Якось їхав у потягу з одним молодим чоловіком. І почув від нього історію, що видалася дивовижною. Думаю, вона й інших справжніх, а не шароварно-вишиваночних, патріотів України, теж схвилює. Для адекватного сприйняття важливо позбутися категорій хуторянського мислення, вождизму, або ірраціональності.
Ми живемо в епоху становлення економіки 6-го укладу і для її створення потрібні особливі фахівці. Факельні маніфестації можуть піднести дух, але аж ніяк не забезпечити місце Україні під планетарним сонцем. З таким завданням здатні впоратися тільки високочолі вчені, креативні інженери та кваліфіковані робітники.

Історія знає чимало прикладів країн, які зміцнили свою економіку, зробивши ставку на оборонно-промисловий комплекс. “Оборонка” дійсно може стати тут серйозним драйвером, але тільки в поєднанні з грамотним плануванням і раціональним використанням ресурсів.

Останні кілька років Хмельниччина впевнено утримує перші позиції за рівнем врожайності в Україні. Це загалом  хороша тенденція, яка цілком може слугувати для написання чергових панегіриків нашій родючій, подільській землі. Утім  жити краще, а, головне, заможніше, це чомусь нам не допомагає і навпаки, може стати нашим прокляттям розвитку.  

Його називали колискою, йому завдячували натхненням, з ним пов’язували родинне тепло. А про багаті українські села слава линула по всьому світу. Зрештою, це воно, наше село, зберігає вікові традиції, у яких і закладений генетичний код українців.
Та коли сьогодні ти дістаєшся села, ідеш порожніми вулицями з жахливим відчуттям, що ніде ні душі, то навряд чи навіється оця «пафосність». Радше – туга і жаль уразять серце. Доля села – це доля його жителів. І у їхніх розповідях вона вимальована без прикрас, такою, як є насправді.

Приведу спрощений, але типовий приклад того, що відбувається із зарплатою на більшості машинобудівних підприємств. Кваліфікований робітник декілька років тому на своєму верстаті виготовляв за зміну, умовно, 100 виробів. За що отримував 5000 гривень. П’ять років тому, це було еквівалентно 600 доларів США.
Минув час. Технологи та сам робітник, запровадили деякі новації і норма виробітку за день зросла до 150 виробів на тому ж верстаті. Працівник цю норму виконує і отримує 7500 гривень на місяць. Але на сьогодні, це еквівалентно лише 267 доларів. Більше на такому верстаті неможливо виготовити.
Щоб знову одержати тих самих 600 доларів, потрібно виготовити 330 виробів. Ні робітник, ні сам верстат не може впоратися із цим завданням.