Наближається до завершення 2020 рік. Чим він був примітним для трудівників Ізяславського лісгоспу? Як вони працюють в умовах економічної кризи, викликаної пандемією коронавірусу COVID-19?
З цими запитанням ми звернулися до директора підприємства Сергія КУТАСЄВІЧА.

— Нашим пріоритетом у діяльності цьогоріч був і надалі залишається перехід на європейські методи вирощування лісу, — почав розмову Сергій Анатолійович. — Зміни клімату, посуха й засилля шкідників, які передусім вражають хвойні породи, — сосну, ялину — спонукають до створення змішаних сосново-дубових лісових культур або за участю модрини європейської. Цього року ми посадили понад 180 гектарів лісу, ще на 86 гектарах провели доповнення культур, а догляди — на площі 1217 гектарів у одноразовому перерахунку.
 Багато уваги приділяємо вирощуванню саджанців лісових культур з відкритою та закритою кореневою системою, сприяємо природному поновленню. Плануємо вже найближчим часом вирощувати посадковий матеріал основних лісоутворюючих порід із закритою кореневою системою в кількості 500 тисяч штук на рік. Для цього створюємо поле дорощування із автоматизованим крапельним зрошенням. Обладнання, піддони і касети для нього закупимо наступної весни.
— Чи забезпечуєте себе лісовим насінням самі?
 — Маємо непогану насіннєву базу. Передусім — це генетичний резерват дуба черещатого, потужний розсадник, плюсові, тобто високопродуктивні дерева.
У 2017 році змонтували сучасну шишкосушарку потужністю переробки 70-80 кілограмів шишки сосни звичайної за добу. Вона забезпечує потреби підприємства в насінні сосни звичайної для подальшого вирощування посадкового матеріалу та проведення робіт зі сприяння природному поновленню лісу шляхом висіву насіння в борозну.
На території лісгоспу функціонує теплиця площею тисячу квадратних метрів, у якій вирощують та черенкують декоративний посадковий матеріал. Наступної весни плануємо її реконструювати та переобладнати для пророщування сіянців із закритою кореневою системою з наступним дорощуванням на спеціалізованому полі базового декоративного розсадника.
 — Європейський досвід базується на використанні техніки на посадці лісу й доглядах за ним.
 — Нам ще далеко до повсюдної механізації. Але на доглядах за лісовими культурами та на рубках у молодняках твердолистяних порід звели ручну працю до мінімуму завдяки мульчеру «Канзас 1700». Незабаром придбаємо ще один такий агрегат.
— Ізяславський лісгосп має найпотужнішу в області деревообробну базу. Яку продукцію випускаєте і які ринки збуту маєте?
 — Наш цех випускає обрізні та необрізні пиломатеріали й поставляє їх на внутрішній ринок, а також у Китай, Молдову, Румунію. За одинадцять місяців року випущено 5267 кубометрів продукції. Реалізовано її більш ніж на 13,2 мільйона гривень.
 З ініціативи начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Петра Степановича Пешка відновлено роботу дільниці з переробки деревини Плужненського лісництва в селі Стороничі. Це дало змогу значно скоротити відстань вивезення деревини і зменшити собівартість продукції.
 — Ізяславський лісгосп справно наповнює бюджет.
 — Справді так. До бюджетів усіх рівнів та єдиного соціального внеску за одинадцять місяців року сплатили 40 мільйонів 544 тисячі гривень.
Крім того, підприємство багато допомагає в озелененні міста Ізяслава, надає місцевим громадам іншу допомогу. І земляки щиро вдячні нам за це. Вдячні й за гарні зони відпочинку в Михельському й Плужненському лісництвах, якими користуються місцеве населення й подорожуючі. Ми запланували відкрити наступного року ще один сучасний рекреаційний пункт у Михельському лісництві.