Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 436

 Здається мені, що ще якийсь рік чи два, і нам, українцям, буде значно дешевше зимувати в якихось теплих краях, ніж у власних оселях. Чому? Та тому, звісно ж, що проживання в якомусь недорогому готельчику в одній з азійських країн буде не таким витратним, як оплата комунальних послуг у рідній державі. Тож, як птахи у вирій, могли б на кілька місяців вирушати туди, де люди й гадки не мають, що таке зима і що таке необхідність гарячих батарей чи грубки в хаті. Ще й, скажу вам, на одязі зекономили б, адже біля теплого моря, крім шортів і футболки, більше нічого й не треба.

Жарти жартами, звичайно (хоча в них є значна частка правди), але тягар оплати житлово-комунальних послуг стає з кожним роком усе важчим. Найважливіші, звісно ж, енергоносії: залежно від їхньої ціни формуються тарифи на інші послуги. Сьогодні будемо вести мову про газ. Втім, здається, це тема вічна. Бо дешевим газ був лише за радянських часів, коли у буквальному значенні кубометр його коштував копійки — не більше 20 копійок, до речі. До прикладу, в 2011 році ми платили за кубометр газу 72,5 копійки. У 2014-му — від 1 до 3,6 гривні (діяла диференціація залежно від кількості спожитого газу). А вже у квітні 2016 року ціна газу стала однаковою для всіх побутових споживачів — 7,1 гривні. Це стало справжнім шоком для українців. Усі кинулися будувати й відновлювати грубки у своїх хатах. Шукали альтернативу: електричні котли та котли на дровах. І, власне, саме тоді й почався бум встановлення різноманітних котлів. Але, як би там не було, той шок від різкого підвищення ціни на газ помалу минув. Аж тут з 1 січня 2020-го нова несподіванка: плати, дядьку, за транспортування газу! Який тобі по твоїх трубах, куплених за твої ж гроші за шаленою ціною, подадуть до твого ж котла.

Обуренню, усі пам’ятаємо, не було меж. Ще й донині згадуємо, як дехто з народних депутатів пенсіонерці радив собаку продати, аби за транспортування газу заплатити! Цинізм воістину безмежний! Але, як кажуть, минулося і це. Призвичаїлися, терпимо. Покірно сплачуємо по 50, 100 чи й 300 гривень щомісяця (залежно від обсягу споживання), включивши ці витрати до обов’язкових. Відмовившись, можливо, при цьому, від придбання, приміром, якихось продуктів чи одягу, чи навіть кімнатних тапочок, доходжуючи в старих до останньої дірки... Це, звісно, було б смішно, якби не так сумно... І ось, газ знову, з 1 листопада, подорожчав. І коштує 8,87 гривні, що на 2 гривні більше, ніж у жовтні. Втім до зміни ціни на природний газ для побутових споживачів ми вже звикли, адже вона змінюється з 1 травня 2019 року щомісяця. У жовтні цього року, до прикладу, вона становила 6,7 гривні за кубометр, у вересні — 5,49, у серпні — 4,49 гривні. У червні, приміром, взагалі, кубометр газу коштував 2,78 гривні. До речі, у місяці опалювального періоду 2019-20 років газ був значно дешевший, ніж сьогодні (у листопаді — 6,9 гривні за кубометр, грудні — 6,1, січні — 5,8, у лютому — взагалі лише 5 гривень!). Абсолютно природно (сезонне явище), що ближче до осені газ дорожчає. Як пояснюють фахівці, вартість газу безпосередньо залежить від котирувань на європейських енергетичних біржах. А на них ціна на блакитне паливо нині стрімко зростає. Окрім того, із серпня 2020 року в Україні скасовано державне регулювання ціни на газ — запрацював газовий ринок. Нині постачання газу для домогосподарств відбувається на ринкових засадах. Тобто ціна на блакитне паливо повинно формуватися в умовах конкуренції між основними постачальниками. Як правило, поки що основними постачальниками на вітчизняному газовому ринку є газзбути. До речі, в нашій області (як повідомляє сайт підприємства) «ХмельницьгазЗбут» обслуговує понад 412 тисяч домогосподарств, більше 2 тисяч промислових підприємств та бюджетних установ, а також майже 200 релігійних організацій. Всі охочі в нашій області могли взяти участь в акції «Твоя енергонезалежність», яку, з метою убезпечення споживачів від сезонних коливань ціни на газ, провело ТОВ «ХмельницькгазЗбут». Акція тривала з 15 серпня до 30 вересня 2020 року. Понад 2,5 тисячі подолян скористалися цією пропозицією придбати необмежений запас газу на опалювальний сезон від 4,49 гривні за кубометр. За умовами акції використати придбані кубометри необхідно з 1 жовтня нинішнього року до 31 березня наступного. До речі, цією пропозицією скористалося на 500 споживачів більше, ніж торік. Ними придбано 2,45 мільйона кубометрів енергоресурсу. Що ж, заощадження для тих, хто придбав, як кажуть, кубометри собі на всю зиму, будуть відчутними. Самі порахуйте, якщо купували по 4,49 гривні, а вже нині, у листопаді, маємо ціну 8,8 гривні за кубометр. А ще невідомо, що у зимові місяці буде. Тому пропозиція ця хороша. Ось лише, думаю, мало людей може нею скористатися, бо не в усіх є в кишені відразу потрібна сума. Приміром, якщо вам потрібно в середньому закупити 2500 кубометрів за ціною 4,49, то відразу треба викласти понад 11 тисяч гривень. Далеко не в усіх подолян такі гроші є, адже більшість із нас, все-таки, живе від зарплати до зарплати або від пенсії до пенсії. Тому й, здається, що півтори тисячі гривень чи й дві щомісяця легше заплатити, ніж усю суму відразу. А ще багато хто остерігається, що (раптом!) газ буде дешевшим від ціни, за якою можна закупити заздалегідь, тому й не ризикують віддавати останні гроші. Як там кажуть: бідний думкою багатіє? Отожбо. Тільки й того залишається, що у думках багатіти. Найімовірніше, вважають експерти, подорожчання газу призведе ще й до зростання тарифів на опалення. Не забувайте також, що у тарифи обов’язково буде закладено підвищення мінімальної зарплати, що відбулося з 1 вересня. Насамкінець повернемося ще раз до вибору постачальника газу. Заяву про бажання змінити постачальника можна подавати лише новому постачальнику. Якщо він погодиться, то угода зі старим постачальником розривається автоматично. Втім новий постачальник може не влаштувати споживача. Але завжди можна повернутися до колишнього, знову подавши заяву — уже йому. Загалом же перспектива вибору постачальника непогана, однак потрібно, щоб газовий ринок запрацював на повну. Щоб вибір постачальника був прозорим і виваженим. Ось лише дуже сумніваюся, що хтось буде таки пропонувати нам, споживачам, дешевий газ. Як, власне, й будь-який інший товар чи послугу. В бідного дядька з гаманця витрусять останню копійку. І, будьте певні, вибачення не попросять. А той дядько (чи тітка) оплатить сумлінно і споживання газу, і тричі прокляте його транспортування — акуратно, у належні терміни. І прийде додому. Зніме верхній одяг, і почне натягувати на себе справжнє «хатнє» спорядження: теплу кофту, камізельку, вовняні шкарпетки, шиті валянки, хустину. З радістю ще, може б, і рукавички одягли, але дуже вже незручно в них щось робити. Ось так і зимують. І в тому «спорядженні» часто-густо й спати лягають, бо не кожному до снаги просто у нічній сорочці в крижану постіль залізти. У хаті ж — лишень плюс 15... Зате господарі спокійні: труби точно не замерзнуть. А що ж господарі? А їм не звикати...