Професійне свято – це особливий день, мить гордості за свій трудовий вибір, що став стежкою у житті, дороговказом.
Як зустрічають своє свято вартові зелених шат Хмельниччини, чим пишаються, чим тривожаться, ми попросили розповісти заслуженого лісівника України, знаного в державі новатора галузі Петра ПЕШКА – начальника обласного управління лісового та мисливського господарства.

– Криза, викликана пандемією коронавірусу, боляче вдарила по економіці держави. Звичайно, зачепила й лісову галузь, – почав розмову Петро Степанович. – Однак підвідомчі підприємства управління завдяки досвідченим керівникам і працьовитим колективам, добре продуманій стратегії розвитку, яку ми затвердили три роки тому, працюють стабільно, результативно. Наше управління – серед кращих у державі. 

Цьогоріч відновили 748 гектарів лісів у держлісфонді, створили понад 64 гектари нових лісів на землях, непридатних для сільськогосподарського виробництва. Догляди за культурами провели на площі 4939 гектарів. Обсяг реалізації деревної й недеревної продукції за вісім місяців склав майже 450 мільйонів гривень. Лісгоспи перерахували в державний і місцевий бюджети понад 170,4 мільйона гривень, єдиний соціальний внесок склав більше 40 мільйонів гривень. У нас — найбільша в галузі середня зар-
плата працюючого — 15 тисяч 313 гривень, а продуктивність праці — одна з найвищих. Завдяки постійному патрулюванню угідь спеціально створеними рейдовими бригадами, цілодобовому відеоспостереженню за лісами в звітному періоді не допущено жодної великої пожежі.
 Хочу подякувати колективам за завзяття в праці й пильність при збереженні державного багатства від вогню та лісокрадів.
 — Петре Степановичу, ви говорили про стратегічну програму розвитку лісової галузі краю. Які її складові?
 — Програма — різновекторна й стосується усіх аспектів господарювання. Звичайно, головне — вирощування лісу за європейськими стандартами. А це — високоякісні насіння й посадковий матеріал, ретельні догляди за насадженнями з допомогою сучасної техніки. Наші підприємства створили елітні насіннєві плантації й ділянки, за якими, а також за так званими плюсовими деревами ведеться постійний догляд. Вони є життєдайним джерелом для майбутнього лісу.
 Ми першими в Україні, на базі Славутського лісгоспу запустили автоматизовану лінію з вирощування сіянців із закритою кореневою системою, яка забезпечує посадковим матеріалом наші підприємства й лісгоспи сусідніх областей. Незабаром у Ізя-
славі з’явиться поле дорощування з рамповим зрошенням для посадкового матеріалу із закритою кореневою системою.
 А торік зробили свого роду революцію в догляді за насадженнями, де раніше переважала ручна праця. На наше замовлення завод «Красилів-
агромаш» виготовив сучасні мульчери (подрібнювачі), що працюють на базі трактора МТЗ-82. Агрегат ефективно знищує поросль у міжряддях різновікових культур. Відтак в рази пришвидшено догляди, вивільнено сотні робочих рук. Лісгоспи закупили багато мульчерів.
 На цьому не зупиняємося, бо працюємо за принципом — все нове, прогресивне треба впроваджувати за найменшої можливості, навіть якщо й доводиться тимчасово затягати паски. Нещодавно Славутський лісгосп придбав імпортний мульчер нового покоління. Він призначений не тільки для догляду культур у міжряддях, а й для догляду за лісовими дорогами. Агрегат розчищає території та грунт у важкодоступних, густо зарослих місцях, де ручна праця неефективна й неймовірно складна. Використання косарки-мульчера дозволить ефективно вирубувати й подрібнювати поросль, кореневі стрижні. Нова технологія забезпечує високу якість мульчування, значно більші обсяги обробки площ і суттєво скорочує експлуатаційні витрати. Отож лісгоспи акумулюватимуть кошти на придбання і цих мульчерів.
 Також нас зацікавив сучасний високоефективний плуг імпортного виробництва, який одночасно виконує три операції на підготовці грунту під посадку лісу. Один вже придбали. Оскільки цей плуг глибоко пом’якшує грунт, то тепер садильні трубки, які прийшли на заміну допотопним мечам Колесова, можна успішно використовувати не тільки на піску, а й на чорноземах.
 — Наш край славиться дібровами й борами, де переважають цінні породи — дуб звичайний і сосна звичайна.
 — І не тільки ними славиться. А й буками, модриною європейською, ареал яких постійно розширюємо. Почали культивувати дугласію, береку, павловнію, інші перспективні культури. Нині в області більше половини лісів — рукотворні, тобто посаджені дбайливими руками лісівників. Ми постійно піклуємося про покращення породного складу лісів, замінюючи малоцінні насадження високопродуктивними. Завдяки цьому, а також завдяки сучасним методам догляду добиватимемося ще більшого приросту й запасу деревини.
 — У дбайливого господаря нічого не марнується. Як використовуєте лісосічні відходи?
 — Більшість наших підприємств придбали пересувні агрегати для виготовлення тріски паливної безпосередньо в лісі з тонкомірної деревини, одержаної під час освітлення й прочистки молодняків, на ділянках головного користування. Вигода подвійна: у лісі охайніше, і є свіжа копійка в касі. За останні роки підприємства втричі наростили заготівлю цього альтернативного палива, яке використовується в котельнях для обігріву міст.
 — Програмою стратегічного розвитку передбачено значно розширити побічне лісокористування.
 — Так. Оскільки обсяги заготівлі деревини поступово зменшуються через заборону вивезення кругляка за кордон, недостатній розвиток вітчизняної деревообробної галузі й з екологічних міркувань, треба шукати інші джерела прибутку. От і займаємося садівництвом, ягідництвом, заготівлею лікарської сировини, грибів, випуском лісових чаїв. Відновили пасіки. Створюємо підсобні господарства. Тут найбільші напрацювання має Ярмолинецький лісгосп.
 — Підприємства також переробляють низькосортну деревину. Що випускають з неї?
— Дошку обрізну й необрізну, палетні заготовки з сухо-
стійної сосни. Частину продукції відправляємо на експорт. За кордон також продаємо дрова колоті. Але щоб бути конкурентноздатним на внутрішньому та закордонному ринку, потрібно мати сучасне лісопильне та обробне обладнання. Отож проводимо модернізацію. Найефективніше переробкою деревини займаються Ізяславський, Старокостянтинівський, Кам’янець-Подільський та Летичівський лісгоспи.
 — Ліс — не тільки комора достатку, а й чудове місце відпочинку...
 — Наблизити ліс до людей — наше завдання. Отож у всіх лісгоспах створили рекреаційні пункти, яких маємо вже понад п’ятдесят. Основний акцент робимо на комфорті для відпочивальників. Встановили різноманітні альтанки, столи, лавки, дитячі пісочниці, гойдалки. Обладнали місця для багать, під’їзди і стоянки для транспорту. Щороку на поліпшення діючих зон відпочинку й на створення нових підприємства управління витрачають сотні тисяч гривень власних коштів
 Лісівникам приємно, що більшість відвідувачів дбайливо, бережно ставляться до споруд, лісових меблів, дерев’яних архітектурних форм. На жаль, не перевелися й такі, що не цінують людську працю.
 — Окрасою лісів є звірі й птахи. Як дбаєте про примноження дичини?
 — Всі лісгоспи ведуть підгодівлю копитних у холодну пору року, оберігають звірів від браконьєрів. А Шепетівський, Ізяславський, Славутський та Летичівський лісгоспи ще й займаються вольєрним розведенням диких кабанів. На жаль, мисливське господарство нерентабельне.Шукаємо шляхи співпраці з приватниками, які, як показує практика, господарюють ефективніше.
 — Які проблеми заважають динамічнішому розвитку лісового господарства?
 — Передусім зазначу, що держава на лісорозведення в останні роки зовсім не виділяє коштів. Непомірно високе податкове навантаження: у лісгоспів вилучається 80 відсотків чистого прибутку. А ще ж треба платити земельний податок з лісового фонду, рентну плату за використання лісових ресурсів. Грошей на розвиток майже не залишається. Однак віримо, що завдяки прийняттю державної стратегії управління лісами України до 2035 року, проект якої зараз обговорюється в суспільстві, ситуація зміниться на краще.
 — Професійне свято лісівників у наступну неділю. Певно, коронавірус не дасть провести його, як зазвичай у попередні роки, масштабно?
 — Зібрань, концертів, привселюдних вшанувань передовиків не буде. Але чесну, самовіддану працю людей відзначимо обов’язково і матеріально, і морально. Напередодні свята хочу побажати лісівникам та їхнім родинам процвітання, благополуччя, злагоди й миру!