«Будеш погано вчитися, підеш до ПТУ», – ці погрозливі слова з вуст батьків чув ледь не кожен радянський учень.
Ламати стереотипи про те, що профтехосвіта нині не має жодних перспектив, за круглим столом зібралися представники Міністерства освіти і науки, бізнесових структур, освітніх установ, громадських організацій та благодійники. Захід відбувся за сприяння Громадської організації «Європейська соціальна академія», Благодійного фонду «Зміцнення громад», Українського кооперативного альянсу та Шепетівського заводу культиваторів. На виробничій базі останнього організатори пропонують реалізувати пілотний проект із адаптації профтехосвіти до сучасних умов ринку праці в Україні.
Голда Виноградська, радник міністра освіти і науки України, керівник Національного галузевого партнерства в легкій промисловості «Fashion Globus Ukraine», віце-президент Конфедерації дизайнерів та стилістів України, сказала:
– Держава гостро відчуває брак кваліфікованих робітників не тільки у швейній промисловості, а й у більшості галузей економіки. Життя цивілізованої людини сьогодні просто неможливе без кваліфікованих сантехніків, будівельників, пекарів, мулярів, механіків, швачок.
– Щороку галузь професійно-технічної освіти надає українському ринку праці до 160 тисяч кваліфікованих працівників, і кожного року професійно-технічні навчальні заклади набирають 140-150 тисяч першокурсників. Незважаючи на непогані показники, ми не маємо достатньої матеріально-технічної бази для підготовки висококласних спеціалістів – майстрів своєї справи, –
зазначила Алла Петрошук, директор Новоград-Волинського промислово-економічного технікуму.
Як виправити ситуацію знає Роман Ничипорук, директор Шепетівського заводу культиваторів, який нині входить до складу корпорації «Сварог Вест Груп». І, на його думку, саме проходження виробничої практики безпосередньо на заводі надасть молоді впевненість у правильності вибору обраного фаху та успішній майбутній кар’єрі. До того ж, на основі набутих умінь та навичок студенти зможуть виготовляти деталі та комплектуючі на замовлення заводу, працюючи у виробничих майстернях своєї освітньої установи. А ще – отримають можливість мати додаткові матеріальні бонуси, адже керівництво заводу потребує молодих та перспективних співробітників і готове платити за це чималі гроші.
Проте змінювати потрібно не лише матеріально-технічну базу, а й підхід до освітнього процесу, переконані координатори громадської організації «Європейська соціальна академія».
У ході круглого столу учасники підписали Меморандум про співпрацю щодо адаптації професійно-технічної освіти до потреб сучасного ринку праці. Вже вкотре представники бізнесу, влади, меценати та громадські активісти об’єднують зусилля заради досягнення позитивних змін у країні.
– Рік тому Благодійний фонд «Зміцнення громад» розробив стратегію діяльності на наступні п’ять років. Одним із ключових напрямів стала альтернативна просвіта громад, що сприятиме зменшенню прірви непорозуміння між роботодавцями та молодими людьми, які шукають своє життєве та професійне покликання. Це насамперед підвищить рівень зайнятості населення. Таким чином, акумулюючи всі зусилля, ми зможемо подолати безробіття, – підсумувала Тетяна Василик, директор БФ «Зміцнення громад.
Gismeteo 
