Існують дві точки зору на вчених і умільців, котрі працюють над альтернативними джерелами енергії. Перша — скептична: мовляв, у кращому випадку це диваки, в гіршому — шарлатани. Друга — компліментарна: це — одинаки, котрі кинули виклик нафтогазовій епосі і її мафії. Думаю, що істина десь посередині.
Судячи з останніх подій, вона така: уже в середньо-терміновій перспективі проривні ноу-хау, розроблені десятками дослідників, яких узяли сьогодні під крило такі корпорації, як Локхід, Тойота, агентство НАСА, спроможні поставити хрест на амбіціях так званих світових енергетичних імперій, зробивши газ і нафту вчорашнім днем, в недалекому майбутньому в них не буде й сотої частки теперішньої потреби.
Наприкінці 2014 року в Сінгапурі відбулася «ХХ міжнародна конференція нафтогазової індустрії», на якій, хоч не дуже гучно, але обговорювали необхідність негайних значних інвестицій в розробку альтернативної енергетики. Значимою стала недавня презентація японською компанією Тойота автомобіля, оснащеного водневим двигуном, який заправляється водою й спроможний після такої заправки пробігти 650 км. Масовий випуск новинки почнеться найближчим часом, причому уряд Японії зобов’язався субсидувати покупців-сміливців сумою майже 12 тисяч доларів.
Нагадала про себе і американська Локхід, пообіцявши в найближчі десять років поставити на потік реактори на 100, 1000 і більше мегават розміром із вантажівку (сучасні в десятки разів більші). Як бачимо, йдеться, по суті, про «смерть» нафтогазового виробництва — в тому вигляді, в якому воно існує тепер. Донині непохитна галузь може опинитися на роздоріжжі вже найближчим часом.
Ми ж звернемося до піонерів альтернативної енергетики. Виявляється, що шанс отримати дешеву і безмежну енергію у людства був ще 100 років тому. Геніальний сербський та американський винахідник Нікола Тесла робив в США фантастичні винаходи і відкриття, які шокували сучасників. Зі слів самого винахідника, його мозок отримував готові ідеї через спалахи прозріння. Він стверджував, що інформація про відкриття приходить до нього ззовні, щоб допомогти землянам, які на той час пішли помилковим шляхом розвитку енергетики, сідаючи на нафтогазову голку. Але мало хто сприймав ці твердження вченого всерйоз.
Свій найбільш разючий експеримент Н. Тесла продемонстрував світу на початку ХХ віку. «З допомогою побудованої ним башти Уорденкліфф на острові Лонг-Айленд неподалік Нью-Йорка, він освітив нічне небо над Атлантикою настільки, що можна було вільно читати текст. Ніч перетворилась на день, — писала газета «Нью-Йорк сан». Башта призначалась не тільки для світла, а й для бездротової передачі електроенергії.
За таємничих обставин у лабораторії Тесли на П’ятій авеню виникла пожежа, в якій були знищені останні досягнення геніального винахідника. Вежу в 1917 році підірвали, щоб її «не могли використали німецькі шпигуни». Зрозуміло, що це робилося для того, аби, на догоду нафтогазовій мафії, не дати впровадити революційний винахід.
У 1931 році вчений здивував новим феноменом. Із звичайного автомобіля був знятий бензиновий двигун, а замість нього встановлений електромотор. Потім Тесла прикріпив до нього невеличку коробочку, із якої висунув і підключив до мотора два стержні. Його сучасники стверджують, що Тесла їздив на цій машині зі швидкістю 150 км/год. Причому ніяких батарей чи акумуляторів там не було! На питання, звідкіля береться енергія, незворушно відповідав: «Із ефіру, який нас оточує». Йому не повірили і розпустили чутки про зв’язок вченого з дияволом. Ображений Тесла зняв таємничу коробку з двигуна, і більше її ніхто не бачив, а таємниця джерела енергії до цих пір залишилась невідомою.
Постулат Тесли полягав у тому, що кожний міліметр простору Всесвіту насичений безмежною енергією, яку можна і необхідно отримати. Великий винахідник вважав, що Земля — це центр гігантського генератора, який, обертаючись, створює різницю потенціалів в мільярди вольт. А людство фактично живе у сферичному конденсаторі гігантської ємності, який постійно заряджається і розряджається. В такому конденсаторі іоносфера є фазою, атмосфера — діалектрик, а Земля — нульовою точкою. Таким чином на нашій планеті відбувається глобальний електричний процес. Звичайна гроза є не що інше як «розрядка конденсатора гігантської ємності».
На земній кулі спостерігається 44 тисячі гроз за добу, тобто кожні 1-2 секунди, коли в Землю входить заряд потужністю 7-8 кілотонн. Енергія гроз приблизно вдвоє перевищує загальносвітову потребу в електроенергії. Отож чистої енергії навколо нас предостатньо, просто ми не вміємо її добувати. Чи хтось нам у цьому перешкоджає? Чому ми до цього часу так широко користуємось екологічно шкідливими двигунами внутрішнього згоряння, а розвиток електромобілів пов’язуємо лише з акумуляторами? Чи не тому, що тотальна жадібність у сучасному суспільстві стоїть вище розуму, а прибуток від продажу нафти — важливіше екології і здоров’я.
Не секрет, що ріст захворюваності смертельними недугами викликаний переважно забрудненням планети продуктами згоряння вуглеводнів. Але нафтовим магнатам і чиновництву — на це наплювати.
Співробітники Ніколи Тесли стверджують, що архів і патенти вченого- фізика після його смерті були конфісковані й утаємничені державними спецслужбами США. Разом з тим, понад 150 тисяч документів, що зберігаються в музеї Ніколи Тесли в Белграді, все ще чекають своїх дослідників. Чи не знайдуться серед паперів додаткові ключі до прискореного здійснення безхмарного майбутнього багатостраждального людства? У цьому напрямку італійський інженер Андреа Россі недавнім часом виготовив генератор енергії, створений на основі нікелевого порошку і газоподібного водню, здатних утворювати реакцію з виділенням великої кількості тепла. «Генератор Россі» виділяє у шість разів більше енергії, ніж затрачає на її виробництво. Прилад, розроблений італійцем, становить енергетичний трансформер. Складаючи його стандартні блоки, можна отримати модель тієї чи іншої потужності — як стверджують експерти, до мільйона і більше кіловат. Професори Італії й Швеції, вивчаючи роботу генератора, провели всі можливі заміри і перевірки. Їхній висновок неупереджений: «генератор Россі» працює, створюючи щільність енергії в мільйони разів більше, ніж при згорянні бензину аналогічної маси! Поза апаратом ніяких випромінювань вчені не зафіксували, як і ніякого шарлатанства із замаскованим підключенням до якогось іншого джерела енергії не знайшли.
Позитивні відгуки про «генератор Россі» отримані від шести професорів-фізиків із Болоньї, Стокгольму і Упсали, є в розпорядженні редакції журналу «Тайны ХХ века» № 6, 2015 р. Як повідомляє журнал, разом із цим винаходом німецький професор Остфальського університету Клаус Туртур створив доступний для всіх охочих енергоконвертор у вигляді креслень з простими поясненнями для складання його в домашніх умовах. Книга, до речі, продається по всій Німеччині. У ній доступно розповідається про принципи, на підставі яких працює його конвертор, собівартість котрого складає від 0,5 до 5 центів за кіловат. При відповідних інвестиціях, вони готові поставити свою техніку на поточне виробництво, і ціна «енергії» буде ще дешевшою.
Україна в питанні застосування альтернативної енергетики також не пасе задніх, хоча і виходить у нас це по-своєму. Житель волинського селища Цумань Петро Прасолов, маючи за спиною Харківський інститут радіоелектроніки, під час служби в армії познайомився на радіолокаційній станції з технологією розділення води на кисень і водень. Самостійно реконструювавши звичайний двигун власної автомашини, він залив в його бак отриману кисневоводневу суміш, і двигун запрацював. Невдовзі на «водяній» вантажівці з’явилася пересувна електростанція, а потім і перший в Україні трудяга ГАЗ-53, котрий працює на воді замість бензину.
Траплялися непорозуміння з ДАІшниками, які вважали, що пара, яка у великій кількості йшла з двигуна, — це шкідливі для екології гази. Доводити зворотне було даремно, тож чоловіку доводилось на очах правоохоронників… пити воду просто з бака! В 1995 році в Харкові Петро оббивав пороги не одного НДІ, бажаючи офіційно презентувати свій винахід, та результату не досяг. У Цумані про винахід Прасолова люди дізналися завдяки віяльним відключенням світла, коли селище сиділо в темряві. А садиба умільця освіт-
лювалася, і працювала вся електротехніка. Люди збігались подивитися на «воду, яка горить». Тепер всім зрозуміло, що у випадку широкого реального промислового виробництва цих чудес енергетики потреба в електростанціях на вугіллі, газі, нафті та ядерному паливі сама по собі відпаде.
Зникнуть гострі міждержавні (і державні) енергетичні конфлікти, що призводять до кривавих воєн. Цікаво було б почути підрахунки світових економістів: скільки коштів звільниться після усунення з обрію енергетичної системи страшного нафтогазового монстра. А надто — величезного корита для «збагачення» «на законних підставах» купки вибраних за рахунок народу. На словах природні багатства належать усім, а насправді користуються ними в основному — численні дармоїдні компанії великих і малих олігархів!
Час покласти цьому край!
Gismeteo 
