Волонтери Хмельницького обласного благодійного фонду «Патріоти України» днями повернулися зі сходу України.  Триденна поїздка із більше, ніж семи десятків  небезпечних «відряджень»  «Патріотів України» на передові позиції, була безпечнішою,  проте доволі складною (бо й ресора в бусику лопнула  в Ізюмі, й колесо пробили в Артемівську). Та найголовніше — була вона  очікуваною хлопцями в зоні АТО.

А окрім традиційно-звичного: бушлатів, дутиків, теплих речей, буржуйок, ліхтариків, кави, цигарок, продуктів харчування, засобів особистої гігієни й  й іншого дріб’язку такого потрібного там, в холодних окопах, потішили волонтери воїнів ще й концертами: патріотичні пісні під супровід гітари  залюбки виконував солдатам бард Сергій Білецький.
«Побували на 24-му, 35-му  блокпостах, були під самісіньким Донецьким терміналом, у Слов’янську,   Попасній, Тоненькому, Артемівську… Відвідали хлопців із «вісімки», «п’ятого батальйону»..,  — розповідають Олександр Михайлов і Сергій Кисельов. — Дав наш бард десяток концертів  у різних точках АТО. А один навіть іменний  — нашому вірному товаришу  дяді Льоні, — пенсіонеру з Тоненького, з яким уже більше року співпрацюємо: ремонтує він нашу техніку, генератори…».
Патріотичний дух у наших захисників, запевняють волонтери, на найвищому рівні.  Тримаються, бо знають: за ними Україна. А перемир’я, стверджують хлопці, знову однобоке: ворожу техніку не лише не відгонять, але й підтягують. Працює потужна артилерія. «Один з блокпостів, який ми пролітали, — розповідає Олександр, — якраз напередодні обстріляли. Результат трагічний: один загиблий, один поранений».
Нарікають волонтери   й на те, що можливості підтримувати хлопців значно знизилися. Якщо раніше, завдяки громадській активності, сприянню підприємців й пересічних подолян могли їздити на передову, необхідне замовлення назбируючи,  щотижня, то тепер — рідше. Розуміють: люди, як то мовиться, дещо видихнулися, може, хочуть вірити, що немає вже війни — перемир’я. Проте мусять вишукувати шляхи: об’єднуються з іншими волонтерами, їздять по школах області, збирають збори, розповідаючи дітлахам і їхнім батькам про гіркі реалії  сучасного сходу, демонструють при цьому фото й відео звідти. І так — з миру по нитці…
«Патріоти України» і наші захисники щиро дякують усім небайдужим, хто допомагає (називаймо речі своїми іменами) наближати мир. Планують волонтери з’їздити до хлопців й у самісіньке передноворіччя, бо потребують вони: дутиків, теплих (можна тих, що були у вжитку) речей, шкарпеток, білизни, прального порошку, батерейок… Тому, шановні читачі, якщо маєте змогу: допоможіть Діду Морозу прийти й до хлопців у АТО.