На запитання, які найчастіше цікавлять наших читачів, відповідає начальник головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області Ольга ЗАЯРНЮК.

27 травня Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про внесення змін до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо соціально-економічного розвитку окремих територій», проект якої був розроблений Міністерством розвитку громад та територій України. 

Якщо ні, то поспішайте, бо невдовзі на вас чекає другий етап розіграшу серед найдавніших наших читачів. Ви з «Подільськими вістями» вже не один десяток років, принципово читаєте саме наше видання, ділитеся своїми враженнями від публікацій, висловлюєте побажання, тому цей розіграш – для вас.
Зважаючи на нинішню непросту ситуацію в державі, скрутне матеріальне становище, ви знаходите можливість передплатити газету «Подільські вісті». Це справжня незрадлива любов, яка нас із вами об’єднує багато років.
Уже в самому розпалі передплатна кампанія на друге півріччя 2020 року, тож не забудьте передплатити видання і надіслати нам копію квитанції. Так ви автоматично стаєте учасником лотереї із хорошими призами. А ми навідаємося до вас, аби вручити подарунок!

У китайців є прокльон: “Щоб ти жив у час постійних змін”. Сказано, наче про Україну: одні зміни та зміни, усе гірші та гірші. Нині ж на кін поставлено не лише існування України, яку  так званий всесвітній уряд перетворює на сировинну колонію і дешевий ресурс робочої сили, а й знищується преса як атрибут держави. Ця програма реалізовується під гаслом так званих реформ, оновленнями, реконструкціями, інтеграціями тощо. Усі експерименти створили загрозу існування різних друкованих видань. Бореться з труднощами, виконуючи свій обов’язок  перед читачами, флагман часописів краю “Подільські вісті”. Про це розмова з редактором газети,  заслуженим журналістом України Петром ЛІЧМАНОМ

Ім’я Юлії Михайлівни Шелест добре відоме в Лісоводах. Щоправда, багато хто називає її «Коровайниця». І криється в цьому, другому, імені – і повага, і вдячність, і захоплення.

Авжеж. І навіть нині, у складний карантинний період, листоноша завжди приходить до людей. Бо пошта, як важливий стратегічний об’єкт, працює. Саме вона забезпечує зв'язок найдальших сіл зі світом. А тому й працює навіть під час карантину.

Цей навчальний рік діти закінчать дистанційно. А ось уже наступний продемонструє, чи готова наша влада забезпечити їм безпечне та комфортне навчання. Тож з нового навчального року школи мають забезпечити санітарний порядок. Так само має бути облаштовано соціальну дистанцію у школах – це означає нові відстані між партами та місцями, новий розклад із розподілом на зміни, нові вимоги до поведінки. Для прикладу, в школах Баварії вже оголосили та запровадили нові правила, серед них – уроки відбуватимуться без масок, але учні будуть зобов’язані їх носити в коридорах та у дворі навчальних закладів.

Микола Данилович Максимчук і донині несе почесну місію – дбає про ветеранів Білогірського району ще з часів її створення. Сьогодні залишилося лише кілька фронтовиків, тож їм голова організації намагається приділити максимально уваги. В приємній розмові з надзвичайно доброю людиною, ми й дізналися чимало цікавих моментів з життя пана Миколи.

До Дня Героїв Хмельницький міський голова Олександр Симчишин привітав учасників війни на сході України: двадцять троє з них отримали відзнаку «Воля і мужність» та матеріальну допомогу, а чотирьом учасникам російсько- української війни покращили житлові умови (трьом воїнам міський голова вручив документи на три квартири, один ветеран отримав співфінансування 50/50 на придбання житла). Загалом понад двісті хмельничан, учасників Революції гідності та бойових дій, вже отримали такі відзнаки та майже сто сорок родин бійців покращили житлові умови завдяки допомозі міста. 

Минулого понеділка відбулася позачергова сесія Кам’янець-Подільської міської ради, яка розглянула низку бюджетних питань. Більшість із них стосувалися боротьби міста з COVID-19.

10,5 мільйона гривень — така сума заборгованості з виплати заробітної плати у Хмельницькій області станом на 18 травня цього року.

Те, що в нашій поліції заради зізнання в злочинах іноді б’ють людей, – не новина. Але те, що сталося днями в Кагарлику Київської області, – взагалі не вкладається в голову. Двоє поліцейських у відділку вчинили справжню наругу ...над свідком(!) правопорушення. Молоду жінку схиляли до потрібного показу тортурами. На голову їй натягали протигаз, для остраху стріляли вгору з пістолета, гвалтували.

ТОВ «Дювельсдорф Україна» цікаве з багатьох причин. Його інвестор налагодив виробництво за власні кошти «з нуля». Підприємство зареєстроване в Україні і всі податки сплачує у нашу казну. Воно є машинобудівним, що сьогодні велика рідкість. Ну а ще заробляє для держави валюту, бо працює винятково на експорт. Продукцію відправляє в такі високорозвинуті країни як Швейцарія, Австрія та Німеччина. Дива, та й годі!

Усі незайняті особи, які хочуть працювати, можуть звернутися до Державної служби зайнятості, що посприяє легальному працевлаштуванню.

До суду скеровано обвинувальний акт відносно лісничого одного із лісництв державного підприємства «Чечельницьке лісове господарство» Вінницького обласного управління лісового та мисливського господарства. Він обвинувачується в одержанні хабара.

Минулої неділі з велелюддям, морем квітів і сліз у Славуті зустрілися і… попрощалися зі славним земляком Сергієм Володимировичем Тимощуком, 1995 року народження, солдатом 80-ї окремої десантно-штурмової бригади. Юнак  героїчно загинув 31 серпня 2014 року в бою з російськими окупантами за Луганський аеропорт.  Саме з цього часу хлопець вважався зниклим безвісти. Тривалий час нестерпного чекання давав бодай крихітну надію рідним. У лютому 2020 року рештки його тіла передали з окупованої території. Аналіз ДНК підтвердив  особу кіборга.

До онкозахворювання щитоподібної залози часто призводить зоб. Жінок воно вражає в декілька разів частіше, ніж чоловіків. Найбільша група ризику – люди віком 40-50 років, але останнім часом хворіють і діти.

Двоє дівчаток, семи та дев’яти років, і їхня на дев’ятому місяці  вагітна тридцятиоднорічна мати більше місяця жили у власноруч змайстрованому наметі в прибережній зоні Південного Бугу,  на перехресті Прибузької та Старокостянтинівського шосе в обласному центрі. Змайстрували піч, на якій готували, і навіть посадили цибулю. Умови, в чагарниках та очереті, зрозуміло, жахливі. Без води, елементарних засобів гігієни, повна антисанітарія. Біля імітованого житла гори одягу, посуд… З жахливих умов голодних брудних діток врятували працівники ювенальної превенції міського відділу поліції на чолі з начальником ювенальної превенції   ГУНП в області Сергієм Цимбалюком.  

Ця новина стала чи не топ №1 в усіх соціальних мережах та ЗМІ: автобус з Івано-Франківська привіз у Глушківці, що на Ярмолинеччині, 19 ромів. Ті звернулися до міського голови Івано-Франківська, аби надав їм транспорт, бо, мовляв, карантин, базари не працюють, жити ні на що. На Хмельниччині ж мають родичів і уже (в докарантинний період) встигли придбати хату: ціна влаштувала – 2000 доларів, тоді, як у тій місцевості в рази дорожче. Влада Івано-Франківська забаганку чи то прохання виконала одразу: перевірили на відсутність коронавірусу й транспорт надали (втім, у деяких ЗМІ все ж просочилася інформація, що там нібито недружно жили роми з місцевим населенням й начебто був скандал із владою).
У Глушківцях такій кількості гостей, та ще й у складний період розгулювання вірусу, та й багатьох інших хвороб, туберкульозу в тім числі, зраділи не дуже. Місцеві кажуть, бояться тепер і дітей самих відпускати, й погреби відкритими залишати, й чи городина вціліє, не знають. 

Нині хіба що лінивий не говорить про вирубування лісів. Друковані та електронні ЗМІ рясніють світлинами з вагонами кругляку в невідомо якій країні, інші демонструють спалені лісовози із гучними закликами «не дозволимо рубати ліс», а в коментарях читачі, звісно, не стримуються у гнівних висловах, підтримуючи при цьому радикальні заклики так званого збереження лісів.
Не виняток і ліси Кам’янеччини, загальна площа яких складає близько 20 тисяч гектарів, з яких 7700 гектарів перебуває в постійному користуванні комунального підприємства районної ради «Надра Кам’янеччини». Підприємство, якому два десятиліття тому було доручено взяти під опіку ліси та чотири сотні гектарів полезахисних смуг колишніх колгоспів, реорганізованих в агроформування різних форм власності, нині територіально розташоване в зоні діяльності Національного природного парку «Подільські товтри», де запроваджений особливий режим господарювання. 

Стрімке накопичення боргів за отримані комунальні послуги  в період вимушеного карантину  критично відображається на функціонуванні компаній-надавачів послуг. Адже, значна частина споживачів сприйняли цей нелегкий для усіх час як можливість зовсім не сплачувати, мовляв, «все спишуть». Однак, уряд на час обмежень, лише заборонив призначати пеню, штрафні санкції та припиняти надавати послуги. Тож розрахуватися необхідно в повному обсязі.

Неймовірні візерунки, незвичне поєднання кольорів, краса, сповнена магічності, – все це наша українська вишиванка. Яким же талантом, якою душею й енергетикою наділений народ, котрий створює таке диво. Недаремно кажуть, що в українській вишиванці закладений генетичний код народу, адже в тих простих і складних розповідях на полотні – його доля, прагнення, звитяги, поразки, мрії. І коли в один із травневих днів вся Україна вбирається у вишиванку, це наче дає нам змогу не лише милуватися, а й надихатися та гордитися причетністю до українського роду.

Мабуть, то найвище благо для батьків, коли діти вважають їх зразком для себе. Найкращі стосунки – повної довіри, поваги, турботи, любові – склалися в сім’ї Людмили Михайлівни Зьомко та її чоловіка Віктора Єфремовича, якими не перестають захоплюватися їхні троє дітей – Міла, Алла, Анатолій.

Їй, Марині Гурській, так хотілося б споглядати світ у яскравих барвах і тонах. Та й займатися улюбленою справою, вимріяною ще з дитинства. А ще зустріти того єдиного, близького по духу, який розділяв би щоденні клопоти й турботи. Проте їй, слабозорій, доводиться жити в темряві та самій виховувати дітей.
Марина вважає себе оптимісткою, однак зізнається: забракло би їй сил самотужки пливти проти бурхливої житейської течії.

Член НСЖУ Віктор Савчук – переможець обласного конкурсу.

Напередодні Дня науки під головуванням голови постійної комісії обласної ради з питань науки, освіти, культури, молодіжної політики, спорту і туризму Інни Ящук відбулося засідання конкурсної комісії з підбиття підсумків ХV обласного конкурсу науково-дослідних робіт. За результатами її оцінки визначено переможцем у номінації «Науково-дослідні роботи за тематикою суспільних та гуманітарних наук» колектив авторів науково-дослідної роботи «Червона газета» й українізація Північного Кавказу (1926-1932 рр.)» у складі Віктора Савчука – кандидата історичних наук, старшого наукового співробітника, члена Кам’янець-Подільської міської організації НСКУ, члена міськрайонної організації Національної спілки журналістів України, Оксани Сушко – кандидата історичних наук, члена Кам’янець-Подільської міської організації НСКУ з врученням першої премії.

Минулоріч старосинявець Антон Галиш склав ЗНО з математики, отримавши максимальні 200 балів. Такий результат мали лише два учні з усієї Хмельницької області.

Як змусити людей доносити сміття до сміттєбаків, не забруднювати навколишнє середовище? З'ясовується, дуже просто. У Солобковецькій ОТГ, що на Ярмолинеччині, віднайшли чудовий і, запевняють, дієвий спосіб:   депресивні сірі сміттєбаки змінюють яскраві з мультяшними героями, розмальовані місцевими дітлахами, самобутніми художниками. 

Олексій Стрихар не з говірких. І хоч як сподівалися на захоплюючу розповідь про непросте життя рятувальника, про ті моменти, які стали основоположними для високої нагороди – ордена «За мужність» ІІІ ступеня – її не почули.
– Для мене – була й залишається буденна робота, яку треба виконати на сто відсотків, – коротко каже він.

День Героїв — щорічне свято в Україні, встановлене на честь українських вояків — борців за волю України, передусім лицарів Київської Русі, козаків Гетьманської доби, гайдамаків, січових стрільців, вояків армії УНР, ОУН — УПА. Також ми вшановуємо Героїв Небесної Сотні, які чинили шалений опір антиукраїнській владі, борців за територіальну цілісність і незалежність України — вояків ООС, які є взірцем служіння українській нації для сучасної молоді.

Відрадно, що редакційна пошта рясніє листами від наших шанованих дописувачів. І хоч іноді вони приходять із невеликим запізненням, однак ми не можемо їх оминути увагою, намагаємося конструктивні й цікаві думки публікувати. Так, нещодавно до нас прийшов лист від Атаманюка Григорія Сергійовича – ветерана Великої Вітчизняної війни і праці, єдиного в області та місті Хмельницькому кавалера чотирьох медалей «За відвагу». Він також нагороджений орденами: «Вітчизняної війни» І ступеня, «Червоної Зірки», «За мужність» ІІІ ступеня; медалями «За звільнення Варшави», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 рр.», «За взяття Берліна», «За взяття Кенігсберга» та іншими. Йому присвоєно звання «Почесний ветеран України» та «Почесний громадянин міста Хмельницького», його світлина була занесена на обласну Дошку пошани.

Перш ніж сказати про найбільш резонансні події в Україні, зауважу: краще б їх не було.
Справжній шок у суспільстві викликало повідомлення про 46 немовлят, виявлених у холі столичного готелю «Венеція». Їх нібито мали переправити за кордон батькам-замовникам. Ясна річ, не безкоштовно. Цю оборудку здійснювала клініка «Біотех». Як повідомив її директор Альберт Точиловський, дітей збиралися розвезти у 27 країн. Але втрутився карантин на коронавірус, і немовлята застряли в Києві.

Конкретні напрацювання щодо покращення життя людей, забезпечення їхнього соціального захисту відчутно помітні у Красилівській міській об’єднаній територіальній громаді, яку очолює Ніла Островська.

Близько 16 години рейдова група державних інспекторів викрила браконьєра — мешканця м. Нетішин Славутського району. Громадянин виловив 118 екземплярів (3,5 кг) річкового раку в період нерестової заборони. Завдано збитків у розмірі 3009 гривень.

Як повідомили в прес-службі командування Медичних сил ЗСУ 14 травня з Військово-медичного клінічного центру Північного регіону у Харкові  до Києва доставили 13 поранених і хворих військових, двоє – важкі.

На тлі коронавірусу, який сьогодні засів у мізках більшості українців, ми призабули, відсунули на задній план проблему не менш небезпечну, що має всі ознаки епідемії. Про це й ведемо мову з директором КНП «Хмельницький обласний протитуберкульозний диспансер» Сергієм ВАСИЛЕНКОМ.

Гучні гасла, помножені на обіцянки, щоразу в переддень чергових виборів – «зберегти й активно розвивати українське село» — вже звична річ для нас. Однак справжні реалії чекають за кілька десятків кілометрів від обласного центру – спустошені й зруйновані будинки, розбиті дороги, а то й повне бездоріжжя. Єдина думка, що не дає спокою, коли наштовхуєшся на цю кричущу реальність, – як, у разі гострої необхідності, карета швидкої медичної допомоги доправить у район хворого? Того, хто ще залишився в сільській глибинці – в більшості це старенькі й немічні. «Зареформоване» село давно вже задихається від тугого зашморгу, проте його голосу ніхто не чує. 

АТ «Хмельницькобленерго» — державна компанія (70% акцій підприємства належить державі, інші 30% — приватним юридичним та фізичним особам), яка забезпечує розподіл електроенергії в Хмельницькій області. Вона має частку близько 80% на ринку електроенергії в регіоні, обслуговуючи 550310 побутових споживачів та 20170 комерційних і промислових клієнтів. Встановлена трансформаційна потужність — 3341 МВ-А (7522 підстанції). АТ «Хмельницьк- обленерго» володіє 33000 км повітряних ліній і 1500 км кабельних ліній електропередачі. Персонал Товариства налічує майже 3,5 тисячі працівників.

– Та що тепер коментувати, коли президент закон вже підписав? – невесело констатує ситуацію довкола ринку землі в Україні Лідія САМОЙЛЮК, директор СТОВ «НИВА», що на Теофіпольщині. – Допоки можна було свою позицію відстоювати,  відстоювали і фермери, і потужніші сільгоспструктури. Наголошували, що люди  сьогодні – проти! Напевне, й треба запроваджувати ринок землі, але не в такому форматі приймати доленосні рішення для країни. Якби ж  було так, як пишеться в законі, то це ще півбіди. Та досвід української демократії протягом десятиліть навчив, що пишеться одне, а робиться інше. Головне для чиновників те, що рішення прийнято, а народ мусить згодитися. Згадаймо, як підіймали ціни на енергоносії, комуналку тощо, обіцяючи народу субсидію. А спробуйте нині її отримати або не втратити! Згадаєте моє слово, так буде і з землею… 

Щовесни, протягом 11 попередніх років, під час старту туристичного сезону, Кам’янець-Подільський широко розкривав свої обійми для туристів з усього світу. Кожне його офіційне відкриття завжди мало своє гасло, яке задавало ритм та напрямок на весь сезон.

Коли спершу «говорять» очі, часом і слів не треба. Та коли вони ще й так по-щирому сяють, випромінюючи добро й особливе тепло, якось стає на душі легше, приємніше й затишніше…
Після знайомства з Валентиною Василівною ДАНИЛЮК – начальником Красилівського відділення поштового зв’язку – залишився дуже приємний «післясмак», бо в цієї жінки особлива енергетика, вона дуже відкрита й щира. До таких людей завжди хочеться навідатися, бо й вони раді гостям. Та й земля благословенна – Красилівський край здавна славився гарними й працьовитими людьми.

нас завжди зустрічають у довгих службових поїздках направду наші найкращі друзі та партнери – працівники поштового зв’язку. І начальники відділень, їхні заступники, і оператори, листоноші – всі, наче злагоджений механізм, працюють задля кожного свого клієнта на всі сто, завжди намагаються робити все якісно та оперативно. Та й за роки вже знають майже кожного в обличчя, а особливо тих, хто чекає  працівника пошти в селі. І немає значення –  чи то віддаленому, чи ближньому – листоношу виглядають, особливо старенькі, як рідну, тож вона має навідатися, аби принести пенсію, соціальну допомогу, прийняти комунальні платежі, доставити замовлені товари та ліки.  Та й недарма їх вже давно назвали «зв’язковими зі світом», вони приносять в оселі тепло й турботу: і часом вислухають проблеми й біди, і розрадять, і порадіють. А потім знову, взявши велосипед, навантажений кореспонденцією та товарами, накручують десятки кілометрів вже не один десяток років…

Влітку 1757 року в Кам’янці-Подільському відбувся незвичайний релігійний диспут.

Після з’їзду рабинів у Бродах та засідання “Вааду чотирьох країн” у 1756 році, на сектантів-франкістів був накладений суворий “херем”.

Вдова козака мала багато прав, які сьогодні можуть здатися дивними.

У минулому стосунки чоловіків та жінок в Україні на відміну від сусідніх держав були рівноправними. Та й карні норми забезпечували цілковиту охорону жінки, а інколи право брало її під спеціальний захист, наприклад, під час вагітності.

Як на Ельбі зустрілися радянські українці з українцями американськими.

Загальновідомий факт радянської історії Другої світової війни свідчить, що 25 квітня 1945 року на Ельбі поблизу Торґау зустрілися американський патруль під командуванням секонд-лейтенанта Вільяма Робертсона із радянськими розвідниками лейтенанта Олександра Сильвашка – білоруса з-під Мінська.

Попри зовсім молодий вік Світлана САВІЦЬКА зі станції Ярмолинці «Подільські вісті» передплачує доволі давно. Припали до душі «Любисток», «Весела ха-хата», багато нового про рідне Поділля і Ярмолинеччину зокрема дізнається з «Орбіти краєзнавця», не раз впізнає знайомих з листів у «Зворотному зв’язку», імпонує жінці, що справедливо порушують журналісти часопису болючі, критичні, злободенні теми нелегкого сьогодення, не прикривають оголену правду життя, а «Цілитель» і Добра страва» стали добрими порадниками, бо ж не перестають дивувати хорошими доступними рецептами. Крім того, ця привітна, завжди усміхнена красуня ще й сприяє передплаті часопису. Бо це входить в її обов’язки: працює інструктором з передплати у Ярмолинецькому поштовому відділенні зв’язку, відповідає за передплату періодики у Городоцькому та Віньковецькому районі.

Вже давно немає Радянського Союзу, а початок травня як був до крайності заполітизований, таким залишається і нині. От тільки раніше ідеологи першої у світі соціалістичної держави всупереч фактам і спогадам учасників та очевидців Другої світової щоразу намагалися переконати, що Велика Перемога стала можливою тільки завдяки «керівній і спрямовуючій» ролі компартії та ще й у світовому масштабі. А в незалежній Україні цю вікопомну подію кожна політична сила використовує для примноження бодай кількох пунктів у свій рейтинг. І тим, і іншим до живих учасників та жертв тієї бійні, хоч їх і залишилося сьогодні одиниці, насправді було і є глибоко байдуже.

Нещодавно у Хмельницькому військовому гарнізоні представили нового військового комісара області, ним став полковник Костянтин Радченко.

Напередодні свята (12 травня — Міжнародний день медичної сестри — ред.) мені довелося побувати в Хмельницькому обласному протипухлинному центрі, де трудиться чималий загін сестер милосердя. Їхню невтомну працю побачив на свої очі, а ще почув гарні відгуки про них від хворих, які лікуються тут з усієї області.

У кожного народу свої історичні, національні цінності, святині. Та найбільшою цінністю, без якої не можуть існувати нація, держава, є мова. Тому цілком зрозуміло, що, виборюючи й утверджуючи нашу незалежність, маємо передусім дбати про те, без чого неможливо навіть уявити функціонування незалежної, суверенної держави, якою прагнемо бачити Україну, в якій мріємо жити. Маємо всією громадою дбати, піклуватись, берегти рідну українську мову — найбільше багатство нашого народу. Саме про це наша розмова з письменником, публіцистом, лауреатом багатьох престижних відзнак Мар’яном КРАСУЦЬКИМ.

Вечірньої пори в селі Кальня Деражнянського району трагічно скінчилося застілля.

До 9 років позбавлення волі з конфіскацією майна, окрім житла, засудили 28-річного хмельничанина, який ошукав на рік старшого дніпрянина аж на півтора мільйона гривень.

Олександр Дарморос, молодший лейтенант 8-го полку спеціального призначення, 25 березня 2016 року отримав важкі поранення внаслідок вибуху протипіхотної міни під час виконання завдання в Луганській області. Він втратив зір, а ліву ногу довелося ампутувати до коліна. Здавалося б, що людина, яка опинилася в повній темряві, втративши ногу може лише чекати на сторонню допомогу та соціальний захист, може стати безпорадною та перебувати у відчаї. Але це все не про Олександра!

Вивчення громадської думки щодо підвищення привабливості військової служби та удосконалення соцзахисту військовослужбовців та членів їхніх сімей.

До уваги суб’єктів ЗЕД та громадян, у разі виникнення запитань, які знаходяться в компетенції Поліської митниці радимо звертатись за наступними телефонами:

Незважаючи на послаблення умов карантину з 11 травня, оголошені урядом, хмельницькі підприємці приєдналися до «коронавірусних» протестів, що останніми днями ширяться не тільки містами України, а й у світі. Дотримуючись дистанції та в медичних масках на обличчях, люди ледь стримували обурення, що накопичилося за час вимушеного безробіття. Не тільки дрібним ФОПам, а й бізнесу середньої ланки терпець уривається, тому народ вимагав від міської ради ухвалити рішення щодо відновлення роботи речового ринку, малих закладів торгівлі, особливо на тлі того, що великі мережі працюють і, зокрема, гіпермаркет «Епіцентр».

На старті — підготовка до нового сезону.

У Кам’янці-Подільському успішно завершився опалювальний період. Яким він був для комунальників міста, за рахунок чого їм вдалося досягти позитивних результатів, про підготовку до нового опалювального сезону та нерозв’язані проблеми розмова нашого кореспондента з генеральним директором комунального підприємства «Міськтепловоденергія» Валерієм ГОРДІЙЧУКОМ.

Тепер вона особливо часто згадує Саїда – кохання всього свого життя. Бо того короткого щастя, якого зазнала з ним, вистачало на весь довгий життєвий шлях. «Може, прийшла мені пора йти до Саїда, – каже Юзефа Миколаївна своїй єдиній доньці Галині. – Інакше чого так часто сниться? Та я й не проти піти до нього, мого дорогого Саїда», – додає тихим голосом 94-річна жінка.

І не сподівалися Алла та Іван Вараниці, що стануть багатодітними батьками. Вони мріяли лише про одного малюка. Та якось несподівано Бог послав їм трьох синочків та ще й донечку.

З огляду на надзвичайні обставини, які виникли через епідемію коронавірусу та запроваджений карантин, Секретаріат Національної спілки журналістів України оголошує про зміну формату щорічного творчого конкурсу НСЖУ. Упродовж кінця квітня – травня творчий конкурс НСЖУ до Дня журналіста оголошується за однією номінацією – «Журналісти проти епідемії».

Травень у нас завжди асоціюється із Перемогою. Це була велика і страшна битва з ворогом людства — нацизмом. І саме навесні, коли все довкіл зацвітає, у далекому 45-ому вона вистраждано і довгождано завершилася, щоб подарувати нам на віки таке прекрасне свято: радісне і сумне водночас. Бо ціна його надто дорога — кожний сьомий загиблий українець, зранені серця і душі, втрачене здоров’я… А скільки сиріт, вдів, калік!..

Та проклята війна зосталася у пам’яті і серці назавжди, пекельними жахіттями врослася у кожнісіньку клітиночку тіла, врізалася у душу. «Через наше село Пісочна Городоцького району йшов німець на Папірну, на Чорниводи, — розповідає нині 92-річний ветеран війни і праці, нагороджений медаллю  «За мужність», численними державними відзнаками та ювілейними медалями, житель Городка Микола Олексійович Каганець, — ще й нині, здається, бачу: танк горить. Підбили. Водій загинув одразу, троє танкістів вибиралися через низ. Ми з хлопчаками лазили у той танк — смерділо паленим м’ясом, були ще не забрані останки. Це — жах! У тому страшному бою загинуло 27 наших воїнів. Прощалися з ними, замість рідних, усеньким селом. Хоронили. Біля клубу на їхню честь встановили обеліск з прізвищами».

«В одному з боїв, — хоч вже стільки сплинуло літ, а ніби вчора, так чітко пам’ятає 96-річний учасник бойових дій Другої світової війни Василь Павлович Кощук із Сутковець, що на Ярмолинеччині, — це було взимку, в Східній Пруссії, німці чинили нашим військам страшезний опір. Мінометна батарея, в складі якої був мій рідний підрозділ з восьми чоловік, вела нищівний вогонь по гітлерівській піхоті. Однак фашисти постійно отримували свіжі сили, танки, самохідні артилерійські установки. Нашому підрозділу загрожувало оточення. Та й відступати було нікуди. На той час з нашим підрозділом був командир батареї, старший лейтенант, я ще й досі пам’ятаю його прізвище: Павліков Степан Іванович, який, по суті, керував веденням мінометного вогню по ворогу на бойовій позиції, підтримував нас і морально, і психологічно, надавав практичну допомогу в прицільності пострілів. Але трапилося непередбачуване. Ворожий снаряд влучив в нашу мінометну обслугу. Всі загинули. Окрім мене і нашого командира. Ми дивом залишилися живими, хоч важко пораненими, контуженими. А потім  знову — госпіталь, фронт…».

На все село Мирівка та й, зрештою, на більшість окружних сіл Федір Теофанович Мельник залишився єдиним учасником бойових дій у Другій світовій війні.

З роками все більше ветеранів відходять у засвіти, залишаючи своїм наступникам ордени та медалі, як пам’ять про таку довгождану й заслужену Перемогу. За якою стояли до останнього подиху, яку здобували кров’ю та ціною життя.
Досить знаковою для нас була зустріч з головою Білогірської районної організації ветеранів Миколою Даниловичем Максимчуком, який очолює її ще з 1988 року. Тож про кожного Героя він знає усе – разом вони пройшли чималий шлях, з багатьма, на жаль, довелося прощатися. Вічна слава і шана їм… Голова ветеранської організації згадує часи, коли на обліку організації було майже дві з половиною тисячі фронтовиків, які повернулися з поля бою, а зараз залишилося лише шість.

Цьогорічний травень у житті цієї, без перебільшення, людини-легенди, таки особливий і знаковий, бо ж, окрім 75-річчя Дня Великої Перемоги над нацизмом у Другій світовій, Перемоги, яку так героїчно наближав, дасть Бог, зустріне ще власний сторічний ювілей. Як скоро згайнули літа. Здається, недавно, а 20 травня уже століття сповниться, як в Іванківцях Городоцького району народився Андрій Грищишин — нині ветеран війни і праці, учасник бойових дій Другої світової війни, Почесний голова ради Ярмолинецької районної організації ветеранів України, кавалер орденів: Трудового Червоного Прапора, Вітчизняної війни ІІ-го ступеня, Богдана Хмельницького ІІІ-го ступеня, «Знак Пошани», медалей: «За бойові заслуги», «За трудову доблесть» та багатьох інших бойових і трудових нагород. Проживає ветеран на станції Ярмолинці.

Чи то на догоду комусь, чи сценарій такий «підсунули», а , може, й справді за твердим переконанням наш президент висловився: «… більшості українців неважливо, якою мовою спілкуєтеся, до якої церкви ходите, все це неважливо». А як же ідентифікувати, цікаво, українця, німця, француза, якщо говорить він, умовно кажучи, гагаузькою? І чому раптом українцю його мова байдужа?

Як пояснила т.в.о. міністра освіти і науки Любомира Мандзій навчальний рік у школах по всій країні завершиться дистанційно. Календар навчання виглядатиме так:

“Показник летальності від ускладнень COVID-19, що перевищує середній по Україні, зареєстровано в таких областях (на 30 квітня): Івано-Франківська (5,8%); Кіровоградська (4,6%); Львівська (3,3%); Сумська (3,9%); Хмельницька (6,1%); Чернігівська (8,0%); Полтавська (3,0)”, - йдеться у повідомленні Центру громадського здоров’я України.

Слідчі територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому, повідомили про підозру молодшому інспектору «Житомирської установи виконання покарань». Він підозрюється у незаконному придбанні, зберіганні та перевезенні з метою збуту особливо небезпечних наркотичних засобів, вчинених за попередньою змовою групою осіб у великих розмірах (ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України).

Понад годину народний депутат від ВО «Свобода» Юрій Левченко відбивався від нескінченної зацікавленості в’їдливих хмельницьких школярів у холі Верховної Ради України. І народному обранцю ніхто не винен, бо він сам погодився на зустріч із учнівською молоддю обласного центру в «кулуарах» українського парламенту, от і отримав шалену кількість запитань на квадратний метр у приміщенні законодавчого органу!..

Світле, привітне й ошатне, — усе це можна сказати про нове поштове відділення, що відкрилося у місті Кам’янці-Подільському.

Нещодавно в музеї історії міста Хмельницького відбувся захід, приурочений до Дня Героїв. У залі зібралися представники організації «Громадянська оборона Хмельниччини», члени відомих волонтерських об’єднань міста та області: «Патріоти України», «Патріоти Поділля», «Тепло рідних сердець», «Мистецька сотня», центр «Добриня», а також учасники війни на сході, щоб поділитися спогадами про 2014 рік, коли вони, об’єднавши зусилля, протистояли окупантам.

Цьогорічним лауреатом обласної літературної премії імені Миколи Федунця за кращу поетичну збірку стала Неоніла Яніцька.

Нема кращої пори, ніж дитинство. Звісно, і з цим усі згодні. З татом, мамою, братами й сестрами зростати у щасті й достатку, навчатися, пізнавати світ... Що може бути ліпше?

Якось у розпал виборів серед журналістів зайшла мова про майбутню команду Володимира Зеленського.

До «Подільських вістей»  надійшов лист із проханням роз’яснити й, так би мовити, розкласти по полицях процедуру отримання паю. Залюбки виконуємо.

«Я – житель села Митківці Летичівського району, – звертається до редакції Сергій Степанович Мельницький. – Хочу, щоб мені допомогли вирішити питання про виділення землі під пай. Раніше звертався до селищної ради, отримав відповідь, що земля здана в оренду в 2010 році і до 2020-го. А в червні староста села Антоніна Леонтіївна Московчук сказала почекати до вересня: земля перейде у розпорядження ОТГ. Я зателефонував до голови Меджибізької ОТГ Михайла Анатолійовича Демківа. Він сказав писати заяву. Написав. Утім відповіді поки нема.
Тож звертаюся до вас, щоб отримати правову допомогу про виділення землі на пай. Гадаю, що маю на це право, оскільки з 1998 по 2007 рік працював у колгоспі. Прошу, підкажіть, куди звернутися».

Попри декларації, які деколи озвучують керівники владних структур, у першу чергу центральних, стосовно питань вітчизняної промисловості, боязких висловлювань щодо її розвитку, реально ж цим фундаментом економіки країни ніхто не займається. Ми не бачимо ні Плану підтримки і розвитку промисловості від уряду, ні відповідних законів Верховної Ради. Все йде самопливом.

У Чорноморську Одеської області відбувся чемпіонат України з важкої атлетики серед молоді до 23 років та всеукраїнський турнір пам’яті заслуженого майстра спорту Якова Куценка.

Відбувся обласний огляд-конкурс хореографічних колективів мистецьких шкіл «Розмай-2019».

Організатори огляду-конкурсу –  управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької облдержадміністрації та Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва визначили такі номінації: «Народно-сценічна хореографія», «Класична хореографія», а також вперше в цьому році виокремили додаткову номінацію «Народна стилізація».

Чернівчанка Яна Двірничук (Рогожа) уже п’ятий рік поспіль долучається до благодійного фестивалю «Буковинська мрія». За цей час їй вдалося здійснити більше ніж 400 побажань дітей із інтернатів України.

На транспортній розв’язці неподалік Аеропорту відкрито Хмельницький інноваційний термінал (ХІТ) компанії «Нова Пошта». Це ключовий об’єкт інфраструктури вантажоперевезень цього підприємства в Західній Україні. В урочистому відкритті взяли участь Хмельницький міський голова Олександр Симчишин, перший заступник голови обласної ради Неоніла Андрійчук, керівництво компанії.

Поповецький сільський голова Алла Сістук нещодавно святкувала свій ювілей. Колектив газети шле найщиріші вітання з цієї нагоди.

Людина, яка не байдужа до навколишньої краси, закохана у квіти, обов’язково наділена душевною красою. До таких належить і Марина Бондарчук, начальник поштового відділення зв’язку Старокостянтинів-4.

Цьогоріч обласний конкурс духових оркестрів  та ансамблів духової музики, організатором якого став Хмельницький обласний науково-методичний центр культури і мистецтва, продемонстрував високу  виконавську майстерність учнів класів духових інструментів,  творчих колективів мистецьких шкіл і сприяв обміну досвідом роботи викладачів.

Збірна України з фехтування на шаблях у складі нетішинки Аліни Комащук та представниць Києва Ольги Харлан, Олени Вороніної, Юлії Бакастової здобули срібні медалі на етапі Кубка світу в Тунісі.

Презентація трилогії Володимира Шевченка про Устима Кармалюка.

У читальному залі Хмельницької обласної державної універсальної наукової бібліотеки відбулася презентація літературно-художнього видання члена Національних спілок письменників, журналістів та краєзнавців Володимира Шевченка «Вийся, вийся, хміль листатий» (Дюжина художніх оповідок про Устима Кармалюка) – останньої книги з авторської трилогії про подільського народного месника, «лицаря волі», який у першій третині ХІХ століття боровся проти кріпосництва та панської сваволі на теренах Поділля.

Чому їдучи до села, веломандрівники брали із собою зброю?

Зовсім звичний нині велосипед у кінці позаминулого століття важко приживався в Україні. Іноді «знайомство» з технічною новинкою закінчувалося досить болісно.

 

Книги про малу батьківщину, село, селище чи місто, мені читати доводилося досить часто. Одні з них містять добротніший і повніший історичний матеріал, інші – бідніші на фактаж з минулого. Але звинувачувати авторів у лінощах чи непрофесійності може тільки той, хто сам не займався пошуком архівних матеріалів. Бо за лихоліття нашої історії збереглося їх не так вже й багато. Однак книга Ярослава Сумишина «Мультикультурне Поділля. Поселення Водички як віддзеркалення історії краю» відрізняється від краєзнавчої літератури, яку доводилося читати раніше.

Освітити вулиці, відремонтувати школи та дитячі садочки, впорядкувати дороги — такими щоденними клопотами живе Колибаївська сільська ОТГ, яку очолює Михайло Желізник. Голова громади — це не лише посада, а й величезна відповідальність. Завдяки вмілому керівництву, згуртованості старости, депутатського корпусу, спілкуванню з людьми, тут вже сьогодні відчутні зміни на краще.
Про життя громади розповів заступник голови Колибаївської ОТГ Дмитро Довганюк.

Ярмолинецька центральна районна бібліотека спільно з ГО «Ми діємо для розвитку громади» продовжує роботу над проектом ПУЛЬС «Розробка курсу на зміцнення місцевого самоврядування в Україні». Цей проект здійснюється Асоціацією міст України в партнерстві з Радою міжнародних наукових досліджень та обмінів IREX/Україна за фінансової підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) і покликаний підвищити обізнаність громадян та їхнє розуміння реформи децентралізації.

Хоч, безумовно, заслуговує, бо народжуються діти для щастя. Та в маленьких українців нині часто-густо щастя те хитке, а дитинства немає. І що тому причиною: чи то тотальне безробіття, чи інші фактори безвиході, продиктовані вкрай невеселим сьогоденням? Та спосіб життя батьків диктує дитяче все.

Моя знайома, назву її Оленою, у Польщі на заробітках вже чотири роки. Звісно ж, працювала на різних роботах — від фермерських господарств до хатньої працівниці. Щоразу привозила з-за кордону, крім гостинців, ще й кілька цікавих історій чи то про наших співвітчизників, які там потрапляли в різні «нестандартні» ситуації, чи про польських «панів» і їхнє ставлення до наймитів. Звучить, напевно, трохи принизливо, проте куди подітися від гіркої правди. Бо ж не з доброї волі трудових мігрантів щороку більшає у рази.

З професією податківця ознайомились учні 4 класу гімназії (8 клас) Ярмолинецького навчально-виховного комплексу «загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1 і гімназія». Школярі побували у податковій інспекції. Її керівник Світлана Павлюковська розповіла дітворі про специфіку цієї професії.

Дванадцятого травня, у День матері, в Хмельницькому перинатальному центрі народилося тринадцять немовлят — дев’ять хлопчиків та четверо дівчаток. Стало доброю традицією, що кожного року з цієї нагоди міський голова Олександр Симчишин вітає породіль із цим святом та з народженням дітей.

Днями колективу нашої газети випала велика честь — привітати вірних своїх читачів з бурштиновим весіллям. 17 травня подружжя Горбатюків з Красилова відзначило 60-річчя спільного життя. Стільки ж років передплачує ця, без перебільшення, взірцева сім’я й наш часопис. Без нього, кажуть, свого життя й не уявляють.

Відбулося засідання комітету з присудження обласної премії імені Дмитра Прилюка за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики. Лауреатом премії за 2019 рік визнаний письменник і журналіст з Нетішина Микола Руцький.

«Президент — не ікона, не ідол. Президент — це не портрет. Повісьте туди фотографії своїх дітей і перед кожним рішенням дивіться їм в очі». Думаю, ці слова під час інавгурації Володимира Зеленського запам’яталися більшості з нас.

Свою першу метрику, видану в німецькому містечку 75 років тому, Віктор Хилюк зберігає в сімейному архіві. Цей документ, пожовклий від часу, не відразу віддала йому мати. Минали десятиліття, а вони з батьком так і не наважувалися нікому розповісти правду про те, що їхній син Віктор народився у неволі на чужині. Тривожилися, аби не накликати біди на дитину.

Переглядаю старі фото, пильно вдивляюся в молоде, але змарніле обличчя жінки, якій залишилося жити кілька місяців. Тут їй ледь за сорок… Поруч — маленька донечка і мама. У маминих очах — біль і безнадія, в очах дочки — відчай. Лише маленька Наталочка ще не знає, що незабаром стане сиротою, бо від маминої хвороби немає ліків…

На засіданні, що відбулось 14 травня 2019 року, Громадська Рада при НКРЕКП затвердила пропозиції, направлені на недопущення поглиблення кризи в газорозподільчій галузі.

У вишивці нитки переплелися, немов дороги в нашому житті, і радощі, й тривоги в ній злилися, любов, печаль, надії і жалі. Тут  хрестиком тріпочуть сподівання, кохання, наче квіти у росі, і ніжна пісня, і важке зітхання, і струни трепетні, що є в людській душі.

«Діамантова ліга 2019» – десятий сезон найбільш рейтингової всесвітньої серії легкоатлетичних змагань на відкритому повітрі, що з 2010 року організовується ІААФ (Міжнародна асоціація легкоатлетичних федерацій).

Нещодавно в Хмельницькому обласному художньому музеї відбулася грандіозна презентація унікального міжнародного виставкового проекту «Ідентифікація», творчими представниками якого виступили Любомир Медвідь (Львів), Анатолій Мельник (Київ) та Михайло Туровський (Нью-Йорк). Це ще одна мистецька щаблина, на яку піднявся наш Хмельницький, демонструючи по-справжньому високий мистецький рівень.

З квітня у програмі «Доступні ліки» з’явилися новації, адже звичні рецепти замінили на електронні. Роз’яснити суть змін ми попросили Людмилу Головко, головного лікаря комунального підприємства «Хмельницький міський центр первинної медико-санітарної допомоги № 2» Хмельницької міської ради.

Центр первинної медико-санітарної допомоги у Гуменцях святкував новосілля якихось три місяці тому. І сказати, що його приміщення буквально сяє новизною і чистотою — значить, нічого не сказати. Бо там справді від чистоти все аж вилискує — позаздрити можна! І пацієнтам приємно заходити до лікувального закладу, вигляд якого відразу викликає довіру — авжеж, до лікарні прийшли.

Понад 250 кущів бузку, калини, горобини висаджено на Алеї Героїв Небесної Сотні в Олешині Хмельницького району, повідомила голова обласної громадської організації «Дія» Валентина Базилюк.

«Із цвітіння сакури почався календар...», — написала я після першого поетичного фестивалю «Сакура-фест». Закарпаття вразило гостинністю і красою, вишуканою європейськістю та різнобарв’ям культур. Цього року побувала там уже втретє — і все одно не перестаю дивуватися і захоплюватися. Насамперед — людьми.

Три дні вуличних концертів, битва духових оркестрів та унікальне театрально-музичне шоу просто сповнювали неймовірними враженнями, неабияк підіймаючи настрій та духовно збагачуючи хмельничан та гостей міста. Так у Хмельницькому, на площі біля кінотеатру Шевченка, вперше відбувся фестиваль оркестрових шоу-програм «ART MAJOR SHOW», мета якого — зруйнувати стереотип щодо духових оркестрів і показати, що така музика може звучати в новому форматі та бути цікавою для всіх. Перший день фестивалю «ART MAJOR SHOW» розпочав місцевий колектив мажореток «Альфа», запалювали й мажоретки з Угорщини.

З першого травня 2019 року набрав чинності Закон України «Про житлово-комунальні послуги». Про нього і його нововведення не говорив хіба що лінивий. Точніше, байдужий. Але, оскільки до комунальних послуг байдужих немає нікого, тож говорили й говорять усі. Здебільшого, звісно, обурюючись. Бо, з’ясовується, на наші з вами плечі знову хочуть повісити додаткові витрати. Хоча, здається, скільки можна того всього вішати на нас?! Але це нам, споживачам, здається, бо ми аж задихаємося від безкінечного підвищення тарифів. І так само задихаємося від усвідомлення, що ці тарифи і далі продовжують підвищуватися...

...

Останнім часом громадськість та ЗМІ забили тривогу з приводу різкого скорочення чисельності громадян Україні сущих. Навіть за офіційними даними з 1993 року по 2019 рік нас поменшало на 10 мільйонів. Я поцікавився цифрами, тенденціями і показниками. І вималювалася досить неприваблива картина.

Україна чекає дива від новообраного президента. Наївні думають, що Володимир Зеленський одразу сипоне благами, як Господь манною небесною, що робочий люд матиме солідні зарплати й не шукатиме щастя, як зараз, по закордонах, а пенсіонери, навпаки, зможуть їздити світом.

З кінця березня 2018-го з України виїхали 1175 823 громадян. Щохвилини країну залишають 2 людини.

Нещодавно з’явилася можливість не тільки дізнатися, в якій із бойових частин воював той чи інший солдат і якими нагородами відзначений його подвиг, але й простежити по карті, де саме він потрапив на передову, дізнатися, де проліг його бойовий шлях, у яких боях брав участь.

 Загинув Володимир Коваль… Ця страшна звістка приголомшила 8 травня не лише рідних і тих, хто його добре знав, а й усіх хмельничан. Не вірилося… Свідомість ніяк не сприймала цю жахливу звістку, до останнього жевріла надія, що це якась прикра помилка в Інтернеті.

...Мамо, мамо! Я пам'ятаю руки твої з тієї хвилини, як я став усвідомлювати себе на світі. За літо їх завжди вкривала засмага, вона вже не сходила і взимку,— вона була така ніжна, рівна, тільки ледь-ледь темніша на жилочках. А може, вони були й грубіші, руки твої,— адже їм стільки випало робити в житті,— але вони завжди здавались мені такими ніжними, і я так любив цілувати їх у темні жилочки.

У музеї історії міста Хмельницького відбувся майстер-клас із виготовлення давньої народної декоративної ляльки- круп’янки, який провела Марина Грень — науковий співробітник музею.

У Хмельницькому розіграно відкритий кубок міста з шахів.

У Кропивницькому відбувся командний чемпіонаті України з легкої атлетики серед юнаків та дівчат 2002 року народження й молодших. Виступало 738 спортсменів із 24 областей і міста Києва.

або Як орден Слави знайшов свого героя

У травневі дні, перед святкуванням чергової річниці  Великої Перемоги над фашизмом, особливо багато спогадів. Згадують пекельне воєнне лихоліття, на жаль,  вже поодинокі  учасники бойових дій, а також їхні діти, котрі свято бережуть пам’ять про своїх відважних батьків та їхні  розповіді про події, що стали історією нашого народу.

Хмельницька міська рада систематично формує нові життєві цінності у молоді. Впродовж трьох років виконавчий комітет ради спільно з департаментом освіти і науки реалізовує проект «Місто – діти – влада», відповідно до якого вже з десятирічного віку подоляни долучаються до пізнання законодавства про місцеве самоврядування, історію та сучасність міста Хмельницького.

Найстрашнішим і найскладнішим випробуванням покоління, до якого належить і Олександр Семенович Момот, була Друга світова війна – лихоліття, що гострим лезом пройшлося по долі мільйонів українців, відбираючи рідних, позбавляючи життя, сіючи горе. Сповна сьорбнула його й сім’я Момотів, у якій зростало п’ятеро дітей. Старшого з них, Федора, в 1939-ому, призвали на строкову службу, і потрапив він у морський флот у далекому від Поділля Севастополі. День проводів у дорогу був останнім, коли змогли обійняти рідні свого сина і брата. Там, у чужому краю, застала його війна, і з чергового бойового завдання Федір уже не повернувся…

Хто міг передбачити, що на долю нашого покоління випаде війна? Хто міг сподіватися, що на початку ХХІ століття доведеться зі зброєю в руках захищати незалежність держави? Кому ще кілька років тому спало б на думку, що доведеться проводжати в останню дорогу героїв, які навічно залишилися молодими…

З Ольгою Нагорною не раз спілкувалася. І 88-річна жінка розповідала історії зі свого життя так захопливо, наче гортала цікаву книжку. Згадувала, як її рідне село Хотьківці на Красилівщині голодувало, як вмирали односельчани. Це уже від своєї матері дізналася про жахіття голодомору, бо була тоді ще маленькою.

16 тонн гуманітарної допомоги для медичних закладів краю доставив благодійний фонд «Stichting WHOE» спільно з Хмельницькою благодійною організацією «Благо поруч».

У попередніх номерах ми писали про неймовірні «чудеса» авторства обласного і місцевого підрозділів Держгеокадастру в Летичівській ОТГ. Наша публікація буде неповною без оприлюднення ще декількох фактів, які ілюструють «законність і порядок» із земельним питанням на Летичівщині.

Коли слухаємо розповідь Марії Антонівни Долішної про її життя, то не віриться, що стільки різних випробувань може випасти на долю однієї людини, адже найскладніші періоди історії не лише поставали перед її очима, їх сповна довелося відчути і пережити.

Однією з головних причин неякісних рішень у нашому представницькому органі є відсутність у депутатів професійної аналітики щодо тенденцій на регіональному ринку праці та впливу на цей ринок комунальних закладів освіти.

Немає у всьому білому світі кращого слова як «мама». Жодне інше не містить у собі стільки любові, турботи, ніжності. Жодне інше не викликає в душі стільки найчуттєвіших емоцій. І чим вагоміше значення мами в твоєму житті, тим надійніший твій оберіг від зла, негараздів, гірких розчарувань.

Зельман Абрамович Єлевич народився в 1923 році у Проскурові, в 1940-му вступив у Київське вище військове училище зв’язку, яке на початку війни евакуювали в Красноярськ.

 Його очі бачили сотні битв, а руки робили тисячі пострілів. Він — це історія нашої держави, це ветеран Другої світової війни, який героїчно боровся за Перемогу. І таких як він було мільйони…

Хто свідомо, а хто й несвідомо, але ми всі потихеньку стаємо учасниками грандіозного столичного політичного шоу, якого ще не було за часів незалежності. Бо чомусь складається враження, що головний квартальний із телеекрана комічного поступово стає персонажем телеекрану трагікомічного.

Не за горами той час, коли пенсіонери і «кандидати» в пенсіонери не поспішатимуть зранку, створюючи тісняву в громадському транспорті, до відділень Пенсійного Фонду України. Їм ніщо не заважатиме дізнатися про призначення чи перерахунок пенсії, стан обов’язкових відрахувань свого роботодавця в казну держави та про багато іншого — через особистий кабінет, створений на веб-сайті Пенсійного Фонду. Принаймні, так стверджують працівники цього поважного відомства.

Наше суспільно-політичне життя у різні періоди ХХ століття поділило українців, в тому числі і подолян, на дві категорії: одні, залякані сталінськими репресіями і брежнєвськими переслідуваннями, навіть тіні своєї боялися; другі, обігріті хрущовською «відлигою» і горбачовською «перебудовою», — сонячні лідери, ватажки громад, впевнені у своїх силах, із твердим поступом у житті.

Кажуть, що Бог завжди робить добрі справи руками людей. З волі Божої у селі Маначин Волочиського району біля церкви виросла дзвіниця, каплиця Матері Божої, незабаром з’явиться святий Хрест. Так, із волі Божої, і ще — завдяки старанням, клопотанням, ініціативності, небайдужості, любові до Всевишнього і віри у нього місцевої мешканки Галини Михайлівни Кремінської.

За період з 18 до 24 квітня 2019 року, при проведенні ревізії старих вогнищ, інспектори Головного управління Держпродспоживслужби в Івано-Франківській області виявили карантинну хворобу – рак картоплі (Synchytrium endobioticum (Schilbersky Percival).

В Деражнянському центральному відділенні поштового зв’язку направду працюють найкращі. Бо щоразу, приїжджаючи сюди, отримую порцію позитиву – людей тут зустрічають завжди зі щирою посмішкою. Ясна річ, проблем вистачає, проте де їх немає? Інна Іванівна Цвірінькал має чудовий колектив однодумців, які знають свою справу на відмінно. Знайомлячись із кожним, щось черпаєш для себе нове, але мимоволі знаходиш друзів, бо ж недарма в нашій газеті й рубрика має таку назву.

Волочисці блискуче грали в другій лізі, але, підвищившись у класі, більше засмучують, ніж радують.

Весняне сонечко подарувало не лише довгоочікуване тепло, а й дуже активізувало кліщів. Зазвичай пік їхніх укусів припадає на травень, однак цьогоріч вже є випадки загибелі собак. Проте вихід є – це пильність людини до самої себе і тварин.

Що означає Doing business? Якщо дуже коротко – це забезпечення сприятливих умов для бізнесу в державі. У світі крутяться і чекають використання величезні гроші – десятки і сотні мільярдів доларів, але у власників цих капіталів теж болять голови, – у що їх вкласти і отримати відповідний заробіток.

Проблематиці доступності та рівного доступу до освітніх послуг студентів і школярів з особливими потребами була присвячена Друга все- українська науково-практична конференція на тему «Навчання і виховання в інклюзивному освітньому просторі: теорія та практика», яка відбулася нещодавно в обласному центрі з ініціативи Хмельницького інституту соціальних технологій університету «Україна» за підтримки представництва Фонду імені Фрідріха Еберта в нашій країні.

Копія Томосу відтепер є у Національній академії Держприкордонслужби України імені Богдана Хмельницького. Зберігатиметься вона у каплиці Архистратига Божого Михаїла та всіх Небесних воїнств. Цей архіважливий для українців документ минулої п’ятниці урочисто вручив митрополит Хмельницький і Кам’янець-Подільський Антоній.

 З першого травня почав діяти закон, згідно з яким, усім, хто вчасно не оплачує житлово-комунальні послуги, нараховуватиметься пеня.

Хто б там що не казав, а дива в Україні таки трапляються.

Чи не пошкоджуються зуби, якщо п’ю чай «у прикуску» з рафінованим цукром?

Трава чистотіл у дуже короткий період свого цвітіння набуває властивостей, які здатні боротися з пухлинами. Відомості про ці чудодійні властивості чистотілу містяться ще у папірусах, перша згадка про диво-рослину датована ще до народження Ісуса Христа.

Ровесники цього свята, звісно, уже далеко не діти, але і їм всього лише шістдесят вісім. Саме 1950 року у всьому світі почали відзначати День захисту дітей. Він —  як нагадування дорослим про те, що необхідно дотримуватися прав дітей на життя, свободу думки  й релігії, на освіту й відпочинок.  Як одвічна засторога від фізичного та психологічного насильства над нашими дітками, від використання дитячої праці. Він — як заклик до великої любові до дітей. Ніхто, крім нас, дорослих, не захистить їх і не зробить їхнє життя щасливим.
 У 1989 році ООН прийняла Конвенцію про права дитини, яку підписала 61 країна.  Це свято особливо приємне тим, що збігається з першим днем літа, традиційною порою канікул та відпочинку. І навіть одна щаслива посмішка малюка  варта того, аби  цей день зробити для дітей по-справжньому святковим, веселим, подарунковим. Особливо важливо це для діток-сиріт і позбавлених батьківського піклування. Повірте, маленькі сердечка відкриті навстіж для вашої уваги й любові, для вашої справжньої — нефальшивої  доброти.
 Однак, дуже важливо, аби наша увага не обмежилася просто бадьорим виступом з трибуни, переліком якихось позитивних діянь і скандуванням правильних гасел. Авжеж, можна вручити діткам подарунки, намалювати з ними сонце на асфальті — і забути про них на цілий рік, до наступного свята. І бути впевненим, що оті крейдяні промінці зігріватимуть їх увесь цей час.
 Декларацій замало. Потрібні постійні турбота й любов. Як від батьків, так і від держави.
 Що, власне, думають подоляни про це свято, ми й запитали окремих з них.

Чи ви, може, на Барбуду? Авжеж, кілька тижнів тому для українців почав діяти безвізовий режим і з цією країною. Для необізнаних: це острови у Карибському морі (два великих і кілька маленьких), на яких мешкає 93 тисячі населення, і займається воно рослинництвом і тваринництвом. До речі, почав діяти безвіз і з Катаром — невеличкою, але дуже багатющою державою, у якій рівень ВВП на душу населення найвищий у світі.

Якби тендітній чорнявій дівчині родом із Діброви, що на Чемеровеччині, з товстою косою нижче пояса, колись сказали, що матиме троє дітей, серед яких будуть свої рідні та прийомні – не повірила б. Тоді, в юності, коли амбіції зовсім інші, Ірина Сидорук, студентка Чемеровецького медичного училища, про велику, а тим паче, прийомну родину, не думала зовсім.
Жінка відсвяткувала 25-річний ювілей медичної роботи в стаціонарі Дунаєвецької центральної районної лікарні. Як зізнається Ірина Вікторівна, пропрацювавши стільки років фактично на одному місці, не пошкодувала про це жодного разу,  хоча поїхала за направленням з училища, але полюбила свою роботу раз і назавжди. Напевно, таке однолюбство у чемерівчанки в характері, бо навіть з коханим чоловіком Олександром вони знайомі ще зі шкільної лави.

Про бійця АТО Олександра Дармороса не раз розповідала наша газета. Ще влітку 2016 року зустрілася з ним, коли він повернувся з Київського госпіталю в рідне селище Дунаївці. Нелегко йому було згадувати, як підірвався на протипіхотній міні під Авдіївкою — втратив ногу й осліп. Мужність та сила духу вражали, бо незрячий воїн не втратив надії знову бачити світ в усіх його барвах.

Жахлива ДТП сталася позавчора за десять хвилин до півночі на Вінницькому шосе, на в‘їзді до Хмельницького. Зважаючи на трагічність і резонансність події, у ГУ Нацполіції в області, а  затим й у Хмельницькій міській раді провели брифінг. Адже у ДТП фігурує  головний освітянин міста Роман Миколаїв.

Відбулося засідання комітету з присудження обласної премії імені Миколи Федунця за кращу поетичну збірку. Нею відзначаються автори  поетичних збірок, які мають високий художній рівень, яскраві мовні засоби, новизну та вирізняються оригінальністю форм і мотивів.

Цією непрописною істиною мудро користуються в Дунаєвецькій селищній ОТГ від початку її створення. До речі, на цей шлях тут стали одними з перших в Україні й об’єднали одинадцять старостинських округів, у яких мешкає понад 10,5 тисяч осіб. А у великій громаді відповідні й потреби. Відтак, крок за кроком розв’язуються найнагальніші проблеми, які визрівали десятиліттями.

Про невідповідність вітчизняних тарифів українським реаліям «Подільські вісті» писали вже неодноразово. Не має стосунку до нашого газу ціна на німецькому хабі. Ціна українського, польського чи російського вугілля не може прив’язуватися до далекого північного порту за формулою «Роттердам +». Але Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, упевнено грабує населення та виробничників своїми вигаданими кабальними тарифами. Хто ж має вплив на цю комісію? Хто за нею стоїть? Хто відповідає за наше знедолення? Депутати? Уряд? Президент?
У Хмельницькому, на нашому «низовому рівні», відповідь на це болюче питання не матиме відповідної ваги. Але ж іноді до нас заїжджають «високі гості». Коли днями в обласний центр завітав народний депутат Віктор Галасюк, голова комітету Верховної Ради з питань промислової політики та підприємництва, Іван Дунець, який очолює обласний союз промисловців і підприємців, організував зустріч подільських виробничників із гостем у Торгово-промисловій палаті. Звісно, з уст голови профільного комітету вдалося почути чимало цікавого, в тому числі й про тарифи.

Музиканти оголошують: «Полька з ґудзом, на чотири боки». І раптом бачу, як середніх літ чоловік з хвацькими вусами підхоплює пишну молодичку і давай витанцьовувати. Усмішка — на все лице, ноги, здається й землі не торкаються — оце видають! Тут музики стали піддавати жару, та все більше і більше. Якоїсь митті з лобів бравих танцюристів потекли потьоки, розпашілі щоки нагадували бурячок до салату, від усмішки сліду не залишилося, лише «хекання», що не потрапляє у такт музики. Видно, вже й ноги їх не слухаються, пора б припинити той марафон, а жартівники-музики своє знають: «Гоп-гоп-гоп! Гей-гей-гей!» — заохочує один із них. А знесиленим танцюристам і не кинути ті «гопки» і не дотягнути до завершальної ноти.
Такі ж відчуття, хоч і без натуральної польки, довелося пережити і Володимиру Заставному з села Вільхівці Чемеровецького району. Чоловік уже на пенсії, переніс інфаркт, інвалід II групи, але почувався так само, як згадані танцюристи.

Останні дні відрядження провів у районному центрі Торецьк Донецької області. Наше перебування там припало на час  відносного спокою перед нинішнім загостренням на фронті.

З­дається, цього дня піднесений настрій поселився у кожному куточку Волочиська. Під назвою «Зустріч поколінь» 25 травня у місті відбулися урочистості з нагоди 95-ої річниці утворення району, що славиться своєю історією, здобутками, а головне — людьми. Бо й справді, саме люди звеличують та змінюють свій край.

Яскравою зіркою на культурному та науковому олімпі українського національного відродження є неординарна особистість культуролога, історика, архівіста, режисера, громадського діяча Петра Яковича Слободянюка, який 30 травня святкував 70-річчя від дня народження.

Хто з уважних читачів нашої газети не знає Степана Шкапія? Він часто публікує свої жартівливо-сатирично-іронічні твори. Переважно у віршованій формі, під власним іменем та під псевдонімом. Останніми роками популярність гумориста значно зросла, як і його майстерність.

Їх зібрав Хмельницький міський ліцей № 17, де відбулася зустріч бійців 8 батальйону «Аратта» Української добровольчої армії (УДА), що базується під Маріуполем, з волонтерами та освітянами обласного центру.
Лише на один день прибула група воїнів УДА: комбат Червень, його заступник Марадонна та боєць Дублер (під такими позивними воюють наші герої) до Хмельницького.

Декілька десятків кілометрів і ми прибуваємо на позиції протитанкової батареї. Цей підрозділ прикриває потенційно небезпечний напрямок, який супротивник може використати для стрімкого танкового прориву. «Тут підрозділ швидкого реагування, в разі спроби прориву противника, ми зобов’язані дати відсіч і зупинити просування ворожої бронетехніки в глиб лінії оборони», — розповідає Юрій Кайгородов.

Закон України «Про застосування трансплантації анатомічних матеріалів людині», прийнятий 17 травня 2018 року, чекало багато українців — хворих на невиліковні недуги, від смерті яких може врятувати саме трансплантація. За словами народного депутата Ольги Богомолець, цей документ дозволить кожному, хто потребує пересадки органа, здійснити необхідну операцію під наглядом держави й за рахунок держави та отримати шанс на друге життя.

Епіграфом до вшанування юної наукової еліти області я взяв би слова: «Відкриття народжуються там, де закінчуються знання вчителя і починається дерзання учня!»
У Хмельницькому національному університеті відбулося нагородження переможців третього етапу учнівських всеукраїнських олімпіад з базових дисциплін та лауреатів конкурсів наукових робіт Малої академії наук. Перші вибороли 242 призових місця, а другі — 260.
Знаменно, що ця подія у стінах Хмельницького національного університету відбулася у рік 100-річного ювілею заснування Української академії наук. Вона була організована згідно з наказом гетьмана Павла Скоропадського у далекому 1918 році.
Зацитую фрагменти з виступів учасників.

У Хмельницькому завершився шостий мистецький традиційний фестиваль АРТ-колаж, що проходив у обласному художньому музеї. Учасники його провели три незабутні дні, насичені оригінальними й цікавими заходами. Особливим гостем фестивалю став художник та письменник вірменського походження, який проживає у Києві, Борис Єгіазарян.

Днями Національну академію Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького відвідали директор Державного навчально-наукового закладу післядипломної освіти «Дипломатична академія України імені Геннадія Удовенка при Міністерстві закордонних справ України» Сергій Корсунський та його перший заступник Станіслав Прошко, а також директор департаменту особового складу Адміністрації Держприкордонслужби генерал-майор Микола Маланчій. Метою візиту стало підписання угоди про співробітництво між навчальними закладами.

У Хмельницькому відокремленому підрозділі центру розвитку місцевого самоврядування (ВП ЦРМС) відбувся семінар на тему: «Особливості процесу автономізації медичних закладів». У ньому взяли участь представники медичних закладів та органів самоврядування області.

Посвідчення, що надає статус бійця-добровольця АТО, дев’ятьом учасникам війни на сході вручав днями заступник голови обласної ради Валерій Лесков.

Нове сучасне медичне обладнання загальною вартістю понад 10 мільйонів гривень з’явилося у Хмельницькому обласному онкологічному диспансері.

У Хролинську ЗОШ завітали напередодні Дня вишиванки. Викладачі та учні були вбрані у націо- нальні українські строї. Завдяки їм школа всередині виглядала барвисто, мов квітник. Посмішки на обличчях і радісні вигуки доповнювали святкову атмосферу.

Нещодавно в музеї історії міста Хмельницького відбулося представлення потужного українсько-білоруського проекту — пересувної експозиції, присвяченої війні на сході України та вшануванню загиблих добровольців тактичної групи «Білорусь» — Віталія Теліженка та Олеся Черкашина. 33 малярських полотна до обласного центру привезли представники Міжнародного благодійного фонду «Волошка», який свого часу заснував Віталій Теліженко.

Баланс на 31 березня 2018 року

Баланс на 31 грудня 2017 року.

Сільськогосподарський виробничий кооператив «Лабунський» Микола Олицький очолив ще у 2000-му році. Так співпало, що свого керівника і форму господарювання його земляки обирали на одних зборах.
Миколі Васильовичу вдалося їх переконати у тому, що найбільш доцільною, прийнятною, а головне безболісною організаційною структурою для тодішньої спілки селян-власників стане кооператив.   СВК хоч і обмежує повноваження очільника, але прямо зацікавлює своїх членів у результатах праці, змушує брати на себе відповідальність за долю господарства, співміряти вигоду і майбутнє. Життя показало, що обидва вибори односельці   зробили правильно.

Правління Національної спілки журналістів України до Президента України Петра Порошенка щодо необхідності Президентської ініціативи з розробки Закону України про посилення інформаційної безпеки України та державної підтримки вітчизняних друкованих ЗМІ

якщо йшлося про українську мову.

У ХVI столітті руською (українською) мовою писали всі судові та адміністративні акти, а також королівські рішення для території сучасної України.

У Хмельницькому обласному художньому музеї до уваги відвідувачів майстер вперше представив проект під назвою «Емалі: Історія. Україна. Світ» з 20 творів. Олексій Коваль — послідовник київської школи емальєрства, який, на думку мистецтвознавців, є сучасним новатором і експериментатором. Він, без перебільшення, через свої твори відкриває Україну світові, а світ — Україні.

У Старокостянтинівському районі знайдений бідон з документами і речами підпільників ОУН УПА, закопаний ще восени 1951 року.

11 травня в обласному літературному музеї відбулася презентація унікальних артефактів — листівок і сатиричного літературно-пропагандистського журналу «Хрін» ОУН УПА, що зберігалися в молочному бідоні, який місцеві краєзнавці випадково знайшли в урочищі Жеребки поблизу села Підгірне Старокостянтинівського району.

Дев’яносторічна Олена Форкун намагається не пропустити жодної служби Божої. Молиться щиро, вслухається у мелодії співів, які щоразу і бентежать, і просвітлюють душу. Поряд її чоловік — Василь Степанович. Він завжди супроводжує дружину до храму. А ще разом їдуть на базар, щоб продати городину, чи за покупками у крамницю. Василь Степанович сідає за кермо старенького «Москвича» і вирушає в дорогу. Щоправда, нині мандрівки подружжя обмежуються лише сільськими вулицями. «Як був молодшим, то намотував чимало кілометрів, — зауважує 92-річний пенсіонер. — Із дружиною часто до дітей навідувалися, та не ті вже літа для далекої дороги».

Публікація «Загублені в Африці», яку перечитав кілька разів, відтворила у моїй пам’яті давнє. Призабуте. Згадав городоцький ринок, великий гурт продавців і покупців. А ще перед очима постала старенька бабуся з темношкірим онуком. Тоді подумав: «Невже темношкірі вподобали собі Поділля і переселяються у наш край»? Ось що значить дружба, інтернаціоналізм, братерство!

У затишному будиночку в центрі Старокостянтинова журналістська доля звела мене з особливою людиною  — Нурушем Захрабовим. Слухав його і не вірилося, що  Нурушу Гейдаровичу виповнилося сто років. Проте чоловік, який воював ще у фінську війну, сидів навпроти і не кваплячись, детально розповідав про події, які відбулися майже вісімдесят років тому.

Цьогоріч у III (заключному) турі Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності «Вчитель року» в номінації «Українська мова і література» Хмельниччину представляла вчитель Кам’янець-Подільського ліцею  Людмила Пристай, яка стала другою в Україні серед знавців рідного слова.

Саме так називають сьогодні у світі, й в Україні зокрема, той псевдо-патріотичний шал, який розпочинається всякий раз у Росії напередодні 9 Травня і демонструє чергову спробу рашистів і представників так званого «рускава міра» приватизувати Перемогу в Другій світовій війні. Зрештою, чому дивуватися, коли кілька років тому сам Путін публічно зауважив, що росіяни виграли б війну й без українців. Тепер дійшла черга до союзників — американців з англійцями, яких невдячний і хамовитий «рускій Ваня», він же — Іван БЕЗРОДНИЙ І НЕПОМНЯЩИЙ, зневажливо обзиває ПІНДОСАМИ. Неспроста ж найперший друг і соратник Путіна — «бацька» Лукашенко, не чекаючи, коли й білорусам рашисти вкажуть на історичну лаву запасних у перемозі над фашизмом, не втримався і зауважив, прозоро натякаючи на своїх північних сусідів: «Білорусія проти спроб будь-кого приватизувати перемогу в Другій світовій війні».

 З 2 квітня в Україні розпочався перший етап медичної реформи — «Лікар для кожної сім’ї». Саме нині пацієнти повинні визначитися з вибором сімейного лікаря. Якщо у перші дні з різних причин (навіть в обласному центрі не всі амбулаторії були оснащені необхідним комп’ютерним обладнанням) процес трохи загальмувався, то тепер мешканці області активно підписують декларації зі своїми лікарями: сімейними, терапевтами, педіатрами. Станом на 11 травня на Хмельниччині вже майже 126 тисяч пацієнтів обрало своїх лікарів. Більшість пацієнтів задоволена, адже мають нині можливість вибирати лікаря на власний розсуд, незалежно від місця проживання або прописки.

Саме таке бойове гасло 44-ої артилерійської бригади з Тернополя. На початку травня останній ешелон частини залишив буремний Донбас. Із дня створення підрозділу у 2014 році він виконував бойові завдання на сході. Нині частина вирушила на довгоочікувану ротацію, аби перевести дух і, зібравшись з новими силами, знову повернуться на фронт. Ця бригада є одним з найбільш боєздатних підрозділів українського війська і тут проходять службу дійсно, даруйте, «найзапекліші» бійці. «Подільським вістям» випала унікальна можливість кілька днів перебувати у розташуванні частини в останні тижні її дислокації на сході. Ми завітали на позиції частини, поспілкувалися з бійцями і трохи пожили буднями солдатів, які боронять державу на передових рубежах протистояння з ворогом.

14 травня відбулося засідання комітету з присудження обласної премії імені Дмитра Прилюка за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики. Ця відзнака заснована 2012 року.

Саме так характеризує ситуацію із захворюваністю на кір в нашій області епідеміолог обласного лабораторного центру МОЗ України Лариса Калінер.

Учасники АТО мають право на безоплатну правову допомогу.

Мало хто з нас обізнаний із законами настільки, що може почуватися абсолютно захищеним у будь-якій ситуації. Саме невміння громадян зорієнтуватися у чинному законодавстві є причиною порушень їхніх основних прав і свобод у повсякденному житті, серйозною перепоною реалізації конституційно закріплених норм. Але ж не може, зрештою, кожен з нас бути юристом. Куди нам звертатися за правовою допомогою? Зокрема, учасникам бойових дій, права яких дуже часто, до речі, й порушуються. Виявляється, таку допомогу нескладно отримати, та ще й безкоштовно. Саме про надання такої правової допомоги й розповідає начальник управління реєстрації нормативно-правових актів правової роботи та правової освіти головного територіального управління юстиції у Хмельницькій області Людмила ДЖУБАБА:

11 травня у Хмельницькому обласному літературному музеї відбулася презентація унікальних артефактів – листівок і сатиричного літератруно-пропагандистського журналу «Хрін», що знаходилися у молочному бідоні, який краєзнавці випадково знайшли в урочищі «Жеребки» поблизу села Підгірне Старокостянтинівського району.

З нагоди  відзначення Всесвітнього дня охорони праці та у рамках відповідного плану заходів 25 квітня працівниками державної установи «Райківецька виправна колонія (№ 78)» за участю керівництва та представників первинної профспілкової організації провели відкриту лекцію для працівників на тему «Захищене і здорове покоління».

У Летичеві відбулася зустріч працівників відділень поштового зв’язку району з керівництвом ТОВ «Агрохолдинг-2012», яке успішно працює на теренах краю і є соціально орієнтованим підприємством.

З Анною Франківною Романюк познайомилася в автобусі. Вона їхала до сина у Хмельницький. Розговорилися. І, слухаючи жінку, мені здалося, що досхочу п’ю джерельну воду,  від якої з’являється  відчуття свіжості та легкості — так щиро лилася її мова.

З 1 травня  почали діяти зміни у програмі субсидування, затверджені на засіданні Кабміну 27 квітня 2018 року.

Якщо ви власник квартири, площа якої перевищує 120 квадратних метрів, про субсидію забудьте. Так само і власники будинків площею понад 200  квадратів (це правило не стосується прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу). А якщо оселя у вас меншої площі, але ви  придбали автомобіль, з дати випуску якого минуло менше 5 років, вам відтепер субсидія теж не світить...

...

У п’ятницю на Ярмолинеччині рідні та близькі прощалися із 38-річним Володимиром ХОПТЯРЕМ.

В ніч з 27 на 28 квітня внаслідок мінометного обстрілу в населеному пункті Новоайдар Луганської області під час виконання бойового завдання загинув Костянтин ПАРШЕНКО.

«Доброго здоров’я усім, хто долучається до розмови в рубриці «Політичні гойдалки»! Якщо ми, українці-трударі, мовчатимемо про свій біль за долю України, то й майбутнього для наших нащадків не буде. Вже більше десяти років разом із чоловіком передплачуємо улюблену газету «Подільські вісті», та нарешті вирішили й самі запитати про нелегку долю політичних в’язнів. От нещодавно на телебаченні прозвучало повідомлення про погіршення стану здоров’я Узеїра Абдуллаєва в окупованому Криму. Чи допустили медиків до політв’язня? З повагою сім’я Тичинських,  Чемеровецький район».

Розпочався сезон відпочинку. Але радість від перебування на природі може зіпсувати напад кліщів.

У Чехії в місті Фрідек-Містек відбулися двадцять другі змагання молодих зварників «Золотий кубок Linde».

Для лейтенанта Григорія Матвійчука дев’яте травня 2014 року починалось як черговий напружений день у Маріуполі. Його підрозділ перебував у самому центрі міста, а неподалік чотири квартали зайняли бойовики, котрі мали твердий намір зі зброєю в руках відстоювати інтереси «Русского мира». Здавалося, що у святковий день сутичок не буде, та надійшла звістка: снайпер застрелив начальника місцевого ДАІ, підполковника міліції Віктора Саєнка, і всі зрозуміли – починається. З дахів та вікон прилеглих будинків по його підрозділу, який враз опинився в оточенні, відкрили шквальний вогонь.

Кожного року, 9 травня, я прокидалася вранці, вмикала на програвачі пісню “Журавлі” у виконанні М. Бернеса і дзвонила своєму дідусеві Павлу Кириловичу Орехову.

Дорога до церкви, яку збудував у рідному селі Женишківці, що на Віньковеччині, отець Петро, не така вже й далека. Майже щодня торує її, поспішаючи на службу Божу. Бо зустріч з прихожанами, які приходять, щоб взяти участь у вранішній чи вечірній відправі, висповідатися, причаститися, аби легше жилося їм, неабияке свято для отця Петра. І, зізнається, шлях до православної віри у нього був тривалим і тернистим.

5 травня пішов з життя Дмитрик Володимир Андрійович.

У газеті «Подільські вісті» № 17 від 12 квітня цього року була надрукована кореспонденція «Здавали селяни молоко… за обіцянки-цяцянки». У ній ішлося про те, що жителям села Кременчуки Красилівського району заборгував гроші за здане ними молоко заготовач В’ячеслав Володимирович Кордис. Люди з цього приводу зверталися у різні державні установи та правоохоронні органи, зокрема, до Красилівського відділу поліції.

Хмельницьке регіональне відділення Асоціації міст України в рамках проекту «ПУЛЬС» організувало прес-тур до Війтовецької ОТГ. Тож пропонуємо вам, дорогі читачі, розповідь про побачене у Війтовецькій селищній громаді, що стало для нас чудовим наочним прикладом того, як працює децентралізація.

Шепетівчани можуть заспокоїтися: наступний опалювальний сезон нарешті, всі сподіваємося, пройде спокійно, як і в решті населених пунктів області. Після багаторічної судової тяганини — майже тридцять засідань — Вінницький апеляційний суд таки задовольнив вимоги шепетівської влади та дозволив розірвати угоду з ТОВ «Шепетівка Енергоінвест». Концесіонери нарешті поїдуть з міста, давши місцевим чиновникам можливість навести лад із комунальним майном і забезпечити шепетівчан теплом належної якості та вчасно. Бо, як нагадали на розширеній колегії обласної державної адміністрації, це місто — єдине в області, де був зірваний початок минулого опалювального сезону. Якщо в області котельні торік запрацювали ще 2 жовтня, то в цьому місті лише 16 грудня. Й подібні проблеми виникали ледь не щороку.

Хмельницький «Новатор» цього сезону блискуче виступив у суперлізі чемпіонату України з волейболу, здобувши бронзові медалі.

АСТРОНОМІЧНА ЦІНА НА ПАПІР — СМЕРТЬ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ!

НАДМІРНІ ТАРИФИ НА ПОСЛУГИ УКРПОШТИ — ЗНИЩАТЬ ВІТЧИЗНЯНІ ЧАСОПИСИ!

Коли батьки святкують дитині перший рочок народження, бажають рости здоровою і щасливою! На п’ять рочків — щоб гарно поводилася в садочку і готувалася до школи. На шістнадцятиріччя — удачі для вступу в інститут чи університет, щоб мати диплом і бути не гіршою інших… А в день весілля молодят — жити в мирі і любові, прожити сто літ — і не знати бід!

У весняні дні, з наближенням дня Перемоги, усе частіше оживають  спогади  про воєнне лихоліття, додаючи  Тетяні Ямяк болю й туги. Її батько Василь Ґедзь пішов на фронт у червні 41-го року і не повернувся. Не пам’ятає, як він прощався зі своїми двома  доньками, а дружину просив, аби берегла їх. Це уже мама розповідала Тетяні, коли  вона підросла. А от часто у пам’яті воскресає 44-й рік, коли на її вулиці з’явилися німці, які уже втікали.

Перемогу у виборах Білогірського селищного голови новоствореної об’єднаної територіальної громади здобув діючий голова райради і член Аграрної партії Василь Мельник.
Впевнену перемогу у виборах на посаду сільського голови Шаровечківської об’єднаної територіальної громади (Хмельницький район) здобув Болеслав Бондар, член партії ВО «Свобода».
P. S.  Редакція «ПВ» вітає переможців виборів і сподівається на тісну співпрацю.

Створення сучасної мережі автодоріг області є одним із важливих питань, адже саме якісні дороги дозволять збільшити обсяг перевезень, поліпшити інвестиційний клімат, забезпечити ефективність транспортних послуг. 

Цьогорічні весняно-польові роботи у ФГ «Кунчанський» за драматизмом швидше нагадували захоплюючий трилер, ніж трудові будні. Події змінювалися, мов у калейдоскопі. Цілу зиму хлібороби тривожилися за посіяні з осені культури. То снігу не було, то вдарили тривалі морози, то березень не порадував теплом.
Але, на щастя, рослини вигнали благенькі стебла, які просили негайної підтримки. Довелося підживити їх по ще холодному ґрунту.
Великі надії покладали на квітень. А він у перший тиждень розчарував негодою саме в пору сівби ярини. І раптом вшкварило так, що тримайся. Температура підскочила за 20 градусів! Сонце з довгожданого рятівника перетворилося на суворого екзаменатора.

У Бокиївці Волочиського району місцеві мешканці вже втретє зібралися на схід села. У прибраному вишитими рушниками й скатертинами Будинку культури, де на чільному місці переданий хлопцями з АТО прапор за активну участь бокиївчан у підтримці української армії, доволі велелюдно. Патріотично налаштована громада добивається, аби приміщення храму, яке нині належить релігійній громаді Української православної церкви Московського патріархату,  передали у відання громади Української Православної церкви Київського Патріархату.

Ісус Христос під час свого земного життя закликав усіх людей до духовної досконалості і тих, хто досягав цих вершин, хто виконував заповіти Христа, хто постраждав за віру Христову називали святими. 6 травня християни святкують День святого Юрія.

Він так любив рідний Зіньків, людей, серед яких виріс, із якими спілкувався, що навіть у своїй багатій науковій спадщині присвятив два ґрунтовних дослідження про рідне село, його минувшину.

Минулих вихідних уболівальники футболу нашого краю наситилися грою сповна. На центральній спортивній арені обласного центру відбулося два поєдинки чемпіонату України в другій лізі.

Новий проект пенсійної реформи, презентований нещодавно, зрозуміло, викликав підвищену увагу більшості українців. Хочеш-не хочеш, а пенсійний вік все одно тебе наздоганяє, і яким буде матеріальне забезпечення, цікаво не всім. На жаль, середня пенсія в Україні одна з найнижчих в Європі. Вважається, що достатній розмір пенсії — 60 відсотків від зарплати. Сьогодні середня пенсія складає 1800 гривень, а середня зарплата — 6752. Тобто, замість 60 відсотків, про які згадали, в середньому на «заслуженому відпочинку» українці отримують 26,6 відсотка від зарплати.

Тридцять шість сімей військовослужбовців Національної академії Державної прикордонної служби України імені Богдана Хмельницького, дванадцять з яких — учасники АТО, напередодні Дня прикордонника отримали ордери й ключі від квартир. Нагадаємо, минулоріч, так би мовити, у першій черзі нового будинку заселилося тридцять дві родини військовослужбовців академії.
На врочисту подію, яку очікували тривалий час, щасливі власники нових квартир прийшли цілими сім’ями.

            

Минулої суботи в Національній академії Держ- прикордонслужби Укра- їни імені Богдана Хмельницького відбувся ювілейний, двадцять п’ятий випуск офіцерів-прикордонників. Змужнілі, високопрофесійні, безстрашні, мужні, впевнені, сповнені глибокого патріотизму й щирої любові до неньки України, зі стін рідної альма-матер вирушать на охорону й оборону кордону 237 випускників. П’ятеро з них занесені на Дошку пошани, а 54 — отримали дипломи з відзнакою.
Привітати винуватців свята прибули міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков, голова Державної прикордонної служби України генерал-полковник Віктор Назаренко та заступник голови Адміністрації Президента Валерій Кондратюк, керівники області й міста, депутати, ветерани-прикордонники, представники духовенства, рідні, друзі. Не затьмарив свята навіть рясний дощ.

У Кам’янець-Подільському  районі на залізничній станції «Нігин» пасажирський потяг № 139 «Київ — Кам’янець-Подільський» у складі 15 вагонів протаранив вантажного поїзда з 17 вагонами щебеню, який стояв на колії. Внаслідок зіткнення локомотив та два вантажних вагони перекинулися, а ще один  локомотив і пасажирський вагон зійшли з рейок.

Прикра аварія через невдале маневрування сталася 27 травня о 6:40 ранку. Із  понад 540 пасажирів  потяга  шестеро  постраждало  (з них четверо — діти).  На щастя, обійшлося без жертв: усі потерпілі отримали тільки  легкі тілесні ушкодження, забої та подряпини. Загалом  у  потязі перебувало 104  дитини.
За повідомленням управління ДСНС у Хмельницькій області, на місце аварії оперативно прибули три рятувальні відділення на спецавтомобілях,  карети швидкої допомоги, поліція та автобуси місцевого автопідприємства. Травмованих евакуювали з пошкодженого вагона та передали лікарям для надання невідкладної допомоги. Решту пасажирів автобусами  доправили  до місця призначення.                                                                                                                    

У пам’ять про героїв, які полягли за свободу та незалежність України близько сотні молодих людей під проводом молодіжної організації «Сокіл» пройшли ходою від майдану Незалежності і по центру Хмельницького.
За словами учасників, цей захід проводиться для того, щоб підростаюче покоління знало історію українців, які боролися та віддали свої життя за нашу волю. Під прапорами «Соколу» та з підпаленими фаєрами, вигукуючи патріотичні гасла, колона завершила свій похід на площі перед кінотеатром Шевченка, де згодом відбувся концерт за участю бардів Ігоря Білого та Христини Панасюк (яка, до того ж, є волонтером і неодноразово з концертами та допомогою для воїнів була в зоні АТО), а також фолкметалгурту «Тінь Сонця». Артисти виконали пісні: «Зродились ми великої години» і «Козацька могила» — на честь Євгена Коновальця; «Ніколи не плач» — присвячену Героям Крут; «Меч Арея».
До учасників свята звернувся Хмельницький міський голова Олександр Симчишин: «Нині свято величі тих людей, які готові до самопожертви, готові віддавати себе служінню українській нації, це спомин про тих хлопців, котрі загинули за Україну, боронячи її від зовнішньої агресії, але це не день смутку. Якщо ти вчитель, то маєш вчити, як герой, якщо лікар — лікувати як герой, якщо чиновник чи міський голова, маєш працювати, як герой, тоді ми побудуємо справді сильну Українську державу».

В останні роки маємо в Україні спад економіки. Внутрішніх фінансових ресурсів недостатньо. На всіх рівнях державної влади кажуть про необхідність залучення інвестицій і створення привабливого інвестиційного клімату. Але у світі давно визначені критерії (для всіх країн однакові) інвестиційної привабливості та легкості ведення бізнесу. А саме — це доповідь «Ведення бізнесу» (англ. Doing Business Report) — щорічне дослідження групи Світового банку, яке оцінює в 190 країнах простоту здійснення підприємницької діяльності на основі 11 індикаторів. Воно не лише вказує на проблеми, які перешкоджають розвитку підприємництва, але й визначає причини і містить рекомендації про необхідні реформи.

Доброго дня, шановна редакціє. Через вашу газету хочемо привітати нашу сестричку, ученицю 8 класу Чорноострівського НВК Мирославу Деліту з перемогою в VІІ Міжнародному мовно-літературному конкурсі учнівської та студентської молоді імені Тараса Шевченка. Мирослава єдина представниця Хмельницької області серед учнівської молоді, яка зайняла перше місце на цьому конкурсі. Але це лише одне з її досягнень. Так, вона посіла перше місце в другому етапі мовного конкурсу ім. Петра Яцика, третє місце в конкурсі-захисті дослідницьких робіт учнів — членів Малої академії наук України з біології. А ще вона перемагала і здобувала призові місця у багатьох обласних та районних конкурсах та олімпіадах.

На змаганнях  за  Кубок світу з кікбоксингу WAKO, що завершилися в угорському місті Будапешті, у ваговій категорії до 71кг   виборов золоту нагороду Павло Кондратов — студент  факультету фізичної культури Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка.
Для цього йому почергово довелося подолати  азербайджанця, свого співвітчизника, а потім — росіянина. За десятирічну кар’єру Павлу Кондратову вдалося завоювати  титули багаторазового чемпіона України,  володаря Кубка Європи та  переможця  юнацьких світових чемпіонатів.

Центральним матчем  звітного туру аматорського чемпіонату України з футболу в першій групі став поєдинок у Петропавлівській Борщагівці Київської області між місцевою «Чайкою» й волочиським «Агробізнесом».

25 травня у селі Купин Городоцького району відбулася зустріч представників сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів Херсонської, Тернопільської, Чернівецької та Хмельницької областей. 

У робочому кабінеті застати його не так то й просто. Хоча на підприємстві він не буває хіба що тоді, коли у тривалому відрядженні. А так – завжди на виробництві, адже не всі питання вирішиш на планерках. Щодень  виникають певні проблеми, непередбачувані ситуа-ції. Тож треба порадитися із  спеціалістами, робітниками. До того ж і громадських клопотів вистачає. То хтось із виборців з невідкладного питання звернеться, то із владних структур чи громадських організацій хтось завітає, то волонтери… Словом, у кожного свої проблеми, прохання, пропозиції. Кожного треба вислухати, почути, допомогти. Бо для керівника Деражнянського молочного заводу, депутата Валерія Станіславовича Яглінського винятково уважно ставитися до людей — повсякденне правило.
 Вже третій десяток років керує він підприємством. Тож, як кажуть, життя багато чому навчило. Та й батьківські уроки людяності не минули марно.  Наука таки не веде в ліс…

Авжеж, на ті гроші, які, мов лавина, сипатимуться  у них після прийняття пенсійної  (якої уже за рахунком?) реформи у жовтні.

Двадцять країн світу, серед яких Данія, Голландія, Болгарія, Туреччина, навіть далекі Японія та Китай стали постійними покупцями продукції, яка виробляється на Старокостянтинівському молочному заводі. Високий рівень довіри до цього підприємства вже давно утвердився серед українських споживачів. Що ж допомагає йому впродовж багатьох років утримувати лідерські позиції і навіть у непрості економічні часи продовжувати розвиватися? Про це розпитуємо у директора Старокостянтинівського молочного заводу Валерія Жука.

Моя відповідь ствердна — так! Якщо ці кадри професійні, відповідальні, високоморальні. Але якщо вони непідготовлені, корупційні, амбіційні, то створюються нові проблеми, конфлікти і не вирішується основна мета управління організаційними ресурсами. Справжні мудреці вчили: «Найкращий спосіб обирати державних людей  — це висувати на посади тих, хто сам усувається; й усувати тих, хто сам висувається».                        

Аж не віриться, що відтоді, коли уперше побачила Миколу Бессараба, який упевнено прямував вагоном швидкого поїзда,  збігло двадцять п’ять років.  І цей звичайний пасажир не справляв враження людини  з обмеженими фізичними можливостями, бо легко орієн-тувався у просторі, хоча  й незрячий. Тоді  здивувало, що він, директор утосівського підприємства, їхав укладати договір у ближнє зарубіжжя, бо цю надважливу справу нікому не  довіряв.

У його кімнаті – все,  як тоді, у щасливім для родини минулому: спортінвентар, музичний інструмент, речі, нагороди, фото, прикріплений  на стіні вкраїнський двоколор, привезений із зони АТО,  нагороди і книга пам’яті з біографіями тих, хто навіки золотими літерами вписав свої  імена в історію України, а ще – газетні вирізки і… тека з відписками–відповідями, висновками.  Минув  вже рік і дев’ять місяців, як його, кремезного юнака, який ніколи не скаржився на здоров’я,  людяного і щирого красеня, завжди готового прийти на допомогу,  не стало. Він повернувся  із зони АТО. Вцілілий. Вберегли Всевишній і молитви рідних. Але вже в цивільному житті крововилив у головний мозок  обірвав молоде життя раптово й несподівано. Рідні стверджують: через халатність та  байдужість лікарів, які невчасно надали медичну допомогу. Йому було  лише 29. Попереду – ціле життя, сотні задумів, невтілених планів. З понеділка мав їхати на тримісячні курси офіцерів. А в неділю йому раптом стало зле…
У  пам’яті рідних Федора Вігеля зі Старокостянтинова той серпневий недільний день 2015-го залишиться назавжди. Його жахіття донині відлунюють пекельним болем, хворобами, що стали наслідком пережитого. А ще – почуттям  несправедливості.

У скупому світлі фермерських ліхтарів метушаться понад  три десятки людей. А поряд страждають від жахливого болю телята, корови, вони натикаються на огорожі, стіни, годівниці. Худоба падає, розбризкує піну, слину, мочиться, задихається і врешті конає у страшних конвульсіях. Ветеринари заливають ліками,  ставлять худобі крапельниці. Проте поліпшення  немає. Лікарі губляться у припущеннях, навіть найдосвідченіші не можуть пригадати  подібного за багаторічну практику.

З 1 травня 2017 року набрала чинності Постанова Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 300, якою внесено зміни до порядку призначення житлових субсидій.
З урахуванням змін, у травні органи соціального захисту населення проведуть перепризначення субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг на наступний період та розрахують її розміри на літній сезон, а з жовтня – на новий опалювальний сезон.
Отже, які саме зміни чекають на отримувачів субсидій? Про це ми попросили розповісти начальника управління соціальних гарантій та компенсацій департаменту соціального захисту населення Хмельницької облдержадміністрації Вадима МАРУНЯКА.                              

Традиційний  День передплатника  у Кам’янці-Подільському  місцеві  поштовики  провели  17 травня не за звичними лекалами.

Понад 140 новинок літератури знайшли прихильників у День нової книги, що відбувся у міській бібліотеці № 1 міста Шепетівки. Мета заходу — ознайомити користувачів з новинками літератури, які придбала бібліотека за сприяння Шепетівського міського голови М. І. Полодюка та міського відділу культури під керівництвом С. М. Джус.

Цікаво проходить цьогорічний чемпіонат області з футболу в прем’єр-лізі.

Майже 500 спортсменів зібрав у Дніпрі  кубок України з веслування на байдарках і каное пам’яті олімпійської чемпіонки Ю. Рябчинської. Ці змагання були першим етапом відбору до національної збірної  України.

Розпочався чемпіонат області з футболу серед команд  першої ліги, що на першому етапі проходить у групах. Наводимо результати першого туру.

За словами водія, стріляли з автомобіля темного кольору, що рухався зустрічною смугою. Зловмисники відкрили заднє бокове вікно і  зробили постріл. У салоні автобуса в цей час знаходилось близько п’ятнадцяти пасажирів. На щастя, ніхто не постраждав. Перевізник відправив людей іншим автобусом до Польщі і розповів про можливі причини нападу.

Волонтер… У кожного з нас підсвідомо відразу виникає образ доброї, чесної, багатої духовно і трохи стомленої від постійного пошуку і напруження людини… Але ми розуміємо, що добро і милосердя – це два крила, на яких тримається людство.

Хмельничани та мешканці області дружно підтримали святкування-пошанування вишиванки, яке з 2006 року традиційно припадає на третій четвер травня.

Голова ВАОМС «Асоціація міст України» та міський голова Києва Віталій Кличко вручили нову форму футбольній команді мерів міст України. Серед складу гравців міський голова Хмельницького Олександр Симчишин, секретар Хмельницької міської ради Михайло Кривак, міський голова Деражні Андрій Ковпак та ще 16 очільників міст та громад з усієї України.

Велелюддям, з жовто-блакитними кульками, транспарантами-гаслами про сім’ю і її незмінно величну цінність у суспільстві, щирою молитвою до Всевишнього з проханням берегти вкраїнські родини християни різних конфесій пройшли від костелу, що на проспекті Миру в обласному центрі, до майданчика біля кінотеатру Шевченка. Не завадив хмельницьким сім’ям й дощ: відкривши парасольки, бабусі, дідусі, мами, тата, старші й зовсім малесенькі дітки радісно крокували вулицями міста. Марш за сімейні цінності, зініційований Духовною радою міста, проходить у Хмельницькому уже вдруге. Цьогоріч він мав назву «Чоловіком та Жінкою створив їх».

День вишиванки урочисто відзначили поштовики Дунаєвеччини. Спецпогашення адресних відправлень художнім штемпелем, на якому мереживо подільської вишивки, стало подією для районного центру. Вшановуючи вишиванку як носія української культури, Публічне акціонерне товариство «Укрпошта» виготовило штемпелі із зображенням цього особливого елемента національного вбрання і провело погашення (штампування) листів та листівок в обласних центрах України. Дунаївці — єдиний районний центр, котрий отримав таке право на Хмельниччині.                  

Загиблому захиснику Донецького аеропорту в складі 80-ї окремої десантно-штурмової бригади, майору Валерію Лізвінському на фасаді Кам’янець-Подільської ЗОШ № 15, у якій він навчався, відкрито пам’ятну дошку. Помічник командира батальйону з оперативного забезпечення героїчно загинув у січні 2015 року. Він посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня, йому присвоєне звання «Почесний громадянин міста Кам’янця-Подільського».
 У відкритті пам’ятного знака взяли участь представники місцевої влади, громадськості, побратими героя та його родина.

Хто будувався, знає: добрий господар спочатку зводить нову хату, а потім зносить стару. За таким принципом живе весь світ. Окрім сучасної України, де спочатку руйнують «хату», а потім роками, поки споруджують нову, живуть по сусідах, або в наметі чи курені, а то й просто неба. Про що я? А про ті одвічні «граблі», на які ми щоразу наступаємо і які вже можна внести до державних наших символів.

Публічне акціонерне товариство «Укрелектроапарат», яке нещодавно відсвяткувало своє 60-річчя, давно здобуло статус передового підприємства з високою культурою та технічним рівнем виробництва. Воно є флагманом промисловсті та гордістю не лише нашого краю, а й держави. З 2005 року незмінним керівником підприємства — головою правління є заслужений машинобудівник України Євгенія Косковецька.

Наснилося, що проспав. Прокинувся і одразу ж до вікна. Ху, відлягло від серця. На вулиці тільки сіріє, але добре видко, що іде дощ і низькі хмари ледь-ледь не дістають вершечків дерев. То можна ще трохи подрімати.
Та тільки стулив повіки, як до кімнати зайшла донька і почала мене тормосити:
– Тату, тату, ти спиш?
Прикинувся, що справді сплю і навіть для переконливості захропів.
– Тату, тату, прокидайся. У мене до тебе важлива справа є...

...

ПРО МРІЇ
Чомусь тільки в українців мрії і життя, як дві паралельні лінії, ніколи не пересікаються.

Працівники районного сектору головного управління ДСНС у Хмельницькій області завітали до учнів Романівського навчально-виховного комплексу Теофіпольського району.

Це рядок із вірша Володимира Булаєнка, написаний у 1942 році. Поет-фронтовик вірив, що німецьким окупантам не вдасться реалізувати маніакальний план фюрера. Не підкорити України і нинішнім російським агресорам.

Наближається до завершення чемпіонат України з футболу в другій лізі.

В аматорській  футбольній лізі чемпіонату України відбувся черговий тур.

Цю страшну ніч власник підприємства «Агропрогрес В» не забуде ніколи – мало хто зможе пережити побачене. Передсмертне мукання корів цілісіньку ніч стояло над фермою. Худобу хтось безжально потруїв.

Упродовж трьох днів, з 19 по 21 травня, на прощі в Тернопільській області перебуватиме близько 150 членів родин Героїв Небесної Сотні з усієї України.