До кінця року українцям варто підготуватися до чергової, потужної хвилі здорожчання продуктів харчування. Наскільки ще подорожчають харчі у розрізі різних товарних груп, чи є межа  зростанню, і чому в країні, яка вважає себе “гарантом світової продовольчої безпеки”, не можуть дати раду з невпинним зростанням цін на найнеобхідніші товари?

У порівнянні з небожителями Печерських пагорбів, пересічні громадяни самотужки ходять на ринок і в магазин за продуктами. А тому добре знають, що впродовж усього року коїться з цінами. Поки чиновники рапортують про “цінову стабільність” на ринку продуктів харчування, люди не можуть второпати, у чому та “стабільність” і чому, до прикладу, пляшка тієї ж української олії в польських супермаркетах дешевша, ніж на полицях вітчизняних магазинів.
Невід’ємність зовнішніх факторів
Безумовно, перш ніж розглядати ситуацію на внутрішньому продовольчому ринку, потрібно відзначити, що ціни на продукти зростають і в світі.
Зокрема, світові ціни на пшеницю додали 4%. Також на 3% зросли ціни на кукурудзу на тлі покращення прогнозів врожайності в США і Україні.
Ціни на олію у вересні зросли на 1,7%, і на 60% в річному вимірі. Вартість молочних продуктів зросла на 1,5%. Ціни на м’ясну продукцію не змінилися. Індекс цін на цукор зріс на 0,6% в порівнянні з серпнем, або на 53,5% проти цін у минулому році.
На вітчизняних прилавках
Згідно з даними Державної служби статистики, за вересень продукти харчування подорожчали на 1,1%. Найбільше додали у ціні яйця — на +13,6%, а деякі товари, якщо вірити офіційній статистиці, навіть подешевшали, в тому числі, фрукти на 3,4%, соняшникова олія — на 0,9% і цукор — на 0,1%. Однак офіційні цифри щораз дужче і безсоромніше «прилизані» для замилювання очей, мають усе менше і менше спільного з реальністю.
Якщо проаналізувати незалежні цінові дослідження продовольчого ринку, то картина буде іншою. До прикладу, сьогодні гречка в середньому коштує понад 40 гривень за кілограм, трохи нижче середня вартість рису — 27 гривень за кілограм. Ціни на вівсянку і пшеничну крупу піднялися до 23 гривні за кілограм. Найдешевшою залишається ячна крупа: середня ціна — 13 гривень за кілограм.
Вартість соняшникової олії залишилася на рівні вересня — середній цінник тримається на рівні 50-60 гривень за пляшку (850 мілілітрів), причому на полицях магазинів можна знайти продукт і за 46 гривень, вище 60 гривень.
Ціни на овочі — окрема тема. Вартість столового буряка різко зросла, він і тепер коштує в 1,7 раза більше, ніж в аналогічний період минулого року — виробники готові відвантажувати коренеплід по 5-7 гривень за кілограм. Зокрема, ціна виросла через те, що більшість фермерів замість продажу врожаю відвантажують його в сховища. В порівнянні з вереснем, у жовтні вартість капусти зросла на 19% до середнього показника 7,05 гривень за кілограм. Цибуля також подорожчала і на початок жовтня коштувала в середньому вже 9,05 гривні за кілограм (плюс 12%).
Експерти ринку продовольчих товарів прогнозують подальше відчутне здорожчання харчів впродовж жовтня-листопада та їх пік у грудні, з наближенням новорічних свят.
Цінові парадокси
Так, світові тренди, безумовно, значною мірою впливають на внутрішні ціни в Україні. Проте, коли ціни на світових біржах падають, цінники на харчі в Україні на цей фактор не поспішають реагувати.
До прикладу, за даними Продовольчої і сільськогосподарської організації ООН, в липні спостерігалося здешевшання зернових культур — мінус 3%. Ціни на олію в світі знизилися до мінус 1,4%. У червні, згідно зі звітом FAO, ціни на продовольство в світі знизилися на 2,5%.
На Україні ж світові цінові фактори червня-липня ніяк не позначилися, а ціни на продукти продовжили зростати. Уряд, як і раніше, до питання цін на продовольство в країні глухонімобайдужий. Коли питання «однобокості» впливу світових цін на вартість харчів в Україні почали звучати все сильніше, в Міністерстві економіки «сором’язливо» погодилися, мовляв, справді, внутрішній ринок «реагує із запізненням».
«У липні внутрішній ринок з відставанням зреагував на світові тенденції. Індекс продовольчих цін FAO на олію в кінці минулого місяця знизився на 10%. Але замість цього вартість соняшникової олії в Україні залишалася стабільною. За даними Держстату, на 13 серпня вона знизилася лише на 1,3% в порівнянні з початком місяця», — визнали у відомстві в серпні.
Визнати визнали, та висновків, а тим паче конкретних дій, — нуль.
Регулювання цін для «тюхтіїв»
На тлі домінування зовнішніх факторів практично не задіяні можливості внутрішніх інструментів контролю і регуляторної політики. Малопомітною залишається діяльність Антимонопольного комітету і Держпродспоживслужби.
Згідно зі звітом, в I кварталі 2021 року Держпродспоживслужба провела нуль планових і 10 позапланових перевірок операторів ринку, які здійснюють продаж продуктів харчування. Жодної перевірки не було проведено щодо операторів — виробників рослинних олій на внутрішньому ринку.
У II кварталі служба відзвітувала про проведення лише семи позапланових перевірок операторів ринку продажів і 12 позапланових візитів до виробників рослинних олій.
Мінекономіки взагалі «винайшло» свій метод моніторингу цін. Заходи профільного міністерства щодо «пильного моніторингу» і спостереження за ситуацією на ринку продуктів харчування зводяться до координаційних зустрічей заступника міністра з представниками торговельних мереж і профільних асоціацій. Так, міністерство звітувало про «стабільність» вартості цукру і відсутність «факторів зростання ціни», посилаючись на моніторинг… сторінки Національної асоціації «Укрцукор» у Facebook.
Загалом варто зазначити, що в Україні взагалі відсутній комплексний механізм регулювання цін на продукти харчування. Одна з причин — підписання договору про Асоціацію з ЄС, в результаті якого в Україні було скасоване будь-яке регулювання цін на продукти. Ще з липня 2017 року уряд прем’єр-міністра Володимира Гройсмана відмовився від державного регулювання цін на продовольчі товари та послуги на ринках. Сам Гройсман тоді заявив, що регулювання цін на продукти харчування в Україні «ніколи не було ефективним і не дозволяло зупинити споживчу інфляцію».
То чим же зупиняти ту злощасну інфляцію і дике зростання цін?
Поки чиновники вправляються у складанні пафосних визначень, називаючи Україну то «світовим продовольчим супермаркетом», то «гарантом глобальної продовольчої безпеки», прості українці залишаються сам на сам з «диким ринком» і «здичавілим» зростанням цін.
Що ж ми за «продовольчий супермаркет» і «гарант продовольчої безпеки», якщо не здатні своїм же громадянам забезпечити адекватні ціни і соціальну доступність більшості найнеобхідніших продуктів харчування?
 За даними (ЮНІСЕФ), в Україні недоїдають 9,8 мільйона жителів. При цьому протягом 2018-2020 років кількість українців, які відчувають гостру нестачу їжі, збільшилася на 200 тисяч осіб (у порівнянні з 2016-2018 роками).
Ось і воно, реальне обличчя нашої продовольчої безпеки.