Сплативши за останній місяць близько семи сотень гривень за комунальні послуги, подумалось, а скільки ж доведеться віддати після тарифного стрибка 1 квітня? А скільки доведеться сплачувати людям, особливо тим, для яких газ — джерело опалення? Як це не дивно, але у чомусь навіть пощастило селянам, які мають альтернативу — повернутися до дідівського способу: деревини в нас ще вдосталь. Звісно, це вкрай незручно, клопітно, але принаймні є можливість розпалити стару грубку. Містяни ж, квартири яких обладнані за проектом газовим котлом, не мають вибору. Точніше мають: мерзнути або платити за божевільними цінами.
Така доля чекає на абсолютну більшість громадян. Бо, як прогнозують владці, субсидії отримуватимуть близько чотирьох мільйонів родин, тобто до чверті населення. Інша — значно більша частка українців — мають по-новому планувати свої сімейні бюджети, готуючись до сплати, починаючи з квітня, нових захмарних комунплатежів.

Чому захмарних? У матеріалі «Газ «гуляє» в гаманці» (див. «ПВ» від 12 березня, №№ 28-29) вже йшлося: ціна на газ для громадян зросла приблизно ушестеро — до 7,188 гривні за кубометр. От і порахуймо. Колеги розповідали, що нинішньої зими для обігріву квартир використовували близько 250 кубів на місяць (ця цифра співставна із тим обсягом, що споживають у сільській місцевості). Наступної холодної пори роки доведеться віддавати за такий самий обсяг блакитного палива (200 кубів за «пільговою» ціною 3,6 гривні, а 50 «понаднормових» — за повною вартість) майже 1100 гривень. Це нормально?! Лише за опалення віддавати значну частку зарплатні — розумний підхід влади до добробуту своїх співгромадян? До речі, експерти кажуть, що серед вимог Міжнародного валютного фонду не йшлося про таке безжальне ставлення до населення. Йшлося про поступове підвищення тарифного навантаження, а не тарифне свавілля.
І знову хочеться згадати про вітчизняний газ, якого майже  вистачає для усіх потреб населення. Так, нехай промисловість працює у рівних зі світом умовах, купуючи блакитне паливо на європейському ринку (частка споживання дорогого російського в нас безупинно зменшується), а для населення могли б продавати дешевий вітчизняний. Бо добробут в нас — усі знають на якому рівні перебуває.
Здорожчання палива знову навертає на думку: а може, краще подумати про електроопалення? Але за нас вже подумала Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, підвищивши тарифи з 1 квітня й на електрику. Причому зростання прописано доволі підступно: не тільки тариф зріс, а й «пільговий» обсяг споживання зменшено у півтора рази до 100 кіловат-годин на місяць. Поглянемо на стандартну ситуацію: щомісяця ви використовуєте двісті кіловат-годин. До квітня ви мали сплачувати б за такий обсяг 63,27 гривні, а за квітень у платіжці стоятимуть цифри 99,6 гривні — зростання більш ніж наполовину.
І це ж лише початок! У вересні ціни ще піднімуть (рішення вже є — його можна подивитися, до прикладу, на офіційному сайті Нацкомісії), а потім у березні наступного року, ще раз — знову у вересні, а потім у березні 2017-го. Не лякайтеся, але у цій порі через два роки ви платитиме за першу сотню кіловат-годин 90 копійок, за все, що більше, — 1,68 гривні. Нескладний підрахунок показує, що за два роки згадані двісті кіловат-годин коштуватимуть українцям 258 гривень! Тобто учетверо більше, ніж нині. Чомусь про електроопалення не хочеться й вести мову за таких цін.
Між іншим, встановлення таких шалених тарифів на електроенергію для громадян виглядає дещо дивним на тлі подій, які поступово спливають із дна енергоринку на загальне обговорення. Усі ж знали, що атомній генерації платять за виробництво електроенергії у кілька разів менше, ніж тепловій. Проте раніше йшлося, що собівартість кіловат-години на АЕС (так воно і є, якщо бути об’єктивним) значно менша, ніж на ТЕС, тому й відрахування «Енергоатому» з енергоринку нижчі — усе правильно. Нині ж визнають, що ситуація трохи-трішечки інакша. Так, теплостанціям треба платити більше, але ж не настільки! Річ у тім, що вугіллям-теплостанціями володіє значною мірою Рінат Ахметов (хіба це новина). От і розподіл коштів відбувався не на користь державних атомних станцій, а в кишеню Сім’ї. Схожа ситуація і з нетрадиційними джерелами електропостачання, які отримували за звичайний кіловат надзвичайно великі кошти — у кількадесят (!) разів більше, ніж атомні. А прибутки від сонячної енергії повязують із іншим наближеним до Сім’ї бізнесменом — Клюєвим. Якщо чесно перерозподілити ці кошти, які віддавали до кишень олігархів, вірних минулій владі, можливо, й немає потреби настільки задирати тарифи для українців? Як ви вважаєте?
На ринку нетрадиційних джерел наразі відбуваються активні порухи. Так, їхні власники обурюються, мовляв, держава припинила індексацію тарифа відповідно до курсу євро — маловато чи буде. Але, здається, скаржитися  гріх. Знаєте, на якому рівні Нацкомісія 27 лютого встановила сонячний тариф? До прикладу, на нашій сонячній станції в селі Ясенівка… 15,84 гривні (!!!) за кіловат-годин електроенергії. Нормально? Є на що скаржитися? Взагалі, якщо чесно, то переплата «альтернативщикам» шалена: торік вони виробили 1,2 відсотка української електрики, а коштів з енергоринку забрали 6,4 відсотка. Непоганий бізнес, а нам за нього платити…
Якщо зігрітися газом та електрикою настільки дорого, то, може, централізоване теплопостачання не буде настільки коштовним? Не варто бути настільки наївним. Лише нещодавно влада встановила вартість послуг на тепло та підігрів води для усіх теплопостачальників України. Скажімо, для компанії «Шепетівка Енергоінвест» на рівні 453,39 гривні за гігакалорію із ПДВ, камянець-подільського комунпідприємства «Міськтепловоденергія» — 376,08, старокостянтинівського «Тепловика» — 437,44 гривні тощо. Нині найбільше, до прикладу, комунальне підприємство області «Хмельницьктеплокомуненерго» надає послуги з централізованого теплопостачання для будинків з лічильниками за 329,66 гривні із ПДВ за одну гігакалорію. Мабуть, це замало, — вирішила Нацкомісія, що здійснює держрегулювання, та 19 березня прийняла постанову № 834 «Про встановлення тарифів на виробництво теплової енергії МКМ «Хмельницьктеплокомуненерго». Для потреб населення гігакалорія, відповідно до цього документу, коштуватиме 464,62 гривні. І це ще без ПДВ! Послуга стає дорожчою на дві третини!
Якщо відверто, то одночасне підвищення тарифів на основні послуги — річ ще не бачена в нашій історії. Вже за квітень «комуналка» загалом коштуватиме десь у півтора рази більше, наступної зими плата за усі послуги перевищуватиме нинішню (для тих, хто користується газом для опалення) у рази більше. І це турбота про своє населення? Чи дев’яносто відсотків громадян змушені будуть звернутися за субсидіями? То, може, не зараз їх треба призначати та рахувати, а коли ми побачимо перші платіжки за листопад. У квітні, даруйте за тавтологію, будуть ще квіточки, тарифні ягідки дозріють до наступної зими.