Влітку 1757 року в Кам’янці-Подільському відбувся незвичайний релігійний диспут.

Після з’їзду рабинів у Бродах та засідання “Вааду чотирьох країн” у 1756 році, на сектантів-франкістів був накладений суворий “херем”.

Покарані вирішили помститися гонителям-рабинам і, з’явившись у Кам’янці до католицького єпископа Дембовського, заявили, що вони відкидають Талмуд, визнають лише “Зогар” (книга про кабалістичне вчення) та вірують, що Бог єдиний у трьох іпостасях. Зі своїх міркувань Дембовський вирішив влаштувати релігійний диспут, який відбувся за його участі та в присутності інших представників духовенства.
Дебати тривали впродовж восьми днів, після чого єпископ вирішив, що талмудисти переможені, і наказав відібрати у євреїв подільської єпархії всі примірники Талмуда та прилюдно попалити їх на площі.