Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 366

— Батько мене вчив: «Не розглядай людей, а дивися на себе. А вони, якщо ти вартий уваги, тебе помітять», — каже Михайло Вріщ.
Фермерське господарство «Яструб», яке він очолює, невелике, але гарне, осмислене і доглянуте.

Критий зернотік, контора, оформлена у модерному стилі з елементами національного декору, сучасна агротехніка, серед якої привертають увагу посівні і ґрунтообробні агрегати і фінські комбайни «Сампо». Тільки тут їх і можна побачити, хоч вони дешевші, невибагливі і маневрові. А тому дуже підходять для наших кліматичних умов і рельєфу місцевості.
Ну а зерносушарка на дровах — це взагалі виклик газовій імперії!
У приміщенні контори десятки розкішних вазонів, які переконливо свідчать про позитивну енергетику господаря. У дворі гурт велетенських лип-медоносів. На лаві під мирне гудіння бджіл під ними відпочивають механізатори. А через дорогу — молодий сад, що символізує собою радість і надію. Хто ж садить дерева, не мріючи зібрати з них плоди?
Усюди панує така чистота і порядок, що диву даєшся. На полях утвердилася висока культура землеробства. Дозріває обабіч центральної дороги кукурудза і соя. Якісно готується рілля під озиму пшеницю.
Любов до краси Михайлу Вріщу з дитинства прищепила мати.
— Все потворне рано чи пізно помре, а гарне житиме вічно, — каже керівник «Яструба».
— Чому так назвали господарство? — запитую.
— Яструб гордий і гарний український володар неба, великий помічник хліборобів. Полює на тих дрібних тварин і птахів, які поїдають урожай. Ось я і вирішив його вшанувати, — посміхається Михайло Антонович.
І не знаєш, сприймати його слова серйозно чи з гумором. Але, мабуть, у коловерті сучасної конкуренції і зазіхань таку назву недоброзичливцям слід розуміти, як попередження.
Своє господарство Михайло Вріщ створив із натхненням. Так, як справжній поет — вірш. На одному диханні. Присутність його особистості помітна і відчувається в кожному закуточку.
Хоча він об’їздив багато країн і має орієнтири для розвитку. Звідти він привіз слово «ранчо». В українському контексті воно означає не тільки цивілізоване господарство. Уродженець села Михайло Антонович вірить, що незабаром почнеться відтік населення з міста. Подалі від комунальної удавки. На чисте повітря, свіжу воду і екологічні продукти. Тоді бажаючих переїхати в Сарнів буде більше.
Якщо хтось вірить, що майбутнє України — хмарочоси і штовханина в автомобільних заторах, то Михайло Вріщ створює його в селі і господарстві, як затишок. Високочолим інтелектуалам незабаром тут знайдеться робота. Бо нинішній агросектор розрахований на розумних і кмітливих людей.
«Не думай про швидкоплинне сьогодення, а піклуйся про те, що ти залишиш людям?» — вчив Михайла Антоновича батько. А тому він ставиться до сільського господарства, як до улюбленого хобі. Воно дає не тільки прибуток, а й відчуття, що ти живеш зі смислом і задоволенням.
Ось сусіди «лягли» під латифундистів, одержали «зелені», а тепер поневіряються. Тільки на землі, якій даєш правду, почуваєшся вільним і самодостатнім.