З початку 2022 року в Україні запрацює Єдиний соціальний реєстр, у якому об’єднаються бази даних про всі державні соціальні виплати, від пенсій та субсидій на житлово-комунальні послуги, до пільг одиноким матерям та допомозі по безробіттю. Електронна система «Великого брата» у сфері соціальної політики, вкрай уважно стежитиме і збиратиме інформацію про кожного одержувача (і навіть потенційного одержувача!) будь-яких соціальних виплат від держави. За допомогою цього інструмента Кабмін планує більш ефективно оперувати соціальними виплатами громадянам, щоб ці послуги були адреснішими та позбавлені корупційної складової. Втім, крім благих намірів, що декларуються, ця ініціатива містить кілька дуже гостросоціальних «підводних каменів».
Що таке Єдиний соцреєстр та яку інформацію про українців він збиратиме, чому одержувачі соцвиплат стануть головними жертвами процесу «діджиталізації» соціальної сфери держпослуг?
Принцип «соціального шпигунства»
Нещодавно прем’єр-міністр Денис Шмигаль на своїй сторінці у Facebook анонсував повноцінний запуск Єдиного соціального реєстру з початку наступного року.
«Діджиталізація соціальної сфери. З 2022 року в Україні повноцінно запрацює Єдиний соціальний реєстр. Відбудеться об’єднання десятка не пов’язаних між собою реєстрів та інформаційних систем соціальної сфери. До реєстру увійдуть всі види соціальних виплат: від пенсій і субсидій до виплат малозабезпеченим і посібників з безробіття. Також до нього буде включено 125 адміністративних послуг соціального характеру. Вперше на практиці ми реалізуємо принцип єдиного соціального вікна для кожної людини – зручний та позбавлений корупції», – анонсував прем’єр.
Глава Кабміну уточнив, пославшись на якісь підрахунки аналітиків, що після повноцінного запуску соцреєстру «держава економитиме на соціальних виплатах понад 10 мільярдів гривень щороку», оскільки ці кошти вивільняються «за рахунок підвищення адресності виплат та ліквідації зловживань». «Уряд зможе спрямувати заощаджені кошти на підвищення виплат тим, хто цього справді потребує», – підсумував Шмигаль.
Навіть без докладного вивчення питання та занурення в тонкощі устрою Єдиного соціального реєстру, ця посада глави уряду в соцмережах вже напрошується на закономірне та логічне питання. Якщо аналітики уряду вже підрахували фінансовий обсяг «зловживань» у системі соціальних виплат, що заважало Кабміну підвищити адресність соцвиплат та ліквідувати неточності до цього, не створюючи діджиталізованого «Великого брата»? Чи було враховано ці дослідження аналітиків КМУ при розрахунку держбюджету на наступний рік? Заявленої «зекономленої» суми – 10 мільярдів гривень – приміром, було б достатньо, щоб не скорочувати у 2022 році витрати на виплати субсидій на житлово-комунальні послуги. Наступного року на субсидії закладено 38 мільярдів гривень, порівняно з 47 мільярдами, які передбачені у держбюджеті цьогоріч. Отакої!
Справді, далеко не поодинокі випадки зловживання та неправомірного отримання різних адресних соціальних виплат із держскарбниці, на які цілком справедливо вказують у Кабміні. Існування фейкових «чорнобильців», героїв-орденоносців «колчаківських фронтів», багаторічних «ветеранів» стояння на біржі праці, мільйонерів-субсидіантів та інших професійних утриманців, звісно ж достатньо. Їх однозначно потрібно позбавляти абсолютно незаслуженого та необґрунтованого отримання різних виплат та пільг.
Однак замість підвищення тієї ж адресності та ліквідації зловживань, точково, у розрізі кожного сегменту соцвиплат, Кабмін має намір створити діджиталізовану систему тотального стеження. Вона генеруватиме величезний масив інформації про кожного одержувача та майбутнього одержувача будь-якої соціальної виплати від держави, і вирішуватиме хто «якісний», а хто «неякісний» одержувач державної соціальної допомоги.
Керуючись принципом підходу «соціального шпигування», основним джерелом економії коштів у сфері державних соцвиплат стануть самі одержувачі цих виплат. І мова далеко не тільки про різного роду утриманців і шахраїв.
Доекспериментувалися
Створення Єдиного соцреєстру чи його подоби в Україні обговорювалося до цього не один рік, і замислювалася про це ще попередня влада. Проте лише в листопаді 2020 року Кабмін ухвалив Постанову «Про запровадження експериментального проекту щодо реалізації функціоналів першої черги Єдиної інформаційної системи соціальної сфери».
Гроші на реалізацію «пілота», в рамках проєкту «Модернізація системи соціальної підтримки населення України», Мінсоцполітики та Мінцифри отримали від Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР).
В рамках пілотного проєкту на базі Пенсійного фонду України (ПФУ) було апробовано процес надання близько десятка різних послуг в електронному вигляді. У тому числі тестувалася інформаційна взаємодія окремих державних реєстрів/банків даних із веб-порталом «Дія».
Вкрай цікаво, що в постанові правління ПФУ про порядок реалізації пілотного проекту Єдиної інформаційної системи соціальної сфери зазначено, що донор проєкту, тобто ЄБРР, відбирає розробника «операційки» всієї цієї системи, і не тільки. Зрозуміло, що таким шляхом західні «благодійники», по-перше, забезпечують замовленням своїх ІТ-підрядників, а по-друге, грубо кажучи, в їхніх руках зосереджуються всі метадані (внутрішні відомості) нової соціальної конструкції держзабезпечення в Україні. Це очевидно зовсім не підкріплює і без того примарну суверенність України як самодостатньої і незалежної держави.
Чим насправді є Єдиний реєстр соціальних виплат, досить детально описано в документі на офіційному сайті Мінсоцполітики «Про затвердження Положення про Єдину інформаційну систему соціальної сфери». Вкрай примітно, що при спробі завантажити документи з розділу додаткових матеріалів, наприклад, пояснювальну записку до проєкту, а тим більше «Аналіз регуляторного впливу», який нас найбільше цікавив, нічого “скачати” не вийшло. Очевидно, у Мінсоцполітики «забули» прикріпити відповідні документи до тексту проєкту.
Проєкт, як і ухвалена постанова КМУ від квітня цього року, передбачає створення оператора Єдиної системи соцсфери, який розпоряджатиметься всім масивом даних. А різних даних буде дуже багато. Сама система розбита на «загальні підсистеми» та «прикладні підсистеми».
У загальні підсистеми входить, наприклад, «забезпечення прогнозування, планування та визначення потреби у коштах на фінансування будь-яких видів соціальної підтримки за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, Пенсійного фонду України, фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, суб’єктів обов’язкової накопичувальної пенсійної системи…, а також розподіл, облік цих коштів, звітність про їх використання, аналіз та контроль їх використання як загалом, так і за окремими видами соціальної підтримки...»
Прикладні підсистеми поділяються за видами соцпослуг та соцвиплат, наприклад «Житлові субсидії», «Діти» тощо.
Примітно, що до Єдиного соцреєстру “включається інформація про громадян, які мають (які матимуть) право на отримання будь-яких видів соціальної підтримки, з обов’язковим зазначенням їх ідентифікаційних даних, статусу, права на отримання того чи іншого виду соціальної підтримки, а також відомостей про реалізацію такого права або користування ним”.
Мабуть, скептики дещо перебільшено назвуть цю систему прообразом локального «цифрового соціального концтабору». І, мабуть, вони будуть недалекі від істини, зважаючи на звички людей, які зараз при владі, і яку політику “закінчення епохи бідності” вони впроваджують на ділі.
А втім, варто лише повернути вивезені в офшори трильйони нашими президентами та олігархами, змусити їх платити податки з космічних та сумнівних прибутків, як і всіх смертних українців, націоналізувати, тобто повернути у власність держави стратегічні галузі, як, приміром, це в Білорусі робить “тиран” і “деспот” Олександр Лукашенко, і всі питання соціальних виплат одразу ж вирішуються. Всі потуги і колишньої, і нинішньої влади зводяться до того, щоб публічно стріляти по мухах, аби не вцілити у слона. Цинізм – найвищого ґатунку і вичерпна відповідь на вкрай болюче запитання: чому Україна з дня своєї незалежності злидарює і жебракує та є чи не найбіднішою державою світу.
Gismeteo 
