У той час, коли ціни на харчі змусили багатьох пересічних українців вистоювати чималі черги в магазинах та запасатися товарами у передчутті чергового їх подорожчання, сільські бабусі не поспішали за курсом долара. Молоко, сир, сметану від своєї корівки, таку-сяку городину, птицю та інші продукти віддавали за вже звичною ціною. Тож у місцях стихійної торгівлі стало як ніколи людно. У погоні за домашніми смаколиками люди навряд чи задумуються над якістю товару. Хтось має перевіреного продавця, у якого беруть продукти вже не перший раз, інші пробують товар на смак, нюхають, обдивляються… Інколи і виторгувати вдається гривню-другу.

Такий продаж з асфальту, тротуарів та узбіч міських доріг нині змушує доволі серйозно турбуватися працівників державної ветеринарної служби Хмельницького. Начальник відділу безпечності харчових продуктів міського управління ветеринарної медицини Сергій Качан стверджує, що стихійна торгівля не лише псує естетичний вигляд нашого міста, але й є небезпечною для здоров’я покупців.
— Така продукція, як правило, реалізовується без належного ветеринарно-санітарного контролю, — каже Сергій Іванович. — А це може призвести до виникнення та розповсюдження інфекційних хвороб, спільних для людей і тварин. Протягом 2014-2015 років спостерігається доволі напружена епізоотична ситуація із африканською чумою свиней, випадки зареєстровані у Луганській, Запорізькій та Чернігівській областях. Хвороба здатна спричинити значні економічні збитки, а летальність контактного поголів’я становить 98 відсотків. Відтак реалізація м’яса від однієї хворої тварини може спричинити зараження і загибель сотень інших тварин на великій території. Слід додати, що до місць несанкціонованої торгівлі продукти транспортуються в антисанітарних умовах, з порушенням відповідних температурних режимів. Вже не кажучи про їхню реалізацію з землі, поблизу автодоріг. Самі ж продавці не проходять профілактичні медичні огляди, тож вони можуть розповсюджувати такі захворювання, як туберкульоз, дизентерію й інші небезпечні хвороби, у тому числі інфекційні.
За словами посадовця, у переважній більшості такі торговці реалізовують свої товари без дозвільних документів, не сплачують податки та не дотримуються  санітарно-епідеміологічних вимог. Крім того, люди подейкують, що  щоранку на вулиці Кам’янецькій (біля будинків № 80-84) невідомі проводять навіть «обілечування» продавців… Крім цієї зони, стихійні ринки сьогодні діють на вулицях Проскурівського підпілля, Гарнізонній, Шевченка, Львівське шосе  та Привокзальній площі.
— Можливо, нині продаж продуктів власного виробництва — засіб виживання для багатьох селян…
— Якщо раніше стихійною торгівлею і справді займалися сільські жінки, чоловіки, то сьогодні все частіше спостерігається явище перепродажу, — продовжив посадовець. — Бувають навіть випадки, коли останні, аби більше вторгувати, проводять різноманітні маніпуляції з продуктами. До прикладу, розводять молоко, з двох літрів сметани роблять три і так далі. Очевидно, це аж ніяк не покращує якість товарів. Навпаки — може призвести до харчових отруєнь.
— Чи часто фіксують випадки неякісних товарів на наших основних ринках?
— Статистичні дані лабораторій ветеринарно-санітарної експертизи свідчать про те, що торік на офіційних агропродовольчих ринках Хмельницького не допущено до реалізації 1290 кілограмів зіпсованої свинини, 2391 кілограм свинини з запахом сечі, 1083 кілограми печінки через ураження ехінококозом, 395 кілограмів печінки, ураженої фасціольозом, та 38 кілограмів легень зі збудником метастронгільозу. Іншими словами, згадані печінка і легені уражені глистами. У разі, якщо вони потраплять в організм людини, то здатні серйозно нашкодити і йому. Крім того, 240 кілограмів  яловичини не допустили на прилавки через втрачений товарний вигляд, у 295 кілограмів молока виявили механічну забрудненість і домішки, 349 кілограмів сметани та 346 кілограмів сиру містили органолептичні вади і фальсифікації, а 100 кілограмів рослинної продукції забракували через надмірний вміст нітратів.
— Хто ж має впливати на ситуацію?
— Несанкціонована торгівля харчовими продуктами поза правовою компетенцією працівників державної ветеринарної служби. Тому вжити дієвих заходів ми не можемо. Згідно з законодавством України, питання відповідальності за стихійні продажі у компетенції правоохоронців. Проте ми постійно роз’яснюємо людям про ризики купівлі продуктів у невстановлених місцях, у тому числі через засоби масової інформації. А також беремо участь у регулярних рейдах по місцях несанкціо-нованої торгівлі спільно з представниками управління торгівлі.
Врешті, здоров’я кожної людини передусім залежить від неї самої, від її культури споживача. Допоки ми не навчимося шанувати себе та розуміти всі ризики і небезпеки купівлі з рук у невідомих людей, переконана, ні міліція, ні інші управління, організації, які  контролюють та перевіряють  продавців, не здатні вплинути на стихійні продажі.
P.S. Коли вже верстався номер, у редакцію нашої газети прийшла делегація торгівців стихійного ринку на вулиці Кам’янецькій і попросила допомоги.
ШАНОВНА РЕДАКЦІЄ!
Звертаються до тебе по допомогу жителі  різних районів області, яких життя змусило торгувати  сільгосппродукцією в Хмельницькому, на вулиці Кам’янецькій  прямо на асфальті. Заробляємо  на  хліб та на оплату комунальних послуг. З допомогою  міліції нас хочуть загнати, як худобу, на ринок «Ранковий», де вже й так тісно.
Ми не знаємо за чиєю  вказівкою продавців розганяють, але  влада  давно бачила, що  ведеться стихійна вулична торгівля. Такого  натиску, як зараз — не було. Люди зараз  ледь виживають. Хай влада, яку ми вибирали, вийде до людей і розкаже про свої плани. Ми не проти перейти на базар і сплачувати за торгове місце, але нехай насамперед  облаштують і розширять отой ринок.  Нас, продавців на асфальті, 500-600 чоловік. Переважно це люди, які  не мають постійного місця роботи. І зараз у нас заробіток на асфальті — єдиний засіб для існування.
 Просимо допомогти, бо чули, що з нинішнього четверга нас розганятиме міліція.
М.Гаврилюк,С.Шумилова, А.Домба, всього 85 підписів.