У Кунчі збирання врожаю почалося пізніше, ніж передбачали. Але погода врешті-решт зглянулася на хліборобів за їхню важку і самовіддану працю. Сонячна і безвітряна вона сприяла збиранню ранніх зернових.

На благодатній теофіпольській землі вони, як завжди, вродили щедро. Тож керівник ФГ «Кунчанський» Володимир Пицюк перебував у гарному настрої.
Вже зібрали озиму пшеницю, ярий ячмінь і горох. Останній дав 31 центнер з гектара. Посіяли озимий ріпак.
Оптимізму Володимиру Володимировичу додали і останні закони, ухвалені Верховною Радою.
Перший стосується фіксованої плати за користування землею. Як досвідчений господар і депутат Теофіпольської районної ради Володимир Пицюк давно говорив про необхідність поставити аграріїв у рівні умови.

— Держава пропонує сільгоспвиробникам вийти з тіні, і це дуже позитивний момент, — констатує він. — Проти такої пропозиції можуть виступати тільки спритники, які взагалі нічого не хочуть платити. Разом з податками і різними зборами їм доведеться викласти приблизно по 1,5 тисячі гривень.
Наше господарство давно платить більше, — десь 2 тисячі 800 гривень за гектар, бо в нас висока зайнятість. На обробітку однієї тисячі гектарів угідь задіяно понад 100 чоловік і відповідно ми сплачуємо багато грошей, як податок із зарплати фізичних осіб. Минулого року ця сума в цілому склала аж 6 мільйонів 400 тисяч гривень. А враховуючи, що в нас зарплата росте, то цього року може перевалити за 7 мільйонів. У той час, як деякі агрохолдинги використовують для такого обробітку по 10 працівників. І все ж, вважаємо прийнятий закон кроком у вірному напрямку. Фермери, які працюють самотужки, за перший рік роботи не платитимуть за землю, за другий платитимуть половину суми і, тільки починаючи з третього, платитимуть повністю.
Ще Володимира Пицюка надихнув новий закон про сільськогосподарську кооперацію:
— Усіх його плюсів і не порахувати. Закон дозволяє аграріям об’єднуватися, так, як це давно практикується в Європі. І то не тільки фізичним, а й юридичним особам. Кооперативи зможуть залучати більше інвестицій, розгортати переробку, шукати шляхи реалізації продукції за кордон.
Тобто невеликі господарства, як, наприклад, наше, стануть міцнішими і конкурентними.
Закон усуває існуючі на сьогодні колізії між різними законодавчими актами з цього питання, а також надає можливість членам (засновникам) сільськогосподарського кооперативу самостійно обирати види діяльності: виробничий, обслуговуючий, переробний або навіть багатофункціональний. З метою чи без мети одержання прибутку. В перспективі має залишитися єдина організаційно-правова форма — сільськогосподарський кооператив.
Закон прогресивний ще і в тій частині, де йдеться про так звані «кооперативи другого рівня», що зменшує ризики для виробників. У разі якихось невдалих управлінських рішень відповідальність нестиме кооператив, а не окремі його члени.
Фактично такому невеликому господарству, як наше, дають щанс врятуватися у складній економічній ситуації і в конкуренції з крупними агровиробниками.
Закон також оптимізує прийняття рішень загальними зборами.
Збирання ранніх зернових у господарстві завершили до Дня Незалежності України. Тепер на черзі кукурудза, соя і соняшник. Вони теж обіцяють гарний врожай.