Нещодавно на базі Хмельницького національного університету відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Подільські читання: екологія, охорона довкілля, збереження біотичного та ландшафтного різноманіття: наука, освіта, практика». Такий захід у стінах вишу пройшов уперше, як наголосила модератор пленарного засідання Міронова Наталія — завідувачка кафедри екології ХНУ.
В заході взяли участь делегації науковців, вчених, а також представники природоохоронних державних органів та місцевого самоврядування.
Вітаючи всіх присутніх, Михайло Войнаренко — перший проректор Хмельницького національного університету — зазначив: «Наш університет по-справжньому відродився після створення кафедри екології та, зокрема, ботанічного саду, бо ми відчули наскільки важливою є ця спеціальність. На сьогодні дуже багато наукових розробок, які необхідні для збереження нашого довкілля, флори, фауни. Тож нехай усі знання та досвід, яким ви обміняєтеся на заході, працюють на благо кожного з університетів, областей та України загалом».
У конференції взяли участь представники кращих вищих навчальних закладів України — а це ціла плеяда екологів, орнітологів, біологів, які невтомно працюють над важливими питаннями щодо збереження та відновлення нашого довкілля. Як наголосив Олег Синюк, проректор з наукової роботи ХНУ: «Питання, які порушують екологи, — надважливі, бо від них залежить існування суспільства в цілому. Тож на сьогодні обов’язково треба шукати оптимальні співвідношення між охороною екології та розвитком промисловості. Адже головне завдання природоохоронних органів і екологів — збереження природної спадщини».
На конференції обговорили низку важливих і дуже актуальних екологічних питань: екологічну та техногенну небезпеку сміттєзвалищ Поділля; особливо цінні ліси Хмельниччини; шляхи збереження зубра на Поділлі: теорія і практика; зміни у складі біоценозів у зоні радіаційного впливу аварії на Чорнобильській АЕС; інтегрування аспектів кліматичної безпеки у стратегічне планування розвитку об’єднаних територіальних громад; основні засади створення та принципи формування зелених насаджень ботанічного саду Хмельницького національного університету тощо.
Особливо жваве обговорення та дискусії викликали в присутніх питання екологічних наслідків аварії на ЧАЕС та проблеми відновлення зубра — найдавнішої тварини на території України. До прикладу, на території ЧАЕС наразі проживає 100 коней Пржевальського після завезення у зону в 1998 році 22 особин. Вчені відстежують позитивну динаміку розмноження там багатьох тварин. Стосовно розведення та збереження зубрів, то шокував той факт, що через браконьєрів (хоч це й досі не доведено), загинуло 19 особин цих тварин на водоймі взимку, провалившись під лід. Є підозра, що тварин загнали навмисне для полювання. І таких фактів, на жаль, чимало, бо люди, не задумуючись над значимістю флори та фауни, нищать їх, не даючи природі встигнути відновитися.
Отож такі факти не лишили байдужими присутніх, і є сподівання, що й громадськість буде свідомо ставитися до природного багатства, яке в нас є і яке так легко можна втратити.
Gismeteo 
