150 років з часу заснування відзначила Пасічнянська школа Старосинявського району.
Уся біографія цього закладу — успішні старти в майбутнє, і нині Пасічнянський навчально-виховний комплекс «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, технологічний ліцей», — це елітний навчальний заклад, який у 2006 році став переможцем Всеукраїнського конкурсу «100 кращих шкіл України». Пасічнянські школярі ледь не щороку перемагають у різноманітних обласних, всеукраїнських освітніх змаганнях, а їхні талановиті наставники пишуть підручники та методичні посібники, здобувають високі кваліфікаційні категорії. Із 26 учителів тут семеро мають нагороди відмінників освіти України, звання учителів-методистів та старших учителів.
...Про такі школи кажуть: закладені на щасливому камені. Збережене старе архівне фото найпершого приміщення церковно-приходської школи 150-річної давнини нині — почесний експонат одного з кількох шкільних музеїв. Заснування першої школи для селянських дітей пов’язане з іменем священика Мартина Войни, який за власний кошт збудував у селі ще й церкву і був відомим на всю губернію пасічником, бо мав понад тисячу бджолиних вуликів. Легенда каже, що й назву село отримало завдяки пасічнику-богослужителю. Школа й церква і досі по сусідству, їх розділяє хіба що центральна площа села. Ось така строката і дивна річ — історична пам’ять. Ця ж пам’ять уже фіксує й інші події, пов’язані з історією сучасної України. День святкування ювілею розпочався з хвилини мовчання за учителями, які відійшли у вічність, та за героями, які віддали життя за Україну вже у війні ХХІ століття. Серед них — пасічнянець Вадим Шалатовський, земляки Олександр Романенко, Олексій Герега… А загалом з московським агресором на Донбасі воює понад три десятки пасічнянців — випускників школи. І кожен день у Пасічній — це тривожне очікування повернення кращих своїх синів.
Який же він, шкільний всесвіт Пасічної? Як школа стала гордістю району й області, здолавши всі стереотипи сільської «прописки»?
— Це можливе завдяки любові. Любові педагогів до дітей, прагненням робити школу не лише успішною, а насамперед цікавою. І, звичайно, — активною допомогою громади, місцевої влади, — розмірковує директор школи-ліцею, відмінник освіти України Тетяна Руса.
І таки справді, навіть у нинішні скрутні часи, які не критикує хіба що лінивий, Пасічнянська школа залишається для усіх маяком надії і віри в те, що праця і любов учителів здолають усе. А про те, що у школі працюють педагоги-новатори, говорить все: від чудово оснащених навчальних кабінетів — до музеїв, спортивних залів, численних виставкових експозицій, і головне — постійної, урочної і позаурочної роботи з дітьми. І результати вагомі. Приміром, вже у ці грудневі дні на районному етапі всеукраїнського конкурсу знавців української мови пасічнянські учні завоювали ледь не всі призові місця, а восьмикласник Антон Галиш став переможцем в обласній інтернет-олімпіаді з математики.
У 1986 році споруджено нове двоповерхове приміщення, і ця подія стала спільною перемогою освітян і місцевого радгоспу, який очолювали спочатку Герой Соціалістичної праці Анатолій Лятавський, а згодом — заслужений працівник сільського господарства України Іван Царенко.
Нині тут навчається 206 учнів, які з’їжджаються з 12 прилеглих сіл. Педколектив робить усе, аби діти почувались у школі-ліцеї як вдома. І ювілей — не просто свято, а й нагадування усім нам, як важливо зберегти сільську школу — колиску і майбутнє нації.
Ще у 1987 році тодішній директор школи Віктор Купчишин взяв курс на комп’ютеризацію, було створено перший кабінет інформатики й ігрові кімнати для наймолодших школярів. У цьому ж році молодий учитель історії, кандидат у майстри спорту Ігор Русий став ініціатором створення спортивного клубу «Самсон». Згодом клуб став елітним, відомим на всю країну, і нині — це гордість школи, яка виховала 36 кандидатів у майстри спорту з силового триборства, а шкільна команда юніорів тричі ставала чемпіонами області. Спільно з Корпусом миру США в Україні реалізовано й міжнародний проект «Сила. Краса. Здоров’я», а також — зусиллями добродійників і вже колишніх вихованців «Самсона», професійних спортсменів. Згодом Ігор Петрович сам очолив педагогічний колектив (1996 рік), а нині очолює Старосинявську райдержадміністрацію. І для школи це знову позитивний, родинний знак.
Ще у 1998 році розпочалась міжнародна співпраця, були започатковані довготривалі зв’язки з вищими навчальними закладами, науковими та історико-культурними центрами. А в 2000-му Пасічнянська ЗОШ стала першою в районі сільською школою з новітнім комп’ютерним класом і Інтернетом для цього. А вже у 2002 році тут вперше на Хмельниччині розпочалося дистанційне навчання студентів, був відкритий перший локальний пункт дистанційної освіти Хмельницького національного університету. І нині понад 100 студентів здобули вищу освіту за дистанційною формою навчання.
Зважаючи на новітні освітні виклики, у 2001 році школа стала навчально-виховним комплексом з агротехнічним ліцеєм, організовано роботу єдиного в районі пришкільного інтернату з цілодобовим перебуванням дітей. Згодом заклад розширив аграрний ліцейний спектр і в 2011 році став технологічним. Адже освітні послуги тут — різноманітні.
Понад 25 років співпрацює з Корпусом миру США в Україні, тут майже постійно перебувають учителі-волонтери із США, які допомагають дітям засвоювати англійську мову, діють літні мовні табори з участю волонтерів, кабінет англійської мови.
Впродовж десяти останніх років у школі проводяться міжнародні конференції науковців. У 2011 році Пасічнянський НВК отримав Управлінський оскар у Всеукраїнському конкурсі «Флагмани освіти України». А наступного року школа стала дипломантом Другого всеукраїнського конкурсу обдарованої молоді та її наставників «Первоцвіт».
У 2011 році НВК здобуває чергову перемогу в номінації «Найстаріший заклад України». В наступному — виграє обласний конкурс на кращу модель сільської школи. Свідчення цьому — якість навчання: адже 14 випускників закладу стали науковцями, здобули наукові ступені докторів та кандидатів наук, почесні звання.
Нині школа, як і вся освіта України, готується до чергового освітнього перелогу: реформування, яке знову змушує сконцентровувати зусилля на нових проблемах і викликах.
Тож безперервний освітній старт триває, і, віриться, в Пасічній він буде успішним, бо стрижень його живучості — любов.
Gismeteo 
