Згідно зі статистикою, українці, долаючи грип та інші захворювання, цього року віднесли в аптеки понад один мільярд гривень. Та й вартість медпрепаратів зросла в середньому на 30 відсотків, а на деякі — на 50. І це подорожчання ще не сягнуло остаточної межі.

Як стверджують експерти, коли Україна піде на поступки МВФ і скасує пільгове оподаткування ліків, ціни знову ж таки піднімуться на 30-40 відсотків. Окрім того, усі медикаменти обкладаються семивідсотковим податком на додану вартість. Ціну на ліки «накручує» виробник, потім дистриб’ютор, а далі аптека. Зрештою, за усі ці «накрутки» платять люди.

За даними провідних громадських інституцій, українці найчастіше страждають від серцево-судинних захворювань, онкології, туберкульозу, різноманітних вірусних інфекцій, а лікуються, як правило, від грипу і застуди.
Якщо взяти десять препаратів, які купують подоляни, то стане зрозуміло, що вони аж ніяк не пов’язані з найбільш поширеними хворобами. «Люди орієнтуються на вартість ліків, а не на їх ефективність. До того ж, захмарні ціни на медпрепарати провокують їх займатися самолікуванням. Буває й так, що важкохворі взагалі відмовляються від лікування. І зрозуміло чому — немає за що», — розповіла лікар-терапевт Хмельницької поліклініки №1 Марія Стефанів-Жара.
Досвідчений практикуючий лікар підказала, як заощадити кошти в аптеці, купуючи бюджетний аналог потрібного препарату. В основі запропонованої альтернативи у більшості випадків та ж діюча речовина, що у дорогому варіанті.
До прикладу, 50 таблеток «Панангіну» за ціною 130 гривень можна замінити такою ж кількістю пігулок вітчизняного аналогу — «Аспаркаму», які коштують 9 гривень; розрекла- мований «Мезим форте» обійдеться 70 гривень, його може замінити «Панкреатин форте», ціна якого — 23 гривні. Існує ще чимало препаратів, де дешеві вітчизняні конкурують з дорогими імпортними.
Однак перед тим, як замінити дорожчі ліки на дешевші, потрібно обов’язково проконсультуватися з фахівцями. Багато з нас, якщо в горлі почало дерти або нежить, поспішають не до лікаря, а прямо в аптеку: провізор — теж медик і в такій дрібниці, як застуда, вже точно розбирається. Але ця логіка може призвести до ускладнень через неправильне лікування. Адже аптекар не терапевт, і він не може відрізнити фарингіт від бронхіту, та ще й без фонендоскопа, а пігулки проти кашлю при двох станах абсолютно різні. Окрім того, продаж порівняно недорогих або зовсім дешевих ліків, які також ефективні при цих захворюваннях, не в інтересах провізора: хорошу касу на копійчаному «Септефрілі» не виручиш. Тому самолікування може обернутися ще й непотрібними витратами.
Але в нинішніх умовах здебільшого й тратити людям немає що. Бо грошей не вистачає на елементарне. Тож оскільки держава не дбає про наше здоров’я, то мусимо подбати про себе самі, аби якось вижити.