Платіжки за комунальні послуги за новими тарифами ще не встигли дійти до громадян, а вони вже їх аналізують. І роздуми в них, що очевидно, безрадісні. Редакція отримала лист від О. Новіцького з міста Деражні.

Отже, звершилось! З 1 квітня країна перейшла на нові ціни за спожитий природний газ і теплову енергію. Розуміючи необхідність і безповоротність цього заходу, все ж хочу наголосити на передчасності такого стрімкого підвищення. Ціни, може і змушені зростати, але, на мою думку, повільнішими темпами. А прирівнювати їх до світових — це вже занадто!
Все тому, що для населення використовується природний газ власного видобутку, і він має бути дешевшим через те, що транспортна складова невелика, частка заробітної плати в газовій ціні значно нижча за світову. Далі. Таким заходам повинна передувати потужна підготовча кампанія з економії енерговитрат. Це і доведення до ладу котелень, теплотрас, утеплення домівок і споруд, які опалюються. За іншого підходу — всі  витрати лягають на плечі населення. Тим часом на каналізаційних люках можна смажити яєчню, рясно б’ють «фонтани» з порваних теплотрас — за все нами сплачено.
Для населення мали б видаватися довгострокові пільгові кредити для утеплення житла. Нині таке утеплення ефективне лише частково, бо сусід, скажімо, ліворуч чи знизу цього не зробив: утепливши фасад, ми не робимо теплішими стіни та долівку. Потрібні сучасні матеріали й обладнання, які коштують недешево — без кредитування не обійтися. Сьогодні, коли гривня знецінилася майже утричі, людям аби вижити, бо мінімальна зарплатня аж… 41 долар (підрахунок автора — ред.). До речі, це в чотири рази менше, ніж в Анголі, у п’ять разів менше, ніж у Гондурасі.
Є питання й технічні. Скажімо, чому ліміт газу — 200 метрів кубічних на місяць, а не як раніше — річний ліміт. Тоді, до прикладу, якщо не опалювати місяць, бо тепло, то є запас на інший — із холоднішою погодою.
Окрема тема — субсидії. Щось мені підказує, що цей виграшний квиток не для всіх нужденних — грошей просто не вистачить. Та й спосіб їх отримання буде не настільки простий, як запевняють. І ще: ось заплатили ви всі дружно і сповна, і що? Рай і благополуччя? Допоки при владі олігархи та хабарники, скільки не плати — це прірва. Тож, насамперед, треба демонополізувати енергетику, а не боротися за сфери впливу, зробити прозорим енергоринок, щоб було видно кожну копійку. А тут ще й ситуація на сході, яка лягла непідйомним тягарем. Це так, але поглянемо на приклад Ізраїлю, який з часу свого заснування й дня не прожив у мирі. Він витрачає безпрецедентні суми на захист своїх громадян і має один з найвищих рівнів життя у світі…
Відпускати ціни на енергоносії, вважаю, треба поступово, прив’язувати їх до росту доходів населення, дати можливість підготуватися, утеплити житло. Натомість може трапитися, що програма «Вижити у 2015 році» буде  провалена.