Хто навесні збере березові бруньки, коли вони ще не розпустилися, висушить на холоді, той зможе мати в домашній аптечці корисні ліки.

З бруньок готують чай або спиртову настоянку і застосовують їх при виразці шлунка, поганому травленні, при подагрі, ревматизмі, для очищення крові при екземі, лишаях, висипах на тілі, при його свербінні в післяпологовому періоді (починаючи з 12-го дня) для прискорення очищення; при ожирінні, при водянці ниркового походження і при каменях (сечогінна і жовчогінна дія).
При використанні бруньок у вигляді чаю беруть на склянку окропу чайну ложку бруньок, трохи кип’ятять і настоюють
2 години. П’ють 2 склянки на день ковтками. Можна вживати замість чаю спиртовану настоянку, по 15-20 крапель тричі на день в ложці води (на півлітра 70% спирту дають півсклянки бруньок і настоюють їх протягом 14 днів, потім відціджують, фільтрують і зливають у пляшки). Вживають при атеросклерозі, набряках, навіть при холері, а також як діуретичний засіб, протизапальний та знеболювальний засіб при хронічних запальних процесах сечовидільних органів. При шкірних хворобах для оздоровлення крові — лишаях, висипах на тілі, при фурункульозі; ангіні, анеміях після поранень, при ранах, які погано гояться, виразках, при хворобах, що супроводяться високою температурою; при бронхітах, туберкульозі легень; ревматизмі, подагрі, артритах п’ють березовий сік по 3 і більше склянок протягом доби.
При екземі роблять компреси, а при вуграх та пігментних плямах миють ним обличчя.