Ще до початку чергової сесії Меджибізької селищної ради, в повітрі, як кажуть, відчувалась напруга. Крім депутатів, до залу засідань збиралися люди, жваво, впівголоса обговорювали якусь відому тільки їм проблему, а тому на появу чужака (журналіста Подільських вістей) відреагували насторожено, мовляв, а це що за «фрукт» з’явився? І, справді, щоб не зривати очі людям, вирішую отримати інформацію у когось до початку засідання і виходжу із зали…

Начальник відділу освіти, молоді, спорту, культури і туризму виконавчого комітету Меджибізької селищної ради Ніна Остапова:
– Дякую, що приїхали, та їй-бо соромно розповідати про таке на всю область. Відділ, який я очолюю не є юридичною особою, та й не в цьому суть, бо навіть Летичівський відділ освіти чи обласний департамент освіти і науки за новим Законом про освіту впливу на діяльність адміністрації школи не мають, тепер у взаємовідносини між директором та засновником (себто Меджибізькою радою) ніхто і пальця запхати не може. А розмову веду до того, що у Требуховецькій ЗОШ склалася важка ситуація в стосунках між директором Тетяною Володимирівною Попадюк, з одного боку, та з педагогічним колективом і батьками, з іншого.
Школа наша гарна, доглянута, є в цьому і заслуга Тетяни Володимирівни, яка працює тут багато років, але останнім часом батьки і вчителі дуже не задоволені нинішніми методами роботи керівництва закладу, що призвело до великої плинності кадрів. На початку поточного навчального року звільнились одразу п’ять учителів, а це третина діючого колективу (не враховуючи декількох людей у декреті). За два тижні до 1 вересня ми перевіряли школу на готовність, та директор не повідомила нам, що вже має вакансії, адже вчителі подали заяви ще літом! Навчальний процес почався, а тут такий форс-мажор! Уявляєте реакцію батьків? Почали терміново шукати вчителів, на емоціях проводились батьківські збори, «пішли» скарги в департамент, висловили недовіру директору і заступнику. Нарешті заступник Олена Володимирівна Грубальська виявилась мудрішою, зрозуміла, що далі її не будуть сприймати як керівника і звільнилась, але все затяглось до нового року і директор відправилася на лікарняний. На нетривалий час був призначений новий заступник Юрій Васильович Закорчаний, але й він написав заяву та не захотів працювати під керівництвом пані Попадюк.
Ситуація ще більш ускладнилась після того, як у методкабінеті школи старшокласники влаштували святкування Нового року і фото з цього «заходу» розмістили в Інтернеті. Це викликало шалене обурення батьків, учителів, мешканців села. Викладачі так і заявили, що над ними черговий раз познущались! Близький родич директора мав доступ до ключів, зібрав компанію і там святкували Новий рік. Сторожа не було, як з’ясувалося, на одній посаді числяться два сторожі, причому одного з двох на роботі взагалі не бачать. Тож маємо серйозне порушення посадових обов’язків керівником закладу і окремими підлеглими. На мою думку, після таких подій, директор більше не мала морального права керувати далі навчальним закладом. Але Тетяна Володимирівна зникає на лікарняних і з’являється лише для того, щоб призначити на посаду нового заступника, нікому невідому особу – пані Юлію Ярославцеву. Разом із чоловіком вона нещодавно приїхала до Требуховець із Києва, тож ні в селі, ні в районі про неї ні сном ні духом. Даруйте за подробиці, навіть зовнішній вигляд цієї людини дивує! – ніяковіє Ніна Петрівна, зупиняючись на таких подробицях.
– Зрозуміло, що у батьків наших учнів теж закралися сумніви, вони одразу надіслали письмові запити до відділу освіти з вимогою з’ясувати, чи є в цієї людини санітарна книжка, відповідна педагогічна освіта, підтверджена документами державного зразка? Люди не розуміли таку кадрову політику школи.
А відповідно до нового Закону директор приймає і звільняє працівників одноосібно. Тільки чому не представити людину, котра претендує на керівну посаду в школі відділу освіти, з яким їй доведеться тісно співпрацювати? Спеціалісти відділу підтримують контакти напряму із заступником ще більше, ніж з директором, – проігноровано. Коли побачили копію її трудової книжки – з’ясувалось, що людина працювала лише на підмінах, була керівником якогось гуртка, а прямого досвіду роботи в школі немає. Селищна рада почала відряджати комісії до школи з метою розібратись на місці в проблемах, а новопризначена заступник викликає поліцію, повідомляючи про перебування на території школи сторонніх осіб (себто представників місцевого органу самоврядування) та про перешкоджання навчальному процесу, і так декілька разів на день. Біда тай годі…, – завершує розповідь начальник відділу.
* * *
На сесії емоції, як кажуть, «зашкалювали», батьки, вчителі висловлювали своє обурення станом справ у навчальному закладі. Крім того, що розповіла Ніна Остапова, зачитали численні звернення громадян та вчителів, оприлюднили інформацію про те, що на даний момент директорка має два одночасно відкриті лікарняні листи у різних медустановах, причому один у Вінниці, озвучили інші деталі, які суті проблеми, викладеної Ніною Петрівною, не міняють. Сесію проводила секретар Валентина Бацевич, селищний голова Михайло Демків перебував на лікарняному, Тетяна Володимирівна Попадюк на сесію теж не прийшла, бо і в неї лікарняний, чи може два?.. Після суперечок та обговорень сесія прийняла рішення рекомендувати селищному голові звільнити Тетяну Попадюк із займаної посади. – У залі оплески! Маючи на меті поспілкуватися з обома сторонами конфлікту відправляюсь до школи.
* * *
Приміщення гарне, місце розташування зручне, подвір’ячко чисте, що ще потрібно на селі? Звісно, злагода! І прямо в дверях стикаюся з вчителькою, яка вибігає в сльозах.. Оце поворот й справді сюжет закручується хвацько. Підіймаюсь до кабінету завуча, представляюсь і запитую, чи не має вона бажання разом із колегами поспілкуватись із пресою. Юлія Віталіївна згодилась лише віч-на-віч, тому спершу прямую до учительської.
Наталія Іванова, вчитель: – До початку навчального року звільнилися вчитель української мови та літератури, вчитель математики та фізики, англійської мови і групи продовженого дня, іще вчителька англійської, яка викладала в початкових класах, вчитель історії. Станом на перше вересня в школі було п’ять вакансій, тому вільні місця заповнювали терміново. Для прикладу – на посаду вчителя історії прийняли психолога, який тепер навчається на історика заочно. І я теж була серед тих, хто пішов зі школи та після проведення шкільних батьківських зборів, коли керівництво селищної ради серйозно звернуло увагу на цю ситуацію, селищний голова особисто попросив вчителя математики повернутись, а 11 січня повернулась і я.
Тетяна Штаманитян, викладала трудове навчання та образотворче мистецтво, вела гуртки, працювала в школі 6 років: – Змушена звільнитись бо стало дуже важко психологічно, і все через те, що якось, на уроці я зробила зауваження сину директора за непристойну поведінку, після цього пані Попадюк зробила все, аби моє перебування на цій роботі стало неможливим.
Роза Олаг, завідувач з господарчої частини: – Я намагалася з’ясувати у директора, хто ще працює сторожем, крім Миколи Васильовича Свістуна. Табель обліку робочого часу не вела, директор це робила особисто і давала мені його підписувати прикриваючи частину папером, але й так відомо, що сторожем у нас числиться Алла Володимирівна Гонта, та на роботі я її не бачила. Попадюк говорила мені, що сторож виходить на чергування вночі, просто ми не зустрічаємось. Знаєте, коли твій директор запевняє, що вона бачить працівника, ну як я скажу, що людини на місці немає? Але є ще одна проблема, нам у 2017 році селищна рада подарувала п’ять ноутбуків на школу, три ноутбуки задіяні для навчання, а де знаходиться решта — невідомо, хоча всі знають, що вони були в неї в кабінеті. Школа отримувала проектори – їх теж не видно.
Ганна Каченюк головний спеціаліст відділу освіти Меджибізької селищної ради:
– В документах із поліції, які ми отримали про події, що відбувались в учительській кімнаті Требуховецької школи в новорічний вечір, наведено пояснення дітей, котрі розповіли про те, що все відбулося під час шкільної дискотеки напередодні свята. «Випадково» проходили повз відкриті двері вчительської, «випадково» побачили там шикарно накриті столи, та й вирішили сфотографуватись на цьому фоні, мовляв таких наїдків та напоїв ніколи в житті не бачили. Коли заходили в кабінет «випадково» розбили скло та зламали підвіконня. Тож зі слів дітей, гуляли, пили та курили – вчителі. Таким чином за рішенням поліції ця подія не є кримінальним злочином, а регулюється цивільно-правовими відносинами, бо факт безпосередньої присутності тут дітей чи вчителів за певних обставин не може бути доведеним. Але у висновку зазначено, що відповідальність за безперешкодне проникнення в неробочий час у приміщення школи або за порушення розпорядку роботи навчального закладу несе директор.
Наталія Іванова: Додам, що пояснення не були взяті від вчителів, а тільки від дітей, які спочатку говорили одне, а потім інше. Поліція не опитала сусідів, які живуть напроти школи і бачили, в який час та в який день відбулося «свято» в учительській. А на світлинах, викладених у соціальних мережах, видно, що одна зроблена о 16.00, друга о 21.00, тобто «випадкова дитяча фотосесія» тривала п’ять годин? Правда в кадрі діти чомусь сидять за столом із харчами та зі стаканчиками в руках і серед них син директора. Безлад в учительській викладачі зафіксували другого січня, а діти говорять, що вони фотографувалися 28 грудня, виходить закуска стояла чотири дні, але ж після 28-го ще працювали. Втім найбільше зараз турбуємось про старшокласників та їхніх батьків, директор на лікарняному, а потрібно готувати документи для участі в ЗНО, атестати, дипломи… І після всього, Тетяна Володимирівна ще більше покращила клімат у колективі, призначивши своїм заступником пані Ярославцеву.
Ігор Хапіцький, вчитель математики: – Та що це коїться? Якщо в учителя прострочена атестація, то це вже проблема, бо ніхто до уроку не допустить! А тут, відділ освіти дав запит, щоб Ярославцева пред’явила оригінали своїх документів на відповідність посаді, а та вимогу проігнорувала, надала якісь копії. У той же час, ходить по школі і скрито знімає на телефон розмови із викладачами, дітьми, потім виставляє в Інтернет. Щойно знову попередив її, щоб цього не робила.
В цей момент до вчительської заходить Валентина Бондарчук, викладач початкових класів (саме її зі слізьми на очах я зустрів біля дверей школи): «Знову Ярославцева вривалась до мене на урок! Я не можу так працювати!..»
* * *
Вимикаю диктофон і направляюсь в кабінет завуча до Юлії Віталіївни Ярославцевої. Там знаходиться вона та її чоловік Олексій, котрий заявляє, що є представником інтересів Тетяни Попадюк і своєї дружини одночасно, і всю цю історію вважає цькуванням, спрямованим проти директора. Ним вже повідомлено прокуратуру про те, що перебування працівників відділу освіти, відділу опіки, чиновників селищної ради, інших осіб в приміщенні школи, спрямоване на зрив навчального процесу. Це стало можливим через те, що попередньо було прийняте незаконне розпорядження секретарем селищної ради Валентиною Бацевич про відсторонення від виконання посадових обов’язків Тетяни Попадюк, а дуже швидке його виконання вважає участю в організованому злочинному угрупованні. Я дякую пану Олексію за вступну промову до інтерв’ю, висловлюю намір поспілкуватися з пані Юлією.
Автор: – Як довго працюєте в школі?
Юлія Ярославцева: – З початку лютого. Мене взяли для того, щоб підвищити рівень освіти в школі, оскільки є розпорядження селищного голови про відміну доплат за заміни в школі, тож вчителі не хочуть виходити на заміни.
Автор: – Вас, як працівника цього навчального закладу і просто як людину, хто підтримує з викладачів?
Юлія Ярославцева: – Підтримують декілька людей, але вони бояться себе афішувати.
Автор: – Через проблему, яка склалася, можуть бути вчасно не подані документи для участі в ЗНО і в тестуванні, це надзвичайно турбує дітей і батьків, як ви бачите цю ситуацію?
Юлія Ярославцева: – Тиждень тому я поставила завдання викладачу старших класів, аби вона зібрала всі необхідні документи і надала мені, щоб поштовим відправленням ми переслали ці заявки.
Автор: – Ці документи будете візувати ви?
Юлія Ярославцева: – Я її дала це завдання. Тиждень пройшов, і вчитель повідомила про те, що потрібно ще декілька днів, бо не всі донесли фотографії. Ми належним чином все виконаємо. А відносно того, що відбувається, зауважу: це думка тільки однієї частини жителів села, яку ви сьогодні почули, є й інші люди, які підтримують нові зміни в нашій школі. І на зборах вони про це висловились.
Автор: – У вас є рішення цих зборів з особистими підписами учасників?
Юлія Ярославцева: – Є!
Автор: – Давайте я сфотографую…
Юлія Ярославцева: – Наші вчителі отримують гарні гроші за півтори ставки – від десяти до п’ятнадцяти тисяч гривень (в цей момент ведеться пошук рішення зборів), в той час, як я отримую чотири, директор п’ять. За ці гроші вони повинні так навчати дітей, щоб вийти на кращі результати із ЗНО. Давайте вашу електронку ми відправимо лист.
Автор: – Скажіть, скільки приблизно людей поставили там підпис?
Юлія Ярославцева: – Там підписів не було… Це була… зустріч! 16 чоловік. Але на зустрічі був депутат, староста…
Автор: – Дякую! Розмови під час зустрічей «Подільські вісті» не цікавлять, оскільки з іншого боку надаються звернення громадян, які скріпили свою позицію особистими підписами і відкрито висловили її власною присутністю на сесії, це свідчить про те, що люди готові відповідати за свої слова і вчинки, а думка виказана просто на вулиці залишається просто думкою.
Юлія Ярославцева: – Люди бояться, не вірять, що щось зміниться! А ми приїхали сюди, бо все ж таки хочемо щось змінити! Тут старовинне місто, фортеця. Все треба відновлювати… Той скарб, який у когось на городі стоїть із XVI століття... Є декілька людей, котрі підбурюють решту в колективі і не дають спокійно працювати. В розрізі цих подій дивно виглядає ситуація, коли під тиском селищної ради звільнили медсестру, а як школа без медсестри? Водій шкільного автобуса виходить на маршрут, і його вона має оглянути перед поїздкою? Вони кажуть: он є поруч лікарня хай проходить огляд там! Але це неправильно.
Автор: – Юліє Віталіївно, в освітньому процесі школи що потрібно покращити?
Юлія Ярославцева: – Згідно із Законом про освіту від 2017 року те, що нині відбуваються зміни акцентів у стосунках між викладачами, батьками, дітьми, – добре. Тепер вони виступають як партнери, тобто, із того авторитаризму, що був донині ми виходимо…
Автор: – Пробачте! Це Закон про освіту. Газету цікавлять конкретні зміни в конкретній школі.
Юлія Ярославцева: – Це і маю на увазі! Бо вчителі зараз кажуть дітям, що ми старші – ми розумніші, от і немає партнерства між учителем та учнем. Вчитель не повинен брати якісь цукерки на 8 Березня, а має підійти підтримати, щоб був діалог, щоб дитина почувала себе партнером.
Автор: – На підставі чого Ви оцінюєте роботу колег, бо сьогодні на сесії йшлося про те, що ваша освіта, копії дипломів, які ви надали, педагогічний досвід, теж не відповідає рівню заступника директора школи?
Юлія Ярославцева: – Я за освітою психолог, тренер по медіа-грамотності, по управлінню і по менеджменту. Я була помічником тренера в Київському центрі інноваційних технологій, де були організації, фірми і навіть школи.. Тренінги полягали в тому, як налагодити співпрацю в колективі, як налагодити зворотний зв’язок, як навчитися слухати, як бачити можливості, знайти рішення. Там я навчалась і допомагала як тренер, за підтримки ЮНЕСКО, Академії Української преси, Deutsche Welle…
Автор: – О! То у вас медіа-напрямок! А до чого тут школа?
Юлія Ярославцева: – А я брала участь у проекті «Агітаційний потяг «Труханівська січ» і там познайомилася з Тетяною Володимирівною, тож вона і запросила мене для того, щоб покращити мікроклімат у колективі. Щоб діти, які будуть поступати цього року, отримали додаткову підготовку до ЗНО, вона запросила мене на деякий час, щоб цю школу «витягнути». Тай і в принципі можливо цього всього і не було б, якби в школі був психолог. І я не ставлю питання так, що люди мають звільнитись, просто вони мають знайти себе на тій посаді, яка їм до снаги. Тут є класні вчителі, а я не намагаюсь тут залишитись назавжди, мене запросили на розвиток школи.
(Тут «Подільські вісті» зазначать, що пані Юля пропонувала свою персону на посаду директора школи, у відповідному електронному зверненні, спрямованому на сайт селищної ради, тож певні амбіції стосовно керівництва школою в майбутньому в Юлії Віталіївни все ж є і навряд, що на керівні посади приходять лишень на півроку.)
Договорити нам не вдалось, бо до школи після сесії завітали депутати селищної ради та батьки, які мали бажання особисто познайомитись із заїжджим заступником. Розмова пішла на високих нотах, але газета це опускає, бо емоції на суть питання не впливають, за коментарем ми звернулись у департамент освіти і науки Хмельницької ОДА.
* * *
Олег Фасоля, начальник департаменту: – Ситуація яка, виникла у Требухівцях дуже неординарна і дуже негарна. Не можна маніпулювати, навчальним процесом, батьками, дітьми, аби догоджати власним амбіціям і це амбіції керівника. Проблема стала критичною ще на початку навчального року. Одні з найкращих педагогів звільнились, оскільки не бажали працювати під керівництвом цього директора, і це вже мало бути сигналом для засновника. Ми створили робочу групу, виїжджали на місце, досліджували ситуацію і ніби все вгамувалось, але випадок який трапився в січні місяці за участю близьких родичів директора ви- йшов за всякі межі педагогічної етики і людської моралі. Відсутність сторожа на робочому місті та й за фактом взагалі, перебування в приміщенні школи у вечірній час сторонніх осіб – це вже грубе порушення трудової дисципліни, що тягне за собою певне покарання і в засновника вже тоді були всі підстави для того, щоб звільнити керівника. Але керівник бере на роботу людину, яка не має відповідного педагогічного досвіду, яка, за словами очевидців, проживає у помешканні керівника, тобто залежна від нього і призначає заступником. Це ганебно. І те, що збурилась батьківська громадськість, – очікуваний наслідок означених процесів. Батьки мають право вимагати від засновника, щоб їхніх дітей навчали кваліфіковані спеціалісти. За новим Законом про освіту, ми не маємо права втручатись у діяльність як навчального закладу, так і засновника. Але на мою думку, якщо директор бачить, що під його керівництвом не бажає працювати весь колектив, то зрозуміло, кому треба залишити навчальний заклад. Виготовлення документів про освіту державного зразка кожен навчальний заклад замовляє індивідуально для випускників 9-11-х класів і головне, що кожен документ має засвідчити керівник навчального закладу. Требухівцям потрібно визначитися, хто очолює школу, бо департамент освіти орієнтується на граничний термін подання інформації – 20 березня. Втім діти не залишаться без документів у будь-якому випадку, департамент про це подбає.
Поки готувалася стаття, у Требухівцях відбулась ще одна сесія вже за участю селищного голови Михайла Демківа, більшістю голосів депутати звільнили з посади Тетяну Попадюк. Селищний голова зазначив, що готовий до судових позовів, аби відстояти інтереси громади. Тимчасово виконуючою обов’язки призначено Наталію Іванову.