Надрукувати
Категорія: Економіка
Перегляди: 501

Всі ми, українці, потенційні мільйонери. Не завдяки родючій землі, корисним копалинам, енергоресурсам і вигідному географічному розташуванню (ними розпоряджається казна-хто).
За задумом «креативних менеджерів», багатіями нас має зробити навіть не наша самовіддана праця, бо ж майже кожен десятий українець нидіє без роботи. Заможними нас має зробити загадкова криптовалюта. Що це таке, ніхто зрозумілими словами пояснити не може.

Я розповім, як про це дізнався вперше. Мій знайомий Геннадій запросив на презентацію. Коли я поцікавився, з якого приводу, він загадково пообіцяв: «Там навчать робити гроші».
Про те, що їх карбують і друкують, відомо з давніх-давен. Як і те, що для фальшивомонетників існує сувора кара. Аби грошей хтось не наплодив більше, ніж треба, має бути паритет між кількістю грошової маси та обсягом товарів і послуг. Та ще й існувати державна гарантія забезпечення. Ці процеси контролюють Міністерство фінансів і Національний банк.
З криптовалютою, яка до того ж є приватною, все дуже заплутано. На чому вона тримається і кому потрібна? Як пояснюють фахівці, ця фіктивна грошова одиниця не має якоїсь особливої форми. Вона — просто число.

Тузи із рукава
Презентацію вів молодий чоловік. Він спритно жонглював незрозумілими словами. У присутніх пухли голови і складалося враження, що перед ними велемудрий гуру, а вони — темні неуки і невігласи. Цього й вимагала режисура.
Новоявлений Остап Бендер раз у раз пояснював, що криптовалюта — це такі гроші, яких кожен може наштампувати стільки, скільки захоче. Для цього потрібно тільки мати потужний комп’ютер. Сам процес їх створення називається «форжинг», «митнинг» або «майнінг». Зазвичай ці дії зводяться до серії обчислень з перебором параметрів для пошуку надходження якогось хеша. Тобто, математичного алгоритму.
Цікава перспектива. Поки співвітчизники працюють біля верстатів і в полі, створюючи реальні матеріальні цінності, ти сидиш перед монітором і з кожною годиною стаєш багатшим завдяки обчисленням, які абсолютно не потрібні суспільству. Ця фінансова гра передбачає анонімність. У ній немає ні імен, ні адрес. Платіж (передача криптовалюти) між адресатами відбувається без посередників і не має зворотної сили. Його не можна зупинити, заблокувати чи арештувати. Навіть якщо він здійснений помилково, або втручання вчинили шахраї, які викрали ключ.
О, щасливчик!
Процедура презентації нагадувала заманювання в пастку. Усі гості зареєструвалися і отримали номерки на місця в залі. Далі відбувся розіграш лотереї, і третина щасливчиків залишилася на подальшу співбесіду. О диво, до їх числа потрапив і Геннадій, який запросив на зустріч. Через місяць я зателефонував йому і поцікавився справами з криптовалютою. У відповідь він тільки смачно вилаявся на адресу тих осіб, які хотіли втягнути його в авантюру.
Сама ідея фабрикування грошей не нова. Її дуже образно висловив відомий герой Попандопуло з кінофільму «Весілля в Малинівці»: «Бери для себе, скільки захочеш, а я собі ще намалюю». У часи розгулу анархії на півдні України ходили так звані «махновки». В них на лицьовій стороні було написано: «Гей куме, не журися, — в Махна гроші завелися». А на зворотному боці, де мала бути державна гарантія, лякало грізне попередження: «Хто цих грошей не братиме — того Махно дратиме».
Від криптовалюти, яку можна послати куди подалі, означені гроші відрізнялися тим, що були виготовлені на папері з факсиміле тодішніх отаманів. Серед них найвідоміший — Гриціян Таврійський.
Події відбувалися 100 років тому, але й у нинішніх реаліях пройдисвіти множаться, як бацили в ослабленому хворобою організмі.
Віртуальне скляне намисто
Дуже символічно, що серед прихильників криптовалюти земляк Нестора Махна і Гриціяна Таврійського — міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. Очолюване ним відомство підписало з якоюсь Stellar Development Foundation меморандум про взаєморозуміння та співпрацю, що стосується розробки стратегії розвитку ринку віртуальних активів в Україні.
До палких лобістів впровадження криптовалюти належить наш земляк, народний депутат Олексій Жмеренецький. Він очолює міжфракційне об’єднання народних депутатів під назвою «Blockchain 4Ukraine» і навіть розробив законопроект, який збирається легалізувати, так звані віртуальні активи.
Що це — толком ніхто пояснити не може. Навіть сам автор законопроекту, який написав свій опус зі стилістичними помилками й алогізмами. А замість термінів — «нафарширував» текст метафорами.
Чого тільки вартий один з пасажів: «Віртуальний актив — особливий вид майна, який є цінністю в електронній формі, існує в системі обігу віртуальних активів, та може знаходитися в цивільному обігу».
Інший приклад: «Віртуальні активи можуть бути забезпеченими і незабезпеченими». Це дуже схоже на маячню.
Одні громадяни створюють цінності з допомогою таланту, праці і розуму, а інші висиджують щось незрозуміле за комп’ютером і хочуть не просто легалізувати ці нікому непотрібні віртуальні активи, а зрівняти їх у правах з реальними: «Після врегулювання юридичного статусу віртуальних активів банки зможуть відкривати рахунки та проводити операції з віртуальними активами».
Вочевидь, розуміючи, що це не тільки дикий звих і абракадабра, — а передусім диверсія проти національної грошової одиниці, автор законопроекту робить реверанс: «Віртуальні активи не конкуруватимуть із гривнею і не будуть засобом платежу, — й тут же додає, — але клієнти зможуть заплатити за товар чи послуги віртуальним активом, а банк конвертуватиме актив (який саме? — Прим. автора) та переказуватиме отримувачу еквівалент у гривні». Заради цього і проштовхується законопроект.
Рай для аферистів
Легалізація криптовалюти відбулася під показний галас про локдауни й у супроводі бурмотіння клакерів із європейських структур. Одним із них виявися якийсь Валдіс Домбровскіс. Його найбільше цитують в українських ЗМІ.
Як не дивно, українські високопосадовці з приводу віртуальних активів та криптовалюти мовчать, наче в рот води набрали. Ясна річ, зарплату вони воліють отримувати в гривнях. Купюри можна побачити, помацати і сховати. На них можна поїхати відпочивати в Монте-Карло і Куршавель.
Законопроект 3637 був у грудні минулого року схвалений депутатами Верховної Ради в першому читанні. І тепер чекає на доопрацювання і остаточне прийняття. Він відкриє зелену вулицю для різномастих аферистів, які зможуть оббирати державу і громадян з допомогою таких інструментів як «криптовалюта» і «віртуальні активи».
Хай ліпше залишать їх собі і йдуть на всі чотири боки, а нам віддадуть реальні активи, які закріплені за громадянами у Конституції України.