Жило собі приміське село Кунча тихо і мирно. Здавалося острівцем спокою у бурхливому морі теперішнього гармидеру. І раптом завирувало такими шаленими пристрастями, що невідомо, коли і як все вгамується.
Про це свідчить лист, який надійшов до редакції нашої газети.
«Нам стало відомо, що 24 березня 2020 року на позачерговій сесії сільської ради депутати затвердили технічну документацію з землеустрою щодо встановлення меж земельних ділянок сільськогосподарського призначення по 2 гектари і передали її у власність 21 особі. Із 12 депутатів сільської ради на засіданні були присутні 11 чоловік. Коли нам дали протокол сесії для ознайомлення, то навпроти прізвища Л. З. Гомілко в графі підпис, було щось замальовано коректором і стояла відмітка «відсутня»...
На противагу цим діям 18 травня відбувся схід села з порядком денним «Про незаконний розподіл земель сільського призначення депутатами Кунчанської сільської ради». Вони розподілили землю між собою, членами своїх сімей і родинами інших посадовців.
Ось список:
Антоніна Вигонська (працює начальником відділу Теофіпольського районного управління земельних ресурсів) — земля дісталася її синам Максиму і Павлу та племінникам Олександру і Дмитру Олійникам.
Ніна Дишкант (секретар сільської ради). Земля дісталася її сину Богдану.
С. А. Поліщук (завідуюча районним державним архівом). Земля дісталася її зятю Олександру Репецькому та Ганні Репецькій.
О. А. Козачук (голова села). Земля дісталася його тестю Олександру Сінчуку.
І. І. Савчук (працівник районного Будинку культури). Земля дісталася двом його синам Петру та Борису.
О. П. Кухарчук (пасічник місцевого господарства). Земля дісталася його двом синам Михайлу та Сергію.
В. П. Приходько (бригадир тракторної бригади). Земля дісталася його двом синам Андрію та Дмитру.
Л. В. Іванюк (працівник дитсадка). Земля дісталася її сину Івану.
Тетяна Чавелюк (юрист Теофіпольської райдержадміністрації).
О. Г. Цісар (бригадир рільничої бригади). Землю отримали дочка Наталія Цісар, дочка Оксана Степанюк та брат Олександр Перій.
О. І. Якимчук (бухгалтер сільради). Землю отримав син Дмитро Поліщук.
На сесії роздали 42 гектари пасовища. Вищевказані особи вже оформили право власності. І навіть діти до 18 років!
Пізніше з’ясувалося, що на цій самій ділянці на сесії 27 січня ц. р. оформили право власності на земельні ділянки площею по 2 гектари тільки працівники сільської ради.
Ось список бенефіціарів.
О. А Козачук (голова сільської ради). Землю отримали його мати Галина Козачук, дочка Ліза Козачук, син Остап Козачук.
О. М. Параїл (виготовляла генеральний план). Землю одержала Ірина Параїл.
О. І. Якимчук (бухгалтер сільради). Землю одержав син Ігор Носолюк.
Н. О. Дишкант (секретар сільради). Землю одержала дочка Тетяна Безкупська.
Із документів видно, що все затверджувалося на сесії сільради 25 жовтня 2019 року.
Ще у 2018 році було зареєстровано право на земельну ділянку в розмірі 2 гектари дружині сільського голови Олені Козачук.
Це тільки ті факти, які ми виявили самотужки, бо у сільській раді інформацію від нас приховують за сімома замками…
Ми вважаємо, що дані дії свідчать про змову державних чиновників, працівників та депутатів Кунчанської сільської ради». (9 підписів).
Наводжу тези листа тому, що наразі документи вилучені і немає змоги звірити названі факти з оригіналами. Поїздка на місце показала, що справа складна. Однак, кажуть, диму без вогню не буває. Можливо, моя стаття допоможе прояснити ситуацію.
У Кунчі
На майданчику навпроти сільської ради зібралося чимало людей.
Людмила Таранчук розповідає: «Ми вимагали, щоб сільський голова показав, на яких сесіях роздали землю і скільки саме. Олексій Козачук не відреагував. Ми обрали ініціативну групу. Однак він відмовився надати будь-яку інформацію з цього приводу. Наступного дня документи вивезли в архів.
Тоді ініціативна група знову зібралася і вирішила винести на розгляд сходу села питання про відставку сільського голови. 22 травня це питання прозвучало. Я зачитала людям документ, скільки він взяв землі для своєї родини. Ініціативна група у складі 13 осіб взялася вивчати це питання і 21 червня запропонувала зняти сільського голову з посади. Цього вимагали понад 130 людей. Документи занесли в територіально-виборчу комісію. Їх прийняла голова Людмила Синєгуб. Вона зібрала комісію і зачитала документи, які ми принесли. Після цього видала підписні листи. Ми назбирали 370 підписів, а було потрібно понад 290 (саме стільки проголосувало за Олексія Козачука на виборах).
Людмила Синєгуб прийняла підписні листи, зібрала засідання комісії і від її імені звернулася в сільську раду, щоб ці документи там розглянули на сесії, яку призначили на 10 липня. Проте Олексій Козачук не прийняв вимоги і списки.
Тоді Людмила Синєгуб подзвонила в центральну виборчу комісію. Там порадили відправити бандероль кур’єром «Нової пошти». Ми так і зробили. Поїхали у Теофіполь і звідти надіслали. Увечері її вже доставили в Кунчанську сільську раду. Другого дня депутат Зінаїда Гомілко запропонувала включити це питання в порядок денний сесії як нагальне. Депутати відмовили».
Ганна Филимонова наголошує: «Ми, 370 чоловік, через кур’єра передали список на сесію. А його в нас не прийняли».
Людмила Таранчук додає: «Пообіцяли розслідувати ситуацію самі і передати результати в правоохоронні органи. А також перевірити достовірність списків і підписів. Останнє вони не мали права робити. Їх справа проголосувати «за» або «проти». В разі незгоди їх діло в подальшому передати справу до суду. А депутати не розглянули його зовсім.
Сьогодні Олексій Козачук ходить по селу і розпитує людей, чи підписували вони, чи ні. Зробив копії списків і передав їх у поліцію. Її співробітники ходять по селу і опитують. Відбувається тиск на людей. Депутати отримали землю, а тепер тримаються заодно.
В тому, що в селі проходить протистояння між депутатами і громадою, винна поліція. Вона вчасно не припинила беззаконня. Тепер допомагає депутатам і голові вийти сухими з води.
Депутати провели сесію таємно. Кажуть, що в телефонному режимі в період карантину. А мали би за 10 днів оприлюднити порядок денний, вивісити його на Дошці оголошень і опублікувати в місцевій газеті. Ми ж розмістили у ній оголошення про схід селян з порядком денним. Так, як це записано в Законі «Про місцеве самоврядування».
Учасники протесту
Володимир Болібрук: «Колись була карикатура: селянин стояв в одному личаку землі, а пани мали всю довкола. А тепер вся земля в личаку депутатів і голови».
Марія Григорчук: «Я чотири роки просила в голови землю. Він жодного разу не сказав: «Напиши заяву. Може, колись буде і тобі вділять…»
Інна Коломоєць: «Я теж усно про це просила».
Валентина Мірецька: «Мій син служив в АТО. Я прийшла до голови села і попросила землю для нього. Олексій Козачук відповів, що землі немає».
Людмила Таранчук: «По Кунчі згідно з генеральним планом є 62 гектари пасовища. Маємо документи, що з нього роздали 54 гектари.
По Дмитрівці мені не дали ознайомитися з документами. Ганна Филимонова від імені громади з цього приводу зробила запит і одержала відповідь, що він оформлений неправильно. Жінка пропрацювала 15 років, але не отримала й квадратного метра.
Ганна Филимонова: «Голова села викликав до нас поліцію, бо ми, мовляв, заважаємо працювати сільській раді. Нас (5 пенсіонерів) опитували як бешкетників, 1,5 години. Це ніби знущання. І залякування.
Сесія почалася о 14 00 і закінчилася о 17 00. Люди оточили сільську раду і стояли до 20 00. Кричали: «Ганьба!». До нас ніхто не вийшов. Ми вимагали анулювати попереднє рішення сільської ради. Наступного дня до нас приїхав аж 21 співробітник поліції, наче ми якась банда. Їм що, нічим іншим зайнятися? Вони ж дискредитують владу в очах законослухняних громадян».
Депутат Кунчанської сільської ради Лідія Гомілко стверджує, що була присутня в 2019 році на всіх сесіях і на жодній не розглядалося питання про землю (про надання дозволів на ведення особистого господарства). Дізналася про них з Інтернету. Вона уточнює: «Я депутат чотирьох скликань. Сесія 24 березня нібито проводилася в телефонному режимі, але мене на неї ніхто не кликав. Секретар Ніна Дишкант пояснила: «Ви були поза зоною». А я живу сто метрів від сільради. Можна було з вікна гукнути».
Людмила Таранчук: «Для того, щоб провести сесію в телефонному режимі, потрібно внести зміни до регламенту роботи. Там написано, що вони мають право проводити сесії лише в приміщенні сільської ради».
Ніна Коломоєць: «Ми мирно, спокійно стояли. В законі передбачено, що депутати і голова підзвітні громаді».
Людмила Таранчук: «Ми 21 червня створили ініціативну групу, зібрали підписи. По дві особи заходили в хату, культурно запитували. А вони кажуть, що підписи сфальсифікували. Депутат Антоніна Вигонська погрожувала: «Будемо перевіряти правдивість списків. Ділити землю таємно від людей, то вони є, а як вийти до народу, то їх вдень зі свічкою не знайдеш.
Ініціативна група обрала голову і секретаря паралельних зборів, а також встановили стіл, щоб писати на ньому протокол. Олексій Козачук передав ці списки в поліцію. Триває опитування. Фактично — це шантаж.
Людмила Синєгуб, голова постійно діючої сільської виборчої комісії:
«Односельці звернулися до мене з питанням про зняття сільського голови за народною ініціативою. Згідно зі статтею 40 і статтею 41 Закону України «Про депутатів місцевих рад» і статтею 79 «Про місцеве самоврядування» принесли відповідні документи, я звернулася в реєстр виборців у райцентр. Там мені дали телефон нашого куратора з Центральної виборчої комісії. Він роз’яснив, що люди спочатку мають провести збори, вибрати на них ініціативну групу. Обов’язкова вимога: «Вести протокол, з’ясувати списки ініціативної групи і всіх присутніх на зборах. Там повинні бути їхні дані і реквізити. Такі документи були. Я скликала комісію, і ми перевірили правильність оформлення. Копії я надала в сільську раду. Ми роздали підписні листи членам ініціативної групи. Їх принесли вчасно, протягом 10 днів.
Ми їх передали в сільську раду. Депутати мали винести це питання на сесію і проголосувати або «за», або «проти». Олексій Козачук і Ніна Дишкант підписів не хотіли приймати. Тоді ми провели засідання комісії і вказали, що у нас документи не прийняли. Люди поїхали в Теофіполь на «Нову пошту» і передали їх кур’єром. Підписали 370 осіб. Для порівняння: в 2015 році взяли участь у виборах 520 осіб.
Друга сторона конфлікту
Олексій Козачук не уникав розмови: «Заслуги нашої команди очевидні. Ми виготовили генеральний план села. Ввели до нього всі землі: пасовища, городи. По спірній ділянці: земля видавалася винятково жителям Кунчі. Це робилося не в один день і не за одну сесію. Перші заяви надійшли ще рік тому, в серпні. Ніхто нічого не приховував. Все висвітлювалося на Дошці оголошень.
Рішення сесій вилучені правоохоронними органами. Вони їх вивчають і дадуть оцінку. Ділянку, про яку йде мова, ми забрали вже з торгів. Їх туди виставив Держгеокадастр. Це не пасовище, а державні землі сільськогосподарського призначення. На той момент вони ще перебували за межами населеного пункту, і він мав право ними розпоряджатися, аби не облогували і з них платили податки. Фактично ми їх зберегли для села. За що сельчани мали би подякувати мені та депутатам. Підписи збиралися з порушеннями. Тому ми звернулися в правоохоронні органи. Ця справа настроєна особисто проти мене. Кому я не догодив, чи перейшов дорогу, я не знаю. Мене стараються дискредитувати, а все, що зроблено за ці роки, перекреслити.
— Люди у розмові зі мною так питання не ставлять. Кажуть, що якби все було відкрито і по справедливості, то вони би не обурювалися. А ще дорікають, що землю взяли посадовці для себе і своїх родичів.
— У законі не передбачено обмежень для цих категорій. Там прописана процедура правильного оформлення документів. Не треба забігати наперед і робити якісь висновки, звинувачувати на емоціях. Є буква закону.
— Але є дії, які породжують пересуди.
— Ми ввели в межі не тільки той шматок, який розпаювали, — землі запасу і резерву, що не вдалося нікому в районі. В області мало хто таке зміг зробити.
Земля зареєстрована, перебуває в законній оренді. За неї сплачують податки. Цей запас будемо розпайовувати між людьми.
Дехто з людей не знає, що ми відвоювали ще одну ділянку в Держгеокадастрі, на яку зазіхали 11 осіб. Претенденти на них вже підготували документи. До мене підходили активісти, які зараз колотять ситуацію, і хотіли отримати ділянки за певний інтерес. Але я їм відмовив.
Ще в нас як пасовище є колишній аеродром площею 16 гектарів. На нього теж виготовляємо документи. Це були землі комунальної власності колишнього колгоспу. Там розташовувалася військова частина.
— Навіть не віриться, що вам вдалося відвоювати землі, де пересікаються інтереси села і Міноборони?
— Її спочатку викупили на торгах. Ми ввели ділянку в межі населеного пункту і присвоїли юридичну адресу. Ділянку нині орендує господар і сплачує податки. Там працюють жителі нашого села.
Землі на всіх не вистачить. У нас на перспективу є 90 гектарів для людей.
А в сільраді лежить понад 300 заяв під будівництво і ведення сільського господарства. Потрібен ретельний аналіз. Чимало селян мають ділянки в користуванні під городи і будівництво. Зараз проводимо повну інвентаризацію, після чого плануємо провести прозорий переділ. Хай у ньому беруть участь усі бажаючі. Я не уникаю зустрічей з людьми. Посудіть самі: нещодавно поламав ногу, але приходив на кожен схід села.
За будь-які дії люди покладають відповідальність на мене, як сільського голову. Основною вимогою протестувальників є скасування рішення останньої сесії. Оскільки справа стосується приватної власності, таке може зробити тільки суд. Люди отримали землю в законний спосіб і не бачать підстав для позбавлення їх власності Якщо я самочинно візьмуся за цю справу, то незадоволеною буде друга сторона конфлікту.
Протестувальники звернулися в прокуратуру, ті передали в поліцію, а вона не виявила навіть адміністративного порушення. Тоді громадяни звернулися до суду, аби цю справу внесли до єдиного реєстру кримінальних проваджень. Нею знову займається поліція.
— Якщо на ваше місце прийде інший, то він скасує рішення?
— Ні. Я вже казав: відмінити може тільки суд. Земля вже у власності. Пропоную дочекатися висновку правоохоронців. Три місяці працюємо в умовах психологічного тиску.
10 липня мало не дійшло до сутичок. Ситуація потребує законного вирішення.
Стосовно недовіри. Дійсно мешканці Кунчі створили ініціативну групу, зібрали підписні листи, звернулися до територіальної виборчої комісії. Але ще до розгляду на сесії від людей стали надходити заяви про відкликання своїх підписів. Депутати переглядали підписні листи і виявили понад 80 конкретних порушень.
— Чому ви не винесли це питання на сесію?
— Людмила Синєгуб передала кур’єром Ніні Дишкант як приватна особа приватній особі. Ми на це не зважали і внесли питання до сесії. Та, оскільки є окремі питання, і підписні листи потребують дослідження щодо їх правомірності, то ініціативній групі дали три дні на звірку і усунення недоліків.
Територіальна виборча комісія прописана у сільській раді. Це її юридична адреса. Вона тут не проводила жодного слухання. Йдеться про мою особу, то мали би запросити...
Де вихід?
Сергій Тучинський: «Зняти Олексія Козачука! Із землею розберемося потім, коли буде новий голова і нові депутати».
Олексій Козачук: «Якщо люди вважатимуть, що я маю піти з цієї посади, то я готовий. Але тільки в законний спосіб: волевиявлення має здійснитися таємним голосуванням. Скільки б не зібрали підписів, останнє рішення за сільською радою».
Людмила Таранчук: «Ми хочемо, щоб Олексій Козачук пішов і повернув землю. Нехай подає заяву на загальних підставах, як усі.
Люди так кажуть: «Зібрати усю землю і всі заяви та розділити порівну. Це питання має вирішуватися на сході села. Щоб не було потім жодних перипетій».
— Як повернути, адже це можна зробити тільки через суд?
— Хай віддадуть добровільно. Напишуть заяви і все.
Що думають з приводу цього конфлікту чиновники? Ті, які за посадою зобов’язані забезпечувати законність і справедливість? Сподіваємося, про це дізнаємося з офіційної відповіді газеті.
Gismeteo 
