив. Отож після обговорення цього питання із головою обласної державної адміністрації Дмитром Габінетом та всіх підрахунків вартості запуску роботи підприємства (на це потрібно близько шести мільйонів гривень), вирішили, що це буде величезним економічним поштовхом для району загалом — і сплата чималих податків, акцизні збори та інше.
— Крім голови облдержадміністрації, хто ще відгукнувся на вашу ініціативу та вирішив підтримати?
— Відрадно, що на моє звернення до народних депутатів України, представників області в парламенті, щодо питання відновлення роботи спиртозаводу — отримав схвальні відгуки. Крім того, вони відвідали підприємство, поспілкувалися із його директором, після чого вже була проведена зустріч із очільником Міністерства агропромислової політики. Отож маємо надію, що до кінця цього року наші спільні зусилля вже дадуть результат.
— На Деражнянщині потужний виробничий потенціал, і підтвердження цьому є чимала кількість підприємств, заводів, продукція яких користується попитом далеко за межами області. Проте є і ті, про яких мало знають, як, до прикладу, Valimark? Чи дізнавалися секрети їхнього успіху?
— Так, в невеличкому селі Підлісне Деражнянського району сьогодні функціонує це підприємство, яке спеціалізується на пошитті одягу, та прекрасно розвивається. Відвідавши його, зізнаюся, були приємно здивовані масштабами виробництва. Сьогодні — це доволі відомий бренд, який успішно реалізовує свою продукцію, що не поступається якістю багатьом іншим. А головне — це робочі місця для багатьох людей і хороші умови праці.
Звичайно, чим більше буде успішних підприємств, інвестицій та інвесторів у районі, тим краще житимуть люди. А ще — це дасть нам можливість будувати дороги, а також подбати про благоустрій.
— Олександре Васильовичу, до речі, щодо поліпшення благоустрою, чи є вже плани? І з чого розпочнете?
— Наразі вирішили розпочати із ремонту центральної площі в Деражні, бо це, безперечно, обличчя всього міста. Ми бачимо, що асфальтове покриття вже зовсім зруйноване, внаслідок чого утворилося багато ям. Тепер плануємо покласти плитку (до речі, в українському орнаменті), зробити кілька пішохідних зон. До цього проекту ми плануємо залучити спонсорів.
— Звичайно, бюджет району обмежений, а справ, які треба вирішити за його рахунок — вистачає. Зокрема, й підтримати матеріально тих жителів району й міста, хто в особливо важкому становищі?
— Так, щодня доводиться зустрічатися з людьми, вислуховувати їхні звернення, потім проводити наради й спільно, за можливості, вирішувати питання. Підтримки шукають і люди пенсійного віку, і молодь. Так, до прикладу, проводимо зустрічі з учасниками АТО, намагаємося допомогти й підтримати їх. От нещодавно після звернення батьків загиблого воїна на сході України на кошти районного бюджету встановили пам’ятник, оскільки вони не мали можливості. Звичайно, ми не могли залишити без уваги це питання, адже кожного Героя, який віддав своє життя за Україну, ми пам’ятаємо та шануємо.
А як інакше — земля ж у нас одна — ми маємо на ній працювати, пліч-о-пліч рухатися вперед, розвиватися й не боятися труднощів. Бо, якщо сидіти, склавши руки, зміни не прийдуть, треба піднятися і йти вперед.
— Дякую за розмову.

Довідково. Олександр Васильович Щербань народився в Кам’янці-Подільському. Вищу освіту здобув у Хмельницькому університеті управління і права. Десять років віддав адвокатурі: займався цивільними та кримінальними справами.