За півтора місяця Лісоводський професійний аграрний ліцей, що на Городоччині,  відзначатиме 51-річницю з дня створення. Скільки ж бо досвідчених спеціалістів випустила у світ ця потужна кузня робітничих кадрів, скільки талановитих, відданих  справі звеличували й  звеличують своєю працею заклад, сіючи зерна мудрого й вічного в учнівських душах, осучаснюючи, модернізуючи заклад.

Понад два десятки професій здобувають нині майже чотири сотні учнів у цьому державному закладі. «В основному у нас аграрний напрям, – констатує директор ліцею Олександр Боровик. – Готуємо трактористів, слюсарів із ремонту сільгосптехніки, електрозварювальників ручного зварювання… Однією з високооплачуваних професій нині є доволі цікава – коваль ручного кування, її у нас здобувають і хлопці, й дівчата. Підготовлені нашими майстрами спеціалісти працюють шеф-кухарями у відомих ресторанах. Кожен навчальний заклад пишається усіма своїми випускниками, нам відрадно, коли вони гарно працевлаштовуються».
З неабиякою гордістю розповідає директор про учнів, майбутніх робітників, які прославляють аграрний ліцей на обласних і всеукраїнських олімпіадах; про сімдесятирічного майстра виробничого навчання Миколу Козютинського, надвідповідального й напрочуд відданого своїй справі, який, власне, і підготував цих переможців і навіть, свого часу, – президентських стипендіатів; про колектив: «Жоден керівник навчального закладу, – запевняє, – нічого не вартий без колективу, тож вдячний колегам за роботу, на них увесь тягар, у їхній праці й небайдужості – секрет успіху нашого ліцею». Дякує за розуміння, сприяння й співпрацю керівник закладу Департаменту освіти і науки Хмельницької ОДА і голові Городоцької ОТГ Неонілі Андрійчук.
А як же гарно, сучасно й затишно у всіх приміщеннях, корпусах, майстернях! У планах – ремонт гуртожитку. Спортивний зал помітно вирізняється у порівнянні з подібними у багатьох освітніх закладах області: сучасне покриття, тенісні столи, різноманітні тренажери, душові, роздягальні. Двері для учнів завжди відкриті, було б бажання займатися. Чільне місце в навчальному корпусі займає кімната молитви. Її зініціював Олександр Васильович. Тут, як у хорошій капличці, намолено, чимало ікон, свічки, релігійна література, з учнями займається психолог. Добротна бібліотека пропонує книги на будь-який смак. Актова зала хизується модерновою сценою, сучасним ремонтом, а вздовж стін – шедеври, власноруч виготовлені учнями й майстрами (від див цих справді важко відірвати погляд). Щосвята збирається тут талановита ліцейна родина. Щоправда, пандемія внесла свої корективи, тож свята поки не відзначають, й навчання дистанційного довелося спробувати. Уроки виробничого навчання проводили у закладі, з дотриманням усіх проти- епідемічних заходів: дистанційно ж бо, переконаний директор, борщу не звариш і поля не зореш. Решта занять, як скрізь, були дистанційними. Хоча, не лукавить керівник, хіба то навчання – 30-32 відсотки учнів не мають сенсорних телефонів, планшетів, ноутбуків, або ж навіть Інтернету в селі, де проживають.
Завдяки соціальним партнерам, Групі компаній "VITAGRO", Агрохолдингу 2012, ТДВ «Городоцьке» (керівник Анатолій Битий), приватним підприємцям Сергію Кишку та іншим, учні професійного аграрного ліцею мають змогу навчатися обробляти поля на новітній техніці, а взимку – розбирати-вивчати її. Адже, називаймо речі своїми іменами, в нашій державі виробництво суттєво випереджає оснащення закладів профтехосвіти. Тому, не приховує керівник закладу, випускникам доводиться проходити так званий адаптивний період від навчання до повного осягнення секретів фаху уже на виробництві. А от за умови належної злагодженої співпраці роботодавців, приватних підприємців й закладів профтехосвіти, запевняє, цей період вдалося б значно скоротити. «Ми, звісно, працюємо над оновленням матеріально-технічної бази, – розповідає Олександр Васильович. – Беремо участь у різноманітних проектах, зініційованих Міністерством освіти і Державним фондом регіонального розвитку. Бо дуже хочеться, щоб вистачало обладнання, техніки, устаткування для підготовки кадрів усіх спеціальностей. Я переконаний: втрата робітничих професій, нестача робочих рук суттєво вдарить не лише по економіці, а й по національній безпеці держави. Адже саме руками кваліфікованих робітників створено все, що споживаємо і чим користуємося. Тож запрошуємо до нас на навчання».
…На території ліцею, біля старовинного палацу Журовських, який, щоправда, потребує вже реставрації, росте розлогий, крислатий, велетенський дуб. Йому понад чотири століття, аби обійняти його стовбур, потрібно п’ять дужих чоловіків. Приїздять до нього з усіх-усюд, надто користується популярністю у закоханих – особливою, кажуть, сповнює енергетикою. Може, крім основних факторів, ще і його заслуга, що у Лісоводському професійному аграрному ліцеї – особлива аура. Про спеціалістів, підготовлених ним, – схвальні відгуки у роботодавців, а всі його працівники назавжди залишаються в серцях не одного покоління.