Гроші — це кров економіки. І хоча ця фраза вже заяложена, але саме вона передає суть грошово-кредитних відносин, від яких залежить практично все і всі в країні.

Про що мріють промисловці
Промисловці вважають, що економіка потребує реформи грошово-кредитної системи держави та спеціальних державних програм доступу виробників до кредитних ресурсів.
Які функції, наприклад, виконують Федеральна резервна система в США, Центробанк в ЄС? Основні дві: стримування інфляції та стимулювання економіки. Національний банк України зовсім не займається проблематикою підтримки та розвитку економіки. Таку думку президент УСПП, екс-прем’єр-міністр України Анатолій Кінах висловив в ефірі одного з національних телеканалів.
«В останні два роки відбулося стимулювання попиту банків на облігації внутрішньої державної позики (далі ОВДП) та депозитні сертифікати, доходність яких в деякі місяці доходила до 18-19%. Це дозволило спекулянтам-нерезидентам завести в Україну 4,3 мільярда доларів США, що, безумовно, зміцнило гривню, але не тими засобами, яких потребувала економіка — збільшенням притоку прямих іноземних інвестицій, ростом виробництва і експорту високотехнологічних товарів.
Це означає, що в разі втрати інте-ресу нерезидентів до українського ринку ОВДП (наприклад, світова фінансова криза, погіршення зовнішньої кон’юнктури на сировинні товари) відновиться девальвація. При цьому різке зміцнення гривні призвело до суттєвих втрат експортерів, заробітчан, бюджету і всіх українських платників податків на загальну суму близько 5 мільярдів доларів США. І головне — втягнуті в спекуляції з ОВДП банки кинули напризволяще економіку, залишили її в ситуації фінансового голоду», — наголошує Анатолій Кінах.
За висновками експертів міжнародні спекулянти на українських ОВДП зуміли в окремі періоди заробляти на рівні 30% річних. В той час, як в більшості розвинених країн відсотки по депозитах становлять 0% річних. А у нас вже навіть два президенти України (минулий і сьогоднішній) заробляють на піраміді з ОВДП.
Промисловість, особливо галузі, які орієнтовані на виробництво високотехнологічної продукції з високою доданою вартістю, традиційно потребують значних фінансових ресурсів, програм кредитування на нові технології, модернізацію та поточну діяльність.
Лише таким чином можна зміцнити їх конкурентноспроможність, зберегти робочі місця, врятувати економіку від скочування в сировинну яму. Саме тому Антикризова рада громадських організацій, Український союз промисловців і підприємців вимагають від Національного банку України, уряду разом з парламентом негайно ухвалити спеціальну програму (чи програми по галузях, які уряд визначить пріоритетними) доступу виробників до кредитних ресурсів, враховуючи, що ситуація ускладнюється гальмуванням економіки через пандемію коронавірусу.
Висновки і пропозиції експертів фінансового ринку
Незважаючи на те, що Президент та уряд назвали відновлення кредитування одним з пріоритетних напрямів державної політики, по факту ми бачимо зовсім інші результати:
— у 2019 році загальний кредитний портфель банків за рік зменшився на 13%; найбільше знизилося кредитування базових та інфраструктурних галузей економіки: добувної (–31 %), переробної (–16 %), будівництво
(–18 %), транспорт (–21 %);
— загальна сума виданих кредитів нефінансовим корпораціям за минулий рік зменшилася більш ніж на 115 мільярдів гривень, знизився обсяг наданих кредитів суб’єктам середнього та малого підприємництва (за 2019 рік на 13% та 22% відповідно), хоча саме цей сегмент визнається Національним банком та урядом як пріоритетний;
— натомість стрімко зростають сегменти кредитування мікропідприємств та фізичних осіб, ані масштаб, ані характер діяльності яких не дозволяють розраховувати на системний вплив на зростання економіки в цілому.
Падіння кредитування на тлі високої капіталізації, ліквідності та операційної ефективності банків, прибуток яких у минулому році втричі збільшився до 2018 року і сягнув рекордних 60 мільярдів гривень, свідчить про системні проблеми у політиці регулювання їх кредитної діяльності.
Через невиправдану жорстку грошово-кредитну політику, яку проводив НБУ довгий час, сьогодні українським промисловцям отримати кредити в українських банках важче, ніж за кордоном.
На думку екс-міністра фінансів України Ігоря Уманського (інтерв’ю засновнику видання «ГОРДОН»), Національний банк України свідомо стримував економічний розвиток, у тому числі через стримування кредитування економіки, чим вніс найбільший вклад в кризу в Україні.
Екс-голова правління «Райффайзен Банк Аваль» Володимир Лавренчук вважає, що опікування влади малим і середнім бізнесом лежить не стільки в площині кредитів, скільки в забезпеченні їх діяльності замовленням. Звідки взяти нові замовлення при падінні ВВП у 2020 році, або навіть при подальшому зростанні лише на 2-4% на рік? Відповідь тут: від перерозподілу, точніше від демонополізації. Дайте малому і середньому бізнесу можливість заробляти, надайте їм квоти у державних тендерах, — такі його пропозиції.
Буде замовлення — будуть і кредити, а не навпаки. У підсумку він зазначив, що у турбо- чи ще у якомусь прискореному режимі терміново необхідні:
 1) детінізація і демонополізація економіки;
 2) фіскальні стимули малому бізнесу і доступ (квоти) до державних замовлень;
3) спрощення адміністрування ведення бізнесу;
 4) забезпечення державою умов чесної конкуренції і рівності усіх перед законом — сформує не тільки гарну грошову пропозицію, але і гарну для країни економічну перспективу.
Що так стурбувало Євросоюз
3 липня 2020 року посол Євросоюзу в Україні М. Маасікас листом звернувся до керівництва нашої країни фактично з вимогою скасувати останні дії Кабміну і Верховної Ради, спрямовані на стимулювання роботи українського машинобудування.
Посол Євросоюзу в Україні всупереч прийнятим дипломатичним нормам висловив безпідставну критику проекту постанови Кабінету міністрів України «Деякі питання реалізації пілотного проекту щодо здійснення закупівель техніки галузі машинобудування з підтвердженим ступенем локалізації виробництва».
Тобто Євросоюз, в особі свого посла, незадоволений тим, що український уряд 15-30% комплектуючих для імпортованої продукції машинобудування планує виробляти в Україні.
Крім того, посол ЄС накинувся з критикою на законопроект № 3937 «Про внесення змін у закон «Про публічні закупівлі» щодо створення передумов для сталого розвитку та модернізації української промисловості».
Таким чином Євросоюзу не подобається, що в Україні з’явилися хоч якісь перспективні плани підтримки вітчизняного машинобудування.
Але термінова підтримка вітчизняного машинобудування дійсно необхідна. Падіння обсягів випуску машинобудівної продукції в Україні тільки за останній рік склало 22,4% (травень 2020-го до травня 2019-го). Зниження експорту продукції машин і обладнання з України склало в квітні 2020 року 28,6% (до квітня 2019-го). Причому українська машинобудівна продукція не становить конкуренції продукції країн Євросоюзу і в ці країни навіть не експортується.
Так у чому ж проблема? Чому навіть спроби уряду і Верховної Ради врятувати українську машинобудівну галузь викликають бурхливу і негативну реакцію посла ЄС? Напевне, справа в тому, що Євросоюз розглядає Україну не зовсім як партнера, а швидше, як свій сировинний придаток. Такі реалії сьогодення. Звичайно такий відчайдушний тиск ЄС на Україну веде прискореними темпами до деіндустріалізації країни.
Роботодавці наполягають на аудиті НБУ та Фонду гарантування вкладів
Однією з найбільших проблем для українського бізнесу і промисловості залишається фінансовий «голод».
Федерація роботодавців України вважає політику Нацбанку неефективною, незадовільною і не в інте-
ресах України. При цьому за останні п’ять років на користь кредиторів із бюджету вилучено майже 9% ВВП. Це, в свою чергу, вдарило по економічному потенціалу країни та державних фінансах.
Тобто монетарний механізм України, який мав би стимулювати розвиток вітчизняної економіки, розвернувся в бік зовнішніх інтересів на шкоду внутрішнім.
У результаті неадекватної економічним умовам валютної політики НБУ суб’єкти економіки зазнали збитків: державний бюджет недоотримав доходів і запозичував за ставками, що значно перевищують темпи зростання податків, експортери понесли втрати внаслідок зниження гривневої виручки, реальний сектор недоотримав кредитних ресурсів, а країна — надходжень у валютні резерви.
А Національний банк України замість того, щоб стимулювати експорт, сформував надприбуткові процентні умови для кредиторів, у тому числі банків. Ті вклали в ОВДП близько 4 мільярдів доларів США.
Хоча ту ж валюту, зазначають експерти, регулятор — НБУ міг отримати в резерви за рахунок скупки експортної виручки при адекватній монетарній політиці.
У той час як потенційна глибина падіння ВВП оцінюється в 7-8 % за рік, а промисловість може знизитися більше ніж на 10%, банки тільки за січень-квітень 2020 року вже отримали 25,2 мільярда гривень чистого прибутку (в 1,4 раза більше, ніж за аналогічний період минулого року).
Тому роботодавці вимагають:
 1. Від Верховної Ради України — внести зміни до Конституції України та Закону «Про Національний банк України», визначивши основною функцією НБУ, поряд із забезпеченням стабільності гривні, також сприяння довгостроковому економічному зростанню та мінімізації безробіття за досвідом розвинених країн.
 2. Від Національного банку України — стимулювання кредитування реального сектору економіки, лібералізувати вимоги щодо проведення активних банківських операцій, переглянути в сторону зменшення нормативи граничного розміру вкладень банків в ОВДП та депозитні сертифікати НБУ.
3. Від Міністерства фінансів України — припинити фінансові спекуляції із залученням коштів під ОВДП за завищеними процентними ставками.
На переконання роботодавців, виконання зазначених вимог дозволить покращити ситуацію із кредитуванням реального сектору економіки, зменшить обсяги спекулятивних операцій на фінансовому ринку, а у кінцевому підсумку — зупинить масову міграцію людей з України та стимулює зростання економіки.
Напевне усім зрозуміло головне, що відродження і розвиток вітчизняної економіки неможливі без зміни грошово-кредитної політики. Для цього потрібні спільні дії Верховної Ради, Президента, Кабінету Міністрів і Національного банку України. А якість їх спільних рішень і наявність реальної роботи в цьому напрямі будуть свідчити про бачення і плани діючої влади щодо майбутнього України. Це буде для влади тест... — на любов до Батьківщини!