Такі часи настали, що до війни, економічної нестабільності додалася пандемія. Спілкуючись із представниками бізнесу в різних галузях, чуємо, що виживати за таких обставин стає все важче. Через це якоюсь нереальною видається виробнича атмосфера на чемеровецькому підприємстві «Оболонь Агро», котре входить до Західного кластеру мережі «Епіцентр Агро». Навіть у цей непростий період, життя тут вирує.

Генеральний директор підприємства Михайло Драпатий, пропонує одразу ознайомитися з підприємством.
Наближаємось до одного з приміщень, розташованих на території.
– Ремонт, як бачите, ще триває, – каже керівник, і ми разом з ним «пірнаємо» в лабіринти будівлі.
І справді, на кожному з поверхів ведуться роботи: кладуть кахель, фарбують. Бачимо й вже діючі роздягальні, туалети, душові та кімнати відпочинку. В металевих шафах робітників по два відділення – для особистих речей і спецодягу. І хоч ще не всі плани втілені, по всьому видно, що побуту працівників тут приділяють велику увагу.
– Згодом, – розповідає Михайло Михайлович, – на старих площах зроблять невеликий готель для приїжджих фахівців. Нещодавно завершили ремонт їдальні.
Директор запрошує оцінити смак страв. Приємно вражає оновлена зала з гарним ремонтом, новими меблями, кухонним приладдям. Домашні запашні страви, привітна й доброзичлива атмосфера тут панують щодня. А ми з генеральним направляємось до майстерні, там у нього якісь справи.
– Приміщення, які ви бачили, ремонтуємо самі, – продовжує нашу екскурсію Михайло Михайлович. – Ми відмовилися від підрядників, власними силами будуємось. Маємо невелику бригаду з досвідченими працівниками. Ядро цього підрозділу складають семеро робітників, у разі потреби, їм на допомогу приходять інші. Он, бачите, – директор показує рукою, – тільки побудували і вже стала до ладу автозаправна станція. Техніку заправляємо пальним на місці, а ще маємо три потужних бензовози, які виїжджають у поле. Є навіть всюдихідні паливозаправники. За будь-якої погоди, у важкодоступні місця, вони зможуть дістатися, аби транспорт не простоював.
В одному з технічних підрозділів зустрічаємо Григорія Соколовського, інженера з ремонту сільгосптехніки. Спілкуємось.
– Зараз у майстерні працює 64 людини, бо вже починаємо консервацію та підготовку техніки до наступного сезону. А в сезон всю роботу виконують лише два токарі і два зварники. Трактористи – за необхідністю: приїхав, відремонтував, поїхав у поле. В майстерні вони не бувають місяцями, оскільки все працює, – розповідає Григорій Анатолійович. – Трапляється, виїжджаємо на місце з мобільним обладнанням і необхідні роботи виконуємо безпосередньо у підрозділах. Наше завдання – техніка в полі, а не в майстерні. Для виконання завдань у нас є все необхідне, прагнемо перейти на вищий рівень.
Прощаємося з Григорієм Анатолійовичем, а розмова з директором знову повертається у виробниче русло.
– Минулого року закладали тридцять дві тисячі п’ятсот тонн зерна кукурудзи в силобеги, – каже Михайло Драпатий, – через велику завантаженість елеватора. Цьогоріч компанія «Епіцентр Агро» ввела в дію другу чергу елеватора на 310000 тонн зерна, тож необхідності у використанні силобегів немає. Тепер ми задовольнили не лише власні потреби, а можемо зберігати зерно інших компаній.
– Всі роботи закінчили тридцятого листопада, тоді останній плуг виїхав з поля. Виорано одинадцять з половиною тисяч гектарів площ, підготовлена рілля до весняно-польових робіт, локально внесено добрив на 1700 гектарах під кукурудзу, внесено рідкі добрива «КАС» під соняшник на площі 4500 гектарів, – розповідає керівник. Тут до розмови долучається головний агроном Олександр Митко.

– Ми обробляємо 14,5 тисячі гектарів. Цього року посіяли понад дві тисячі гектарів озимої пшениці, озимого ріпаку понад 2300, соняшника – 3700, кукурудзи на зерно 4930, на силос – 350, гречки – 156, гороху – 68 гектарів, решта – багатолітні трави. Надалі, вирішили, зменшувати частку площ із традиційною оранкою, будемо застосовувати глибоке рихлення. Урожайність класичного соняшника склала 4,1 тонн з гектара, високоолійного дещо менше – 3,32 тонни з гектара. Всі сорти зернових – іноземної селекції, добрива компанія отримує централізовано, бо їх закуповують великими обсягами, – наголошує Олександр Миколайович.
– Частина нашої техніки пішла на допомогу іншим підприємствам, які входять до «Агрохолдингу 2012», зокрема – сусідам із Тернопільщини у «Медобори», – знову долучається до розмови керівник «Оболоні». – Ця компанія також входить до мережі підприємств «Епіцентр Агро». Туди поїхали чотири трактори з плугами, два глибокорозпушувачі, один Gregoire Besson Focus із трактором Case-600 – дуже потужна, сучасна техніка, на якій працювати – задоволення.
– Проте підприємство займається не лише рослинництвом, маємо 750 дійних корів, а повне стадо налічує майже дві тисячі голів. На фуражну корову цього року надоїли 7500 літрів молока. Проводимо реставрацію приміщень для утримання худоби, на всіх фермах встановлено молокопроводи, монтуємо піднавіси і кормові столи (два в одному), щоб тваринам було зручно харчуватись і відпочивати одночасно. Раз на тиждень чистимо гної, худоба утримується на глибокій підстилці. Відповідно, маємо органічні добрива, які кожного року вивозимо на поле. – Михайло Драпатий на секунду замислюється, а потім додає. – Я не часто відвідував корівники, але за два роки наш зоотехнік Віктор Кулебаба навчив всіх любити ферму. Віктор Андрійович – фахівець з великої літери, постійно наголошує: «Така в мене робота: скільки би не доїв, – завжди мало!» Молоко, при базовій жирності 3,4 відсотка продаємо по 12,40 гривні. Свою продукцію компанія реалізує на внутрішньому ринку.
Так що робочі місця, які були, залишились. Ми нікого не скоротили, а навпаки – розширюємось. Зараз працює шістсот людей. Нещодавно до групи компаній «Епіцентр Агро» доєднався Закупнянський хлібоприймальний комбінат, ще близько сотні працюючих додалося.
– Ось така політика підприємства – дбати про розвиток і про людей, – наголошує генеральний директор. – Щомісяця виплачуємо від шести до семи мільйонів заробітної платні. В середньому працівники отримують більше десяти тисяч гривень, як кажуть, чистими, а на тракторах заробляють 17 – 18000 гривень, а дехто і 50  тисяч на сезон, зокрема на обприскувачах, де робота специфічна і досить складна.
Оновили майже весь тракторний парк, закуплено п’ять нових тракторів марки Fendt 936 Vario, три сівалки Horsch Maestro двадцятичотирирядні, сівалку точного висіву Horsch Pronto, два культиватори Tiger-Mate, дисковий культиватор True-Tandem, два плуги Gregoire Besson (ми їх докупили ще до своїх Lemken), два обприскувачі Case, які обробляють понад п’ятдесят тисяч гектарів. Взяли ще один Case-600 на гусеничному ходу, він працює з додатковим обладнанням відомих іноземних виробників для локального внеску. Тож з технікою проблем немає, оновлюємо парк повністю. Маємо п’ять зерновозів Volvo (в мережі «Епіцентр Агро» налічується понад сотня зерновозів), а загалом «Епіцентр Агро» інвестував у сільгоспвиробництво понад шість мільярдів гривень. Власники розуміють наші потреби і йдуть назустріч побажанням.
Крім того, Галина та Олександр Гереги не шкодують коштів на розвиток села. Добросовісно розраховуємося з пайовиками, платимо від 12 до 18 відсотків від вартості паю. Генеральний директор Департаменту з аграрних питань «Епіцентр Агро» Василь Іванович Мороз спрямовує роботу підприємства, застосовуючи «ресторанний» спосіб обслуговування пайовика. Зерно видаємо за бажанням: ячмінь, пшеницю, кукурудзу (тонну на гектар) відвозимо по домівках, розвантажуємо на подвір'ях. Також люди можуть замовити олію, макаронні вироби, цукор, те, що потрібно, за гуртовою ціною. У кожному селі наш менеджер формує такий пакет замовлень.
Відповідно до соціальних угод сплачуємо на кожен гектар землі – 200 гривень місцевим громадам. Ці кошти спрямовуються на ті потреби, які пайовики визначають на загальних зборах, бо нас цікавить насамперед думка людей, а не чиновників.
На Новорічні свята кожен пайовик отримає 200 гривень, на 8 Березня жінок вітаємо подарунками, як і на релігійні свята. Всім дітям у школах, у садочках – на Миколая. Тож вартість соцпакета становить майже півтори тисячі гривень. А ще є різні заохочення, до прикладу, на кожен пай даємо 600 гривень на оранку.
Драпатий добре знає проблеми села, адже третій раз поспіль обирається депутатом Чемеровецької ОТГ. Люди часто звертаються до нього за допомогою і підтримкою, як до чесного і відповідального народного обранця.
– Михайле Михайловичу, як ставитесь до продажу землі іноземцям?
– На мою думку, цього не можна допустити. Необхідно створити всередині країни конкурентне середовище, завдяки якому люди, котрі все ж бажають продати землю, могли б отримати за неї кращу ціну. Проте сьогодні я ще не бачу механізму земельного ринку. Головне, щоб у народу не забирали землю за копійки, бо це гріх. Ціна одного гектара нашої української землі має бути не нижче 10  тисяч євро. Якщо держава не стане на захист інтересів жителів села, особливо престарілих, то шахраї скористаються цим моментом. Звичайно, свідомі люди ніколи не продадуть землю, бо це вічний засіб виробництва і доходу для їхніх дітей. Орендна плата щороку зростає, і наша компанія зацікавлена в тому, аби селяни отримували справедливу плату за пай.
Розмова з людьми, які живуть роботою, віддають стільки сил, енергії своєму підприємству, – надихає. Вражає цілісність колективу, який однією злагодженою командою працює на успіх, незважаючи на перепони і труднощі. Радієш у душі за них, думаєш: більше би таких – справжніх.