У п’ятницю, 20 лютого, перші дванадцять молодих корівок стали, так би мовити, першопрохідцями у відреконструйованому доїльному залі. Після капітального ремонту він виблискує нині кахлем, рівненькою підлогою, новітніми розподільчими системами і, найголовніше, сучасним обладнанням із Німеччини. Відтак весь процес доїння корів для працівників СТОВ ім. Шевченка, що в селі Копачівка Деражнянського району, перетворився на автоматизовану систему управління. А для корів став комфортною процедурою.

Директор товариства, заслужений працівник сільського господарства України Сергій Шаповалов, власне, у переддень відкриття особисто провів екскурсію по майже закінченому після реконструкції молочному комплексі.
— Торік задумали оновити наші потужності, — розповів керівник. — Маємо можливості. Та й хочеться, щоб наше село жило, трималося, як кажуть, на плаву. У березні почали з доїльного залу. До цього там розташовувалися різні об’єкти, проте це приміщення найбільше підходило для наших задумів. Але в процесі роботи зрозуміли, що лише доїльним залом робота не обмежиться. Тож довелося осучаснювати весь комплекс: і корівники, і пологове відділення, і майданчики для вигулу, для вирощування молодняку… Сподівалися, що до нового року встигнемо. Проте сьогодення, курс валют, відтак, здорожчання матеріалів, обладнання трохи затягли час.
Сергій Васильович зізнався, що ті три мільйони гривень, за які думали виконати весь комплекс робіт, на сьогодні «вилилися» у майже шість. А відступати нікуди. Раз почали — повинні завершити.
— Доглядаємо майже півтори тисячі голів худоби, — продовжив директор. — З них — шістсот корів: 350 дійної і 250 м’ясної породи. Але м’ясним скотарством нині займатися не вигідно. Тож почали здавати цю породу. Плануємо переходити виключно на молочну. Молоко сьогодні ще більш-менш рентабельне.
І племзавод, за словами Сергія Шаповалова, не має перспектив. Вирощений молодняк інші підприємці хочуть купувати за копійки. Хто ж буде займатися збитковою діяльністю? Тож і ця справа під великим питанням…
Поки що у новому доїльному залі відносна тиша. Завантаження його відбуватиметься поступово протягом двох років. Бо старших тварин тут доїти не будуть. Потрібно привчати молодняк до нових умов. У приміщенні, крім доїння одночасно 24 корів (у загальному розрахований на доїння 600 корів двічі на день), відбуватиметься й огляд тварин. Відтак, передбачили відділення для осіменіння, для лікування. Окремий зал — для молочних танкерів загальною потужністю 14 тонн. А в центрі, на другому поверсі, — кімната для автоматизованого комп’ютерного управління всіма процесами. Їх здійснюватимуть здебільшого чоловіки. Дівчат, зізнається Сергій Шаповалов, в селі дуже мало. Тож на роботу доводиться брати хлопців. Їх навчатимуть і представники компанії-постачальника обладнання, і провідні фахівці підприємства.