Заглибитися в атмосферу козацької січі, відчути непоборний козацький дух, пройти козацький вишкіл — такі можливості відкриває для юних патріотів Подільсько-Волинська січ.

 На межі Хмельницької та Тернопільських областей, в селі Лисогірка, оточеному лісами, поділеному водоймами й крутими схилами, на одній з височин розкинувся козацький табір. Вже перший погляд на масивну браму, дерев’яні сторожові, намети та вогнище, на якому готується звична козацька страва — куліш, наче переносять у далеку минувшину, яка наживо відкривається твоїм очам.
— Щоб мати відданих українців, патріотичну молодь — мусимо з дитинства засівати у їхні душі зерна любові до батьків, до землі, до України. Виховати патріота — непроста справа та, якщо хочемо зростити свідомих і справжніх українців, які ніколи не стануть запроданцями, маємо докладати чимало зусиль, — ділиться думками Володимир Мосейко, генерал-хорунжий українського козацтва, отаман Тернопільського крайового коша. — Створення Подільсько-Волинської січі стало спільною ідеєю Лановецького та Теофіпольського районів. Їх підтримало й керівництво обох областей. Тож розробили відповідну програму, яку схвалило Міністерство молоді та спорту. І вже минулого року Січ приймала 150 представників зі східних, зокрема Луганської й Донецької, областей центральної та західної України, які провели незабутні дні у цьому військово-патріотичному таборі.
— Діти з Попасної, до прикладу, і сьогодні телефонують, запитують, коли знову можна буде приїхати. Вони в захопленні від замків Тернопільщини, які відвідували, від гостинності, щирості тутешніх жителів, — розповідає Володимир. — Я добре запам’ятав розповідь їхнього педагога, котрий зізнався, що в 2014-ому був учасником антимайдану, підтримував Януковича. Він чомусь вірив, що у нас ходять по вулиці з автоматами, творять безчинства. Тепер шкодує, що раніше не міг побувати у нас. Шкодує, що наша дружба не зав’язалася раніше.
Із нетерпінням чекали юні козаки чергового вишколу цього літа. На жаль, карантин став на перешкоді їхнім планам. Проте Володимир Мосейко разом зі своїми помічниками не припиняють готувати Січ до зустрічі з їхніми гостями. Звели казарму на зразок тієї, яку будували колись на Січі, і де можуть розміститися 50 осіб. Обладнали кухню, штабний намет. Працюють над створенням музею патріотів, який презентують до Дня незалежності.
 — Маю згадати, що у 2013 році в Тернополі був створений козацько-десантний екологічний осередок. З кожним роком до нього долучалося все більше патріотів, людей, які не словом, а ціною власного життя доводили свою любов до України. Серед них і ті, хто боровся на Майдані, хто пройшов пекло Іловайська. Троє хлопців, які були в нашому козацькому осередку, загинули на сході. У нашій організації чимало волонтерів. До речі, разом з теофіпольцями ми лише кілька тижнів тому завезли на схід продукти харчування, маскувальні сітки, будматеріали для бліндажів. А загалом 107 разів відвідали наших бійців, — розповідає отаман.
Дуже багато зустрічей проводимо з Героями. До речі, Подільському екологічному осередку також присвоїли ім’я Героя — Олександра Ліщенка, який загинув на Майдані 1 березня 2014 року і був першим отаманом цього осередку...
 В організаторів Січі ще достатньо планів для того, аби нащадки козацького роду змістовно та з користю проводиличас. Незадовго тут з’явиться ще й футбольне поле, спортивні майданчики. Основну допомогу очікують від Андрія Петринюка, котрий неодноразово постачав будівельні матеріали, продукти харчування. За його сприяння більшість учнів Теофіполя мали можливість насолоджуватися активним відпочинком у козацькій січі.
 — Я докладатиму максимум зусиль, щоб наша Січ жила, розвивалася, і щоб тут оздоровлювалося не менше 250 дітей щороку, — каже сам благодійник Андрій Петринюк. — У День Незалежності  Подільсько-Волинська січ знову збиратиме своїх друзів, зустрічатиме гостей. Шануючи козацтво минулого, ми повинні показати, яким є козацтво сучасне. На щастя, маємо достатньо патріотичної молоді. Та в наших силах сприяти, щоб її ряди розширювалися, адже на таких людях і триматиметься Україна.