У статті «Оборудки із землею» («Подільські вісті» № 11 за 1 березня 2018 р.) я розповідав про сумнівні оборудки із землею, які під орудою голови райдержадміністрації Юрія Маєвського здійснювалися на теренах села Поляхова. У місцевих жителів серед білого дня відбирають пасовище. Землю, що належала їм з діда-прадіда, передали якимось, швидше за все, підставним особам. Вони здебільшого до неї і до цього села не мають жодного відношення.

Хмельниччина є рекордсменом України з урожайності пшениці. Вона у нас становить 62 центнера з гектара. Але маємо на наших теренах господарство, яке добилося взагалі феноменального показника — 120 центнерів з гектара! І то де? На Поліссі. В зоні підвищеної вологості, ризикованого землеробства, пісків і супісків. На Ізяславщині. Неймовірно, фантастично!

6,1 мільйона гривень у 2016-2017 роках. 3,2 мільйона гривень у 2018 році. Саме стільки коштів пішло за останні роки на порятунок, чи то скорше, «підтримання штанів» Хмельницького аеропорту. Гра «врятуй аеропорт», з одного боку справа благородна, бо об’єкт, здавалося б, важливий, перспективний і знаковий. З іншого боку, забавка ця не з дешевих, та й взагалі постає питання: чи потрібна вона в нинішніх реаліях?

Село Кунів — одна з крайніх точок на карті нашої області. Розташоване на північному заході Хмельниччини. До Другої світової війни воно було в основному українсько-єврейським містечком і нараховувало майже 3 тисячі мешканців. Тут працювали млин, дві ковбасні, три бойні, робили ситро, морозиво, шили взуття, майстрували вози і т. ін. Було багато крамниць.
Розмаїта за своїм національним складом була і сільська рада. У селі Кам’янка жили здебільшого поляки, у Долоччі — українці, а в Антонівці — чехи. Останні були колоністами з царських часів. Їм спеціально давали найбідніші землі, аби показували місцевим приклад дбайливого господарювання.
На згадку про ті часи залишилися традиційні великі базари, які відбуваються щосереди. А ще тут є правонаступник колишнього колективного господарства ТОВ «Кунівське». Його 38 років очолює Анатолій Матвійчук.

Засоби масової інформації та саме життя пітверджують той факт, що в Україні надто слабо розвивається економіка і нелегко живеться людям. А ще у нас домінує правовий нігілізм. На усіх рівнях часто ігноруються закони. А там, де взагалі відсутня належна нормативна база, не створюються умови для їх виконання, не дбають про фінансування.