Відстань від Сербинівки до Йосипівки складає якихось 5 кілометрів. Але ми на редакційній машині долали її 20 хвилин. На карті області вона англійськими буквами позначена, як «local hard-covered roads», що в перекладі означає «місцева дорога з твердим покриттям». Мабуть, вона призначена не тільки для місцевих жителів, які націлилися добиратися в Європу, а і для іноземців, які хочуть ближче познайомитися із Україною.

Її якість ми мали можливість перевірити колесами. Добре, що в процесі експерименту ті не повідлітали! Вибоїна на вибоїні. Кожну з них доводилося оминати. Автомобіль петляв, як полохливий заєць і їхав зі швидкістю 20 кілометрів на годину. Навіть по вцілілих острівцях асфальту човгали, наче по тертці. Аж зуби цокали.
Скільки ж то дорогущих шин віддали на них Богу душу, раніше відведеного строку?
Якби знали про таке випробування, то ліпше би рушили пішки. Це не набагато довше, але зате значно безпечніше. Як добираються по ній фури, навантажені збіжжям і овочами? Місцеве господарство ФГ «Династія» спеціалізується саме на їх вирощуванні. По «дорозі» ми зустріли автомобілі навіть з київськими і львівськими номерами. Будуть мати що згадувати!
– Куди нам подітися з цієї пастки? – констатує керівник господарства Ігор Василевський. – Щодня відправляємо сотні тонн продукції. Працюємо прозоро і чесно. Минулого року тільки податків сплатили 5,8 мільйона гривень. Частина з цієї суми пішла і на ремонт доріг. Тільки нам чомусь не пощастило. Зате іншим, які хитрують і ведуть себе з державою нечесно, перепало. Виходить, посадовці допомагають ледачим і спритним. Сподіваються, що такі трударі, як ми, самі під тиском необхідності будуть ремонтувати й автошляхи. А вони тільки рапортуватимуть.
Якби податки залишалися нам, то ми самі дорогу утримували б у зразковому стані. А так на все коштів не вистачає. Допомагаємо школі, дитсадку, впроваджуємо нові технології, створюємо робочі місця. До нас приїздять люди аж зі Старокостянтинова і Старого Острополя. По цій дорозі, якою ви їхали, між іншим.
Що до цих слів можна ще додати. Якщо з виробника беруть гроші, а потім ними розумно розпоряджаються таким чином, аби він бачив – куди ті йдуть, і цим заохочують його до співробітництва, то це називається податками. А коли мільйони гривень зникають з поля зору невідомо куди, то це оброк або данина.
Перші заохочують до державного мислення, а другі породжують непорозуміння, апатію і неповагу до влади.
Однак є пропозиція. Чому би під час передвиборного, так званого «великого будівництва доріг», не оголосити конкурс на найгіршу? Тоді в ньому автошлях із Сербинівки до Йосипівки виграв би як мінімум призове місце. А отриману грошову нагороду можна було би направити на її ремонт. Тож просимо облавтодор і діючих депутатів розглядати цю публікацію, як номінацію.