Цьогоріч у III (заключному) турі Всеукраїнського конкурсу фахової майстерності «Вчитель року» в номінації «Українська мова і література» Хмельниччину представляла вчитель Кам’янець-Подільського ліцею Людмила Пристай, яка стала другою в Україні серед знавців рідного слова.
Рано чи пізно кожна людина починає оцінювати себе у професії, міркує про свою роботу, успіхи і невдачі, злети і падіння. Немає вікових обмежень у таких роздумів: оцінка собі як професіоналу властива як молодим людям, так і тим, хто вже десятиліття присвятив себе обраній справі.
У вересні 2017-го постукав у двері Людмили Йосипівни Пристай 22-ий рік учительської діяльності в Кам’янець-Подільському ліцеї. Вважає, що їй поталанило, бо одразу після закінчення вишу прийшла на роботу в той заклад, який з перших днів затягнув у вир творчості, інтелектуального зростання, постійного саморозвитку. Усього за якихось 5 років ніким не очікувані три перемоги її учнів у ІІІ (заключному) етапі Малої академії наук України, а згодом — дві еталонні роботи, виконані її ученицями при складанні ЗНО.
На запитання: «Чи потрібен дитині успіх у навчанні?» — відповідає: «Безумовно. Та для цього її треба зацікавити. Однак інтерес до навчання з’являється тоді, коли є натхнення. Саме останнє і створює ситуацію успіху, яка приводить когось до більших, когось до менших, але перемог». Якраз таким учитель бачить навчання, кінцевим результатом якого є не грамотне письмо чи бездоганне знання художнього тексту, а здатність учнів презентувати власний досвід та особисті досягнення.
Своїм учням і їхнім батькам Людмила Йосипівна завжди каже, що люди — не ангели. Учитель — теж людина зі своїми плюсами і мінусами, життєвими принципами і переконаннями. Він може помилятися, але справжній учитель — це той, до якого підійдуть на перерві, щоб просто поспілкуватися або разом послухати «Океан Ельзи».
Колеги Людмили Йосипівни часто дивуються її непосидючості. Вчора відпочивала з дітьми в Карпатах, сьогодні як голова профкому організовує для вчителів поїздку в «Сонячну долину», а вже завтра збирає посилку воїнам на схід. По-іншому, впевнена вона, і не може бути, бо життя це рух, а ще — пошук. Адже постійний пошук — основа самовдосконалення і творчого саморозвитку, а сила духу і здатність не опускати руки навіть у найскладніших життєвих ситуаціях — ось ті якості, які формує в її житті професія учителя.
Gismeteo 
