Про Понінківську картонно-паперову фабрику дізнався ще в першому класі. Як усі учні, виконував домашні завдання, класні, самостійні і контрольні роботи у зошитах, які вона випускала. Про що згадую з вдячністю. Дуже хотілося побувати на ній і подивитися на процес. І ось мрія здійснилася! Через 50 років після закінчення школи.
Папірня над Хоморою
З подивом довідався, що вона виникла ще у 1787 році і називалася «папірня». Навіть дивно уявити, що тоді був попит на її продукцію. Але це історичний факт, як і те, що це підприємство є найстарішим в області.
З продукцією фабрики ми зустрічаємося на кожному кроці. Вона виготовляє різні види картону, коробки для цукерок і печива, ящики для овочів і фруктів. З її ліній щомісяця сходить дев’ять мільйонів квадратних метрів гофропродукції. За потужністю Понінківська паперова фабрика у своєму сегменті входить до трійки лідерів у галузі. Здійснює поставки на експорт.
Начальник цеху гофрокартону Микола Мусієнко пишається, що продукція підприємства екологічно чиста. Вона, на відміну від поліетилену чи поліпропілену, легко утилізується і не завдає шкоди навколишньому середовищу. А ще для виготовлення картону і паперу не зрубано жодного дерева! Їх виготовляють винятково з макулатури, що теж поліпшує довкілля. Такої тут у рік переробляють майже 90 тисяч тонн.
Свою фабрику мешканці Понінки люблять і у розмові з гордістю кажуть: «Наша фабрика». Майже у кожного з 8 тисяч мешканців місцевої громади хтось тут працював, або працює нині. Дехто веде династію з діда-прадіда так давно, що вже і не може згадати, хто в роду трудився на ній першим. Легендами підприємства і селища стали сімейства Танських, Муравських, Сукачів, Клаків, Ловінських, Славецьких, Шпортків, Коновалів, Ціхоцьких, Ковальчуків. За що їм низький уклін і подяка.
Годувальниця громади
До картонно-паперової фабрики ставляться, як до годувальниці. Вона дає роботу, зарплату, великі відрахування у бюджет і віру в майбутнє Понінки.
На фабриці працює близько тисячі мешканців навколишніх населених пунктів. Умілих і самовідданих людей тут цінують. Попри це електронне табло на адмінкорпусі в режимі онлайн регулярно сповіщає, яких спеціалістів потребує виробництво.
З хвилюванням переступаю поріг підприємства і роззираюся. Масштаби і новаторський характер виробництва вражають. Усі головні процеси автоматизовані. Лінії тягнуться на 100 і більше метрів. На них виробничі операції узгоджуються між собою до міліметра і секунди. Попрацювати на такому підприємстві – значить пройти серйозну професійну школу, привчитися до дисципліни і відповідальності.
На виробництві шанують досвід і поради старших і цінують молодих та перспективних, таких як технологи Олена Родюк, Тетяна Малайчук, Олександр Сукач та Ігор Биков, головний інженер Олександр Бацман, машиніст папероробної машини Іван Маринич.
Напередодні приїзду на фабриці модернізували і запустили в роботу потужну лінію з виробництва картону. Вона базова для всього виробництва.
Втирають носа конкурентам
На ринку картонно-паперової продукції існує жорстка конкуренція. Для того, щоб утвердитися, потрібно боротися за якість і зниження собівартості. А це стимулює пошук та інновації.
Минулий рік пройшов під знаком економії затрат. Чого вартий тільки один показник: забір води для технічних потреб на підприємстві скоротили удвічі.
Нинішній рік проходить під знаком поліпшення екологічної ситуації. Хоч у технологічних процесах не застосовують агресивних реагентів, однак піклуються, аби не завдати шкоди довкіллю.
Понінківська фабрика розташована на берегах річки Хомори, надзвичайно милої і мальовничої. Тут кожен куточок — справжній рай для туристів і рибалок.
Фабрика не належить до розряду небезпечних. Це – не хімічний комбінат, агломератна фабрика, чи металургійний завод. Працює тут з різною інтенсивністю понад 200 років і поки Бог милував від надзвичайних ситуацій. Та все ж, екологічні регламенти та вимоги природоохоронного законодавства стали набагато жорсткішими.
Тож інвестор вирішив вкласти величезні кошти в технічне переоснащення очисних споруд підприємства, до яких закільцьована каналізаційна система селища Понінка.
– На цю архіважливу справу ми запланували майже 30 мільйонів гривень, – розповідає генеральний директор Руслан Сава, – Їх монтаж уже на стадії завершення. Як тільки потеплішає, запрацюють на повну силу. Їх потужність складе 7000 кубометрів на добу. Що навіть перевищує наші потреби.
Самі очисні споруди унікальні для Хмельниччини. Вони є каскадом із трьох об’єктів. Технічному переоснащенню підлягатиме перший, де проходить процедура біологічної очистки. В спеціальних басейнах – аеротенках — вирощується активний мул із мікроорганізмами, які перетравлюватимуть органічні рештки у стоках. Сама їх присутність уже є індикатором чистоти. Такі природні помічники потребують багато кисню. Без нього вони задихнуться. Тож поряд збудована повітродуюча станція. Вона оснащена потужними компресорами, які працюють цілодобово.
У другому відстійнику процес триватиме до повної очистки води. А далі вона ще пройде адаптацію і насичення біоорганізмами у третьому сегменті каскаду – ставку. Тут ростиме очерет і плаватиме риба. Поряд з тим, на самому виробництві встановили систему «КROFTA», яка посилила фільтрацію оборотних вод перед їх спуском у очисні споруди.
Тільки після такої тривалої процедури вода надійде в Хомору. На всіх етапах її якість контролюватимуть спеціалісти.
Весь комплекс очисних споруд займає площу понад 30 гектарів. Можливо, сюди приїжджатимуть на екскурсії та для Русланзапозичення досвіду...
На фото: генеральний директор ТОВ «ПКПФ-Україна» Руслан Сава; незважаючи на погодні умови, на території очисних споруд ТОВ «ПКПФ-Україна» продовжується комплекс будівельно-монтажних робіт технічного переоснащення вузла біологічної очистки.
Gismeteo 
