У лісовій галузі держави Хмельницьке обласне управління лісового та мисливського господарства – на видноті, займає лідируючі позиції в багатьох напрямках діяльності.

Своє професійне свято вартові зелених шат області зустрічають вагомими здобутками. Ліси відтворено на площі 667,4 гектара – понад 119 відсотків до річного плану. Чистий дохід від реалізації продукції ( товарів, робіт, послуг) за вісім місяців склав майже 660 мільйонів гривень — 146 відсотків до відповідного періоду минулого року. Середньомісячна зарплата працюючого становить 24 тисячі 320 гривень і є найвищою в галузі три роки поспіль. До бюджетів усіх рівнів і Єдиного соціального внеску сплачено більше 225 мільйонів гривень.
Ми попросили знаного лісівника, новатора галузі, начальника обласного управління лісового та мисливського господарства Петра ПЕШКА поділитися секретом успіхів.

— Петре Степановичу, приємно бути серед лідерів?
— Не приховую – приємно. Але коли в трудовому суперництві тобі дихають у спину колеги, які прагнуть тебе обійти, – забудь про лаври й здобутки. Щоб залишатися лідером, треба трудитися ще ефективніше, вести постійний пошук резервів, впроваджувати нове. Це важко, але в нас — потужна команда управлінців, досвідчені керівники підприємств і спеціалісти, які працюють вдумливо, на перспективу. У нас – завзяті колективи. Напередодні професійного свята хочу щиро подякувати їм усім за чесну й добросовісну працю!
— За інноваціями лісівники Хмельниччини – передові в галузі…
— Життя вимагає постійного вдосконалення, оновлення. Дідівськими методами, тобто ручною працею, багато не досягнеш. Майбутнє українського лісу – за сучасною моделлю ведення господарства. А це – інтенсивні технології його вирощування, в основу яких покладено механізацію та автоматизацію багатьох технологічних процесів.
Прийнявши чотири роки тому запропоновану лісогосподарськими підприємствами стратегічну програму розвитку лісового господарства краю, наполегливо її реалізовуємо.
Найголовніше сьогодні – добитися зміцнення матеріально-технічної бази підприємств. І хоч з коштами сутужно, знаходимо можливість купувати сучасні машини й обладнання. Так, Славутський лісгосп першим в Україні відкрив потужний центр вирощування сіянців із закритою кореневою системою. У цьому ж та Ізяславському лісгоспах запрацювали поля дорощування сіянців із закритою кореневою системою. А в Хмельницькому лісомисливському господарстві – поле вирощування сіянців із відкритою покращеною кореневою системою. Всі ці поля обладнані сучасною системою зрошення. Нові технології дають надзвичайно високу приживлюваність і швидкий ріст рослин. До того ж, садити сіянці із закритою кореневою системою можна протягом всього вегетативного періоду, а не лише ранньої весни чи в короткий осінній період, як було до цього.
Кардинальні зміни сталися в доглядах за насадженнями, де раніше переважала ручна праця. З активною участю лісівників Хмельниччини товариство з обмеженою відповідальністю «Красилівагромаш» розробило і поставило на конвеєр випуск мульчерів для лісової галузі України. Агрегат, що працює на базі трактора МТЗ-82, ефективно знищує поросль і бур’яни в міжряддях різновікових культур, у рази пришвидшує догляди, зменшує витрати. Всі наші підприємства придбали мульчери. Також закуповуємо сучасні імпортні плуги й культиватори для обробітку грунту, трактори.
Ще один надзвичайно важливий крок – перехід на механізовану посадку лісу. Спільно із ТОВ «Красилів­агромаш» підприємства нашого управління розробили й випробували першу вітчизняну машину для посадки лісу. Вже цієї осені вона запрацює.
— Вище Ви говорили про догляд за лісовими культурами. А чи впроваджуєте новий досвід європейських країн на доглядах за дубами?
— Експеримент Хмельницького лісомисливського господарства показав, що обрізка гілля в молодих дубах на висоту до трьох метрів дійсно досить ефективна і є запорукою одержання в майбутньому високопродуктивних дубових дерево­станів. Отож цей досвід запровадили в інших наших підприємствах.
А Шепетівський лісгосп у догляді за хвойними почав використовувати висоторіз. Вигода подвійна: дерева швидше ростуть без нижнього гілля й водночас зменшується пожежна небезпека.
— Яка вікова структура і породний склад лісів, що перебувають у віданні державних лісогосподарських підприємств?
— Десять підприємств нашого управління ведуть господарську діяльність на площі 193,6 гектара. Невелике уточнення: вкриті лісовою рослинністю ділянки в держлісфонді складають 173,3 тисячі гектарів. Це і експлуатаційні ліси, і з особливим режимом користування, тобто ті, що виконують природоохоронну функцію. Найбільше – середньовікових насаджень – 41,6 відсотка. Молодняки становлять 20,8, пристигаючі – 20,3 і стиглі та перестійні -17,3 відсотка. Середній вік насаджень – 61 рік. Як бачимо, потенціал лісів значний і говорить про їх невиснажливе використання.
Наша стратегія – створювати високопродуктивні насадження з цінних порід дерев. Приємно зазначити, що сьогодні дуб вже складає понад 47 відсотків від усіх площ, тобто повертаємо колишню славу подільських дібров. Чималі площі займають інші твердолистяні породи, сосна.
Через кліматичні зміни, що призвели до значного пониження рівня грунтових вод, почали всихати хвойні породи, ясен. Щоб розв’язати цю проблему, відмовилися від закладання монокультур і створюємо змішані насадження із швидкорослих, високопродуктивних порід. Зокрема, вводимо модрину європейську, сосну жорстку, береку, дугласію, які краще переносять зміни клімату й стійкіші до коливання грунтових вод.
— Діяльність вартових зелених шат – багатогранна. Крім вирощування лісу, догляду за ним, охорони від пожеж і лісопорушень вони ще й займаються переробкою низько­сортної деревини.
— П’ять наших підприємств мають цехи переробки деревини. Найуспішніше з них працює підрозділ Ізяславського лісгоспу, де встановлено сучасне обладнання. Виконуючи програму переробки деревини, реконструювали цехи в Летичівському, Старокостянтинівському й Шепетівському лісгоспах. Капітально відремонтували діючі пилорами, придбали дві сучасні стрічкопильні пилорами американського виробництва, інше обладнання. Облаштовуємо на підприємствах сушильне господарство. Цьогоріч цехи випустили продукції на суму понад 60 мільйонів гривень. Готові вироби (обрізні та необрізні пиломатеріали, бруси з дуба, ясена, сосни) ідуть внутрішньому споживачу й на експорт. Відрадно, що цехи переробляють суху соснову деревину й граб, що раніше використовувалися переважно на дрова.
У недалекій перспективі — поетапна доукомплектація цехів високотехнологічним обладнанням для переробки цінних порід деревини й випуску товарів з високою доданою вартістю.
Лісгоспи також заготовляють технологічну тріску з порубкових рештків безпосередньо на лісозаготівельних ділянках і реалізують її підприємствам теплокомун­енерго та іншим споживачам. Амбітне завдання – забезпечити потреби області в дешевому енергоносії й вийти на європейський ринок.
— Лісівники Хмельниччини також успішно розвивають побічне користування.
— Справді, за останні роки багато зроблено. Підприємства займаються садівництвом, ягідництвом, завели пасіки, заготовляють гриби, лікарські рослини, березовий сік. Особливо великий досвід нагромадив Ярмолинецький лісгосп, який славиться фірмовими чаями, ягідництвом. А Ізяславський, Новоушицький і Кам’янець-Подільський лісгоспи успішно займаються вирощуванням декоративних рослин. Зараз завершується підготовка до створення центрів з вирощування декоративних рослин і новорічних ялинок для продажу їх місцевому населенню й на експорт.
— Державне агентство лісових ресурсів поставило завдання перед підприємствами галузі підняти на вищий рівень ведення мисливського господарства. Що робите в цьому напрямку?
— Передусім почну з приємної новини. Шепетівський лісгосп береться за вольєрне розведення благородних оленів, яких у нашому краї немає. В Мальованському лісництві вже збудували вольєр, спеціалісти вивчили досвід розведення цих тварин на Волині та Житомирщині. Нещодавно вже завезли оленів благородних.
Займаємося й вольєрним розведенням кабанів.
Усі лісгоспи ведуть підгодівлю диких тварин у лісових угіддях. Для цього заготовляємо вдосталь кормів. Побудували для звірів підгодівельні майданчики, обладнали солонці, водопої. Залишаємо незібраними кормові поля, де тварини жирують у холодну пору року. Лісова охорона та єгерська служба охороняють мисливські угіддя від браконьєрів. Турбота окуповується. В лісах стало більше козуль, лосів, зайців. Та все ж, покладу руку на серце, ми ще недостатньо займаємося розведенням дичини. Будемо докладати більше зусиль.
— Ліс – гарне місце відпочинку. Як розвиваєте рекреацію?
— Ліси краю красиві й багаті. Тут зростають десятки різних видів рослин, у тому числі рідкісні, які не скрізь побачиш. Тут мешкають, як уже говорилося, різні тварини, є й чимало видів птахів. Тому більше чверті лісів області мають статус заповідних, де обмежено господарську діяльність. Лісівники ревно їх оберігають і разом з тим наближають красу до людей. У багатьох мальовничих куточках, фактично в кожному лісництві створено зони відпочинку з усім необхідним. Поставили за мету – щороку вводити по кілька рекреаційних пунктів для сімейного й колективного відпочинку.
— Сьогодні перед лісівниками стоїть завдання із завдань – у рамках програми «Масштабне залісення України» посадити в державі за десять років мільйон гектарів лісів, причому за перших три роки – мільярд дерев. Ця ініціатива Президента Володимира Зеленського, безперечно, стане поштовхом до кардинального розвитку лісової галузі, забезпечення оптимальної лісистості України.
— Справді, лісова галузь одержує унікальний шанс. Державні лісогосподарські підприємства Хмельниччини активно готуються до виконання своєї частини роботи. Я вже розповів про технічний потенціал лісгоспів, який і надалі зміцнюватимемо. Також маємо непогану насіннєву базу, функціонує 41 розсадник площею 145 гектарів. Торік виростили 6,6 мільйона штук посадкового матеріалу. Вишукуємо резерви для збільшення заготівлі насіння, вирощування сіянців.
— Чи вже відомо, скільки планується посадити лісів на Хмельниччині в рамках державної програми?
— Зараз за підтримки обл­держадміністрації лісівники спільно з територіальними громадами й іншими зацікавленими сторонами ведуть пошук деградованих, непридатних для ведення сільського господарства земель із метою їх подальшого залісення. Конкретні обсяги поки не визначено. Скажу лише, що для досягнення науково обґрунтованого рівня лісистості Хмельниччини ще треба створити майже 85 тисяч гектарів насаджень. Нині ж маємо в області 281,6 тисячі гектарів лісів.
Напередодні професійного свята лісівників хочу від їх імені запевнити подолян, що докладемо максимум зусиль для озеленення нашого чарівного краю. Зробимо це разом для нинішнього й прийдешнього поколінь!