Ситуація, з якою звернулася до редакції сім’я Сторожуків, на перший погляд, здається дріб’язковою. Люди поскаржилися, що від їхньої дачної ділянки якимось незрозумілим чином «відщипнули» невеликий шматок.
Однак ця прикрість і подальші події, як у краплі води, відображають ту безмежну стихію пристрастей, маніпуляцій і порушень, які вирують сьогодні довкола земельних питань. Та про все по порядку.

«Діджиталізована» ділянка
Хмельничанка Лідія Сторожук отримала земельну ділянку ще у далекому 1986 році. Тоді вона навіть не підозрювала, що сьогодні матиме через неї клопіт із сусідкою по дачному масиву.
Проблема виникла тоді, коли сусідня ділянка була продана і нова власниця визначила її координати на землі. Ця процедура називається «здійснила винесення точок в натурі». Тоді стало очевидно що дві, зазначені в технічній документації, координати на сусідську ділянку, опинилися на території Сторожуків. Визначалися  вони з допомогою GPS-навігатора.
Технічна документація на ділянку сусідки була виготовлена Комунальним підприємством проектно-розвідувальних робіт (КПРР). Ця організація цікава хоча б тим, що, коли після оприлюднення в інтернеті загальноукраїнської кадастрової карти, почали вилазити «косяки» і «накладки», її терміново ліквідували і тепер громадяни розбираються з «плодами» діяльності землемірів самотужки.
Зі свого боку, потерпіла пред’явила державний акт, виготовлений у 1994 році.
У бюрократичному «задзеркаллі»
В даному випадку обидві сторони стоять на своєму. Органи влади вирішили не втручатися в суперечку.
– Спочатку ми звернулися у ЦНАП, а також консультувалися по «гарячій лінії» Держгеокадастру. Там нам порекомендували замовити зйомку нашої ділянки у ліцензованій землевпорядній організації, — розповідає дочка Людмила Сторожук. — Перша спроба виготовити таку виявилася невдалою. Координати будинку на сусідній ділянці відрізнялися від тих, які були у державному реєстрі. Горе-спеціалісти видали кілька зображень, які не відповідали дійсності. На наші претензії нам сказали, що це — «варіанти». Але ж ми замовляли не їх, а реальний план.
Друга спроба виявилася схожою на першу. У ліцензованій землевпорядній організації видали зображення невірної конфігурації без назви та розмірів. Його теж назвали «варіантом». Ми відмовилися його брати. Тоді директор фірми повернув нам тільки 300 гривень із 700 заплачених. А 400 взяв за «варіант».
Де логіка?
Далі Сторожуки почали напряму звертатися в Головне управління Держгеокадастру. Якби звідти на місце виїхав інспектор, то він би швидко розібрався що і до чого. Адже ділянки колись нарізали чотирикутниками і таким чином межі візуально мали вигляд рівних ліній, а не зиґзаґів. Всі наділи від початку були однакового розміру 5,25 сотих. Крім того, за час користування ділянками власники закріпили поворотні точки межовими знаками.
Проте із Держгеокадастру замість реагування надійшло роз’яснення: «Повідомляємо наступне: для застосування впливу інспекторської діяльності необхідно провести геодезичні роботи, а саме встановити (відновити) межі земельної ділянки в натурі (на місцевості)».
Тобто Сторожукам пропонували знову найняти приватну фірму і заплатити їй.
– Ми тричі письмово зверталися до ГУ ДЗК у Хмельницькій області. Якби порушення були вчасно виявлені, то з’явилася би можливість вирішити спір у досудовому порядку і нам не довелося би зазнати матеріальних витрат, пов’язаних із подальшим процесом, — каже Людмила Михайлівна.
Зникли документи
Так почалися позови в суди і звернення в поліцію. А точніше митарства з елементами детективу.
Для суду Сторожукам потрібно зібрати докази. Першим із них могла би стати технічна документація на ділянку сусіда, виготовлена на замовлення першого власника в 2006 році тим же самим КП ПРР. Ну і, крім цього, документація мала би містити акт погодження меж, який свого часу особисто підписала Лідія Сторожук. У ньому було вказано, які споруди слугували для них орієнтирами.
Але ця документація якимось дивним чином щезла з архіву. Це офіційно підтвердила в. о. начальника відділу Держгеокадастру у Хмельницькому районі Алла Кушнірук: «Повідомляємо, що в місцевому фонді документації із землеустрою відсутні документації із землеустрою» (Цитую мовою оригіналу. — Прим. авт.).
– Технічна документація не могла зникнути сама собою, — зауважує Людмила Сторожук. — Хтось її з якоюсь метою вилучив. Є підстави вважати, що вона була знищена, аби перешкодити правильному розв’язанню цієї земельної суперечки і не допустити проведення експертизи, яка би вказала на порушення».
Якщо взяти до уваги, що сусідня ділянка була продана
5 березня 2018 року, а при укладанні угоди подається витяг з Держгеокадастру, який формується на підставі документації, то зрозуміло, що вона на той момент була наявна. Також є відповідь ГУ Державного земельного кадастру у Хмельницькій області від 4 вересня 2019 року, де чорним по білому написано: «Під час розгляду Вашого звернення встановлено, що відомості ділянки (прізвище сусідки) відповідають координатам, які зазначені в технічній документації із землеустрою, виготовленій в 2006 році». З цього випливає, що технічна документація на той момент ще була в архіві, якщо звірка проводилася. Очевидно, що вона зникла в період з 4 вересня 2019 року по 15 грудня 2020 року.
Загадкові дзвінки й рокіровки
Ситуація настільки заплуталася, що Сторожуки були змушені найняти адвоката.
– Перший, розпитавши обставини та оглянувши документи, сказав, що бачить перспективу, — продовжує Людмила Михайлівна. — Але на третій консультації повідомив: «За вашою спиною змовляються», а на четвертій поскаржився, що до нього «надходять дзвінки від впливової людини» і відмовився вести справу далі. Наступний адвокат чомусь у ході підготовки до судового процесу фактично перейшла на інший бік і почала спотворювати суть наших претензій. Від її послуг довелося відмовитися».
Про індики і кури дикі
А як же бути із зникненням документів? З цього приводу Людмила Сторожук звернулася у Хмельницьке міське управління поліції з повідомленням про вчиненення кримінальних злочинів.
І отримала звідти відписку, в якій серйозні люди в погонах розповідають, якусь кумедну історію про те, що «в ході перевірки» вони відвідали будинок, де живе сусідка Сторожуків по дачній ділянці, а далі констатують: «Однак двері даної квартири ніхто не відкрив».
Ними було «встановлено, що в даному випадку вбачаються цивільно-правові відносини». (Навіщо тоді було тинятися під чужими дверима? — Прим. автора). Сторожукам порадили звернутися до суду.
Про зникнення кількох важливих документів і пошуки їх ані пари з уст. Як і про те, чи взагалі вони цікавилися їхньою долею. Вийшло за народною приказкою: «Ти йому про індики, а він тобі про кури дикі».
Коло замкнулося: суд вимагає доказів, в Держгеокадастрі «заникали» папку з ними, правоохоронці відмовляються їх шукати і радять потерпілим звернутися до суду.
– Ми будемо оскаржувати відписки з поліції і Держгеокадастру, — твердо обіцяє Людмила Сторожук. — Це якесь знущання. Такого не повинно бути в правовій державі.
«Модні фішки»
Як визнає сам Держгеокадастр, у питанні землеустрою склалася критична ситуація. Серед скарг домінують такі теми: невідповідність електронного документа даним Державного земельного кадастру (геодезичній та картографічній основам, даним кадастрових карт) — 22 відсотки; наявність помилок, що унеможливлюють перевірку електронного документа, — 17 відсотків; порушення порядку погодження меж земельної ділянки– 6 відсотків.
Суворі статистичні дані свідчать про систему, яка продукує порушення і зловживання. Випустили «джина», а тепер його безуспішно ловлять по всій державі. Чи рахував хтось у скільки мільярдів гривень обходиться громадянам цей безлад і до яких наслідків може призвести?
А от про зникнення документів у підрозділах Держгеокадастру — жодного слова. Так, ніби громадяни не скаржаться на це. Хоча мені про такі випадки розповідали мешканці сіл Лисогірка та Поляхова. Важливе спостереження: документи зникають якраз тоді, коли починається суперечка.
Може, все-таки варто почати з того, що встановити суворі покарання за втрати в архівах і пустопорожні відписки, які підривають довіру людей до влади та законів і при цьому множать «паперотворчість»? У Сторожуків за два роки поневірянь накопичилися дві товстих папки запитів, скарг і відповідей. А кінця-краю цій справі не видно.