Цьогорічна ситуація у зв’язку з пандемією посіяла паніку і серед випускників шкіл, і бакалаврів, та найбільше хвилюються, звісно, батьки. Чимало читачів просять розповісти про зміни умов вступу до вишів у 2020 році. Багато листів стосуються зниження прохідного порогу ЗНО: когось це обурило, когось потішило. Дехто стверджує, що можливість не здавати ДПА збільшила кількість медалістів у школах. Немало подолян стривожені, що вступ за квотами до закладів вищої освіти абітурієнтів із тимчасово окупованих територій Криму, Донбасу та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, залишить менше шансів дітям, які не підпадають під жодні квоти, проте здавали ЗНО, повністю присвячували себе навчанню задля втілення мрії – вступити до омріяного вишу. Проте це не так.
На конкуренцію квота не вплине
Запропонований Президентом України і схвалений Верховною Радою проект закону «Про вищу освіту» щодо особливостей вступу до закладів вищої освіти осіб з тимчасово окупованих територій Криму та Севастополя, Донецької та Луганської областей розширив права вступу до закладів вищої освіти абітурієнтів з тимчасово окупованих територій Криму, Донбасу та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення. Вони зможуть вступити до будь-якого закладу вищої освіти за квотою, розмір якої визначає Міністерство освіти і науки України. Для цих абітурієнтів вступ відбуватиметься за результатами вступних іспитів або на основі ЗНО – за власним вибором. Проте для цих абітурієнтів буде окрема квота на вступ до українських закладів вищої освіти, щоб вони не конкурували з тими, хто для вступу складає зовнішнє незалежне оцінювання, запевнив Голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій, депутат від «Слуги народу» Сергій Бабак.
П’ять замість семи
Під час вступної кампанії 2020 абітурієнти матимуть можливість подати 5 заяв на 5 різних спеціальностей, замість 7 заяв на 4 спеціальності. На контракт, як і раніше, можна подавати необмежену кількість заявок.
При вступі будуть дійсні сертифікати минулих років: абітурієнт має право подавати результати тестувань від 2017-го до 2020 років, з іноземної мови – з 2018-го до 2020 року. Для вступників, які подають заяви для отримання освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра та планують навчатися на бюджетній формі навчання, мінімальний конкурсний бал залишається на рівні 125 балів. Для вступників, які планують навчатися за фармацевтичними напрямками, прохідний бал не може бути нижче 130. Конкурсний бал для абітурієнтів, які обрали спеціальності «міжнародні відносини», «управління та адміністрування» та правничі напрямки складає цьогоріч 140. Для навчальних напрямків «педіатрія», «медицина» та «стоматологія» – оцінки за другий та третій предмет, обраний на ЗНО, не повинні бути менше 150.
Починаючи з 2020 року, бакалаври змушені складати ЗНО для вступу на магістратуру на 80 спеціальностей, в тому числі з іноземної мови. Уже з 2021 року при вступі на всі спеціальності майбутні магістри будуть складати ЗНО.
Вундеркіндів побільшало
В порівнянні з минулим роком кількість учасників зовнішнього оцінювання, які отримали максимальний результат – 200 балів, зросла аж на 63 відсотки. Тобто таких в Україні 447! «Найбільше «відмінників» із математики — 142 особи. На другому місці — англійська мова, 84. Кількість учасників, які отримали найвищий бал з фізики, — 60, тоді як минулоріч їх було лише 4», – не без гордості констатував в. о. міністра освіти і науки Сергій Шкарлет.
Нижче рівня вгадування
Через епідеміологічну ситуацію зменшили прохідний бал. Багатьох, зокрема, обурила ситуація з математикою, де так званий прохідний бал 9. За словами Ігоря Лікарчука, ексочільника УЦОЯО, цьогорічне зниження балу знецінює математику: «Для того, щоб визначити такий «поріг» з математики, ЗНО можна було не проводити зовсім. І не витрачати марно десятки мільйонів гривень бюджетних грошей. Бо такий «поріг» – повний... абсурд. Освітній експерт Віктор Громовий написав на своїй сторінці у Фейсбуці, що цьогоріч, попри смішний пороговий бал «склав/не склав» ЗНО з математики, майже 13% тих, хто свідомо обрав математику і відповідно готувався, не змогли здолати цей вкрай мінімальний бар'єр на рівні «плінтуса». «Уявіть собі, який відсоток учнів не складе у випадку обов'язкового ЗНО з математики з достатньо високим пороговим балом (виконав(ла) хоча б половину завдань). Мій прогноз – 90 відсотків. Це все, що вам треба знати, щоб мати адекватне уявлення про глибину розвалу шкільної освіти», – стверджує він.
Цьогорічні порогові бали:
математика – 9, фізика – 12, українська мова і література – 22, історія України – 25, іноземні мови – 17, біологія – 22, хімія – 13, географія – 24. Для осіб, які здобували повну загальну середню освіту мовою, що не належить до слов’янської групи мов, або мовою корінних народів, встановлено адаптивний поріг, що відповідає 15 балам.
Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури не склали 8,32% учасників, з історії України – 13,19%. З англійської мови тестування не склали 7,35% учасників, іспанської – 11,3%, німецької – 11,4%, французької мови – 7,8%, з біології – 5,51%, географії – 5,56% учасників, а хімію – 10,15%. З математики подолали «склав/не склав» 87,3 відсотка, з фізики – 92,3.
Gismeteo 
