То як там полюбляли казати хлібороби — буде хліб, буде й пісня? Хліб, звісно, на нашому столі буде, та який? Такий, від якого не дуже хочеться співати. Особливо незаможнім. На жаль, після чергових валютних експериментів Національного банку їхні лави незаможників  поповнилися. Тож хліб, цей індикатор нашого благополуччя, подорожчав минулого тижня на Хмельниччині  аж на 17 відсотків.

— На такому рівні ситуацію поки що вдається втримувати, — роз’яснив заступник голови облдержадміністрації Володимир Кальніченко. — Передусім, завдяки  поставкам  на місцеві хлібозаводи дещо дешевшого борошна, які нарешті відновив  Аграрний  фонд  країни.
На жаль, три тижні знадобилося місцевій владі, аж до оббивання міністерських порогів, аби  врешті відновити його надходження із Богдановецького хлібокомбінату, який традиційно меле для потреб місцевих виробників  зерно з державних засіків. Про причини такого простою на фоні валютних спекуляцій та зміни внутрішніх бізнес-процесів, у тому числі й «великої ревізії», яка  проходить зараз у самому Аграрного фонді,  можемо лиш здогадуватися.
Головне ж те, що  минулого четверга помел першої партії  дешевого зерна було розпочато і в ці дні на виході — до 400 тонн борошна, яке в першу чергу буде постачатися  на  підприємства, які забезпечать Хмельниччину так званим соціальним хлібом.
Це означає, що згідно з домовленістю, якої досягнула влада області з найбільшим  виробником — Хмельницьким хлібокомбінатом, хліб за старою ціною буде відпускатися для соціальних закладів, шкіл, садочків, будинків престарілих… Зокрема, цей продукт за мінімальною ціною споживач зможе придбати  й у великих супермаркетах.
Та  радіти рано. Ситуація з ціноутворенням на хліб сьогодні є настільки хиткою, що навіть і ці, жахаючі пересічного споживача, 17 відсотків, виробники обіцяють тримати поки що лише до 10 березня.   Якщо ж Національний банк України терміново не укріпить гривню, то ціни на свої вироби хлібопекарі обіцяють переглянути в бік збільшення.
Тим часом на отримання рятівного зерна з Аграрного фонду в березні подали заявки вісім найбільших виробників хліба. Усього приблизно на 1200 тонн борошна. Зокрема, велика його частка йде якраз на виготовлення сортів хліба, простої рецептури, для забезпечення потреб найбідніших верств населення.
Днями  керівник  ПАТ «Аграрний фонд» Андрій Радченко   в інтерв’ю Укрінформу запевнив, що в Україні є достатні запаси продовольчого зерна і борошна для забезпечення продовольчої безпеки в державі. Зокрема, в запасах Аграрного фонду на сьогодні знаходиться близько 500 тисяч тонн пшениці другого та третього класів. Ще б пак, вітчизняні аграрії і, зокрема, хмельницькі зібрали минулого року рекордні врожаї.
Та, поспілкувавшись із керівниками окремих невеликих приватних  пекарень нашої області, ми виявили, що будь-які комунікації Аграрного фонду з такими дрібними учасниками хлібного ринку взагалі відсутні. Їх у рахунок ніхто й не бере, тож і про борошно за трохи нижчою, а головне, стабільною ціною, вони можуть тільки мріяти. Скажімо, минулого тижня, коли долар у руках шахраїв витанцьовував просто таки пекельний гопак, закупівельна ціна на борошно змінювалася, як запевняють   підприємці,  тричі на день. Що ж це,  як не гра на руку монополій?
З іншого боку, та якість зерна, яке йде в державні сховища, за  нашою інформацією,  добросовісного хлібопекаря  не задовольняє. Зерно в державних коморах, як правило залежується роками, інколи до 4-5 сезонів поспіль. Тож про яку його якість може йти мова? Таку  голу  правду про вітчизняну продовольчу безпеку, погодьмося, нам із вами краще було б і не знати!
Чиновники запевняють: цінову ситуацію  моніторять щоденно. Як повідомили в департаменті економіки обласної держадміністрації, задекларованої відпускної ціни хлібопекарі не змінюють, тож порушень у формуванні ціни з їхнього боку вони поки що не виявляють.
За останніми даними інспекції з цін, до прикладу, хліб житньо-пшеничний у торговій мережі Хмельниччини коштує від 5,97 до 7,94   за кілограм, хліб із борошна вищого сорту — в межах  від 6,50-10,33 гривні за кілограм. Таким чином на фоні України наша область входить до десятки областей, де ціни на окремі сорти хліба виросли найменше — говорять контролери.
Тим часом, навіть піднявши ціни, місцеві виробники почувають себе в умовах гострої фінансової кризи так,  ніби сидять на пороховій бочці.
«Ми лягаємо  спати при одних цінах на пальне, а встаємо при зовсім інших, — скаржиться Анатолій Якович Фелонюк, відомий  хлібопекар із  Полонного, — при цьому нашу галузь почало лихоманити навіть не минулого тижня, коли долар штучно виріс, а вже місяців зо два… Для того, аби хлібопекарня розвивалася, ви ж знаєте наскільки застарілим є обладнання наших підприємств, потрібно мати рентабельність 15 відсотків. Аби розвиватися інтенсивно — 20. Ми ж, ніколи більше 5-7 відсотків рентабельності не мали».
І дійсно, лише за  місяць в Україні вартість пшеничного борошна вищого гатунку збільшилася більш ніж на 30 відсотків, масла — на 25, цукру — на 8, родзинок — на 40, електроенергії — на 5, газу — майже на 10.  Усі рекорди побило пальне, яке за рік зросло в ціні втричі.
«У тій ситуації з доларом, яку ми пережили  минулого тижня, будь-якому виробнику хліба  найраціональніше було б на деякий час просто закритися», — робить невтішний висновок  пан Фелонюк.І з його словами — важко не погодитися.