Щасливий той, хто жодного разу не відчув, що таке ниркова колька! Хоча наука стверджує, що близько 12 відсотків чоловіків і 5 відсотків жінок мали нагоду пересвідчитися, який то пекельний біль… Саме тому, що захворюваність на сечокам’яну хворобу в індустріальнорозвинутих країнах дедалі зростає, вчені, дослідники відносять цей недуг (СКХ) до хвороб цивілізації. І не безпідставно!

Спочатку звернемось до статистики. Ризик розвитку СКХ серед дорослого населення досить високий, прижиттєва частота виявлення захворювання у країнах Європи становить від 5 до 9 відсотків, у Канаді — 12, США — 13-15%. Проте у країнах Східної півкулі цей показник складає лише 1-5 відсотків. Тут можна зробити ймовірний висновок, що причина такої різниці полягає у рівні життя, харчування, дієтичних пристрастях, культових обмеженнях, зрештою, кліматичних чинниках.
Але на цьому тлі дивним виглядає рівень захворюваності у таких багатих країнах Азії, як Саудівська Аравія. Бо саме тут найвищий у світі показник захворюваності на СКХ. Він сягає 20 відстотків! Що це, як не пряме підтвердження того, що СКХ є хворобою цивілізації, наслідком надмірного споживання тваринного білка, висококалорійних продуктів, і, як наслідок, ожиріння? А саме в ОАЕ їх споживання на 50 відсотків більше, ніж у Європі.
Звичайно, Україна не Об’єднані Емірати, нам до їхнього рівня споживання – дуже далеко, проте і у нас справи щодалі погіршуються, а статистика стає тривожною. Якщо у 2002 році на 100 тисяч населення число вперше виявлених випадків СКХ складало 123,3, то уже минулий рік показав цифру — 174 чоловіки, ріст відчутний!  Понад 50 чоловік.
Найбільше хвилює те, що це число має тенденцію до зростання, і пацієнтами стають люди працездатного віку, здебільшого жінки –— 52,3%! Люди старшого віку, кому за 55 і більше, хворіють у півтора раза рідше! Серед чоловіків цей показник ще більш разючий! Чоловіків хворих на СКХ у працездатному віці в 3,7 раза більше, ніж серед пацієнтів-пенсіонерів.
І це не випадково. За останні десятиліття змінився наш рівень споживання,  доступнішими стали висококалорійні продукти, дещо змінився їхній вміст і склад, насиченість нітратами, іншими не менш «корисними» інгредієнтами.
Саме тому сьогодні дослідники так прискіпливо вивчають основні мінералогічні типи сечових каменів, вказують на превалювання пацієнтів з конкрементами, що містять солі кальцію (оксалати, фосфати). І тут знову чоловіки попереду. Саме серед них 62,2% мають такий діагноз. Тому, з високою долею ймовірності, можна стверджувати, що захворюваність на СКХ пов’язана зі зміною структури харчування населення за останні десятиліття.
Досить часто можна чути від пацієнтів, мовляв, прооперували, позбавили каменів  — можна продовжувати той спосіб життя, що й раніше. Тому хочу одразу застерегти — однією з особливостей цього підступного захворювання є висока частота рецидивів. Ось цифри: уже через рік близько 10 відсотків прооперованих мають рецидив, через 5 років — 50%, через 20 років повторне захворювання спостерігається більш як у 75  відсотків колишніх пацієнтів. Це узагальнена світова статистика…
У той же час проведення специфічної метафілактики знижує ризик рецидивів в рази. Сподіваюсь, що, прочитавши цю статтю, ви прислухаєтесь до моїх рекомендацій і до тривожних сигналів, які подає ваш організм.
Загальні міркування для запобігання рецидивів: основну увагу слід приділити   нормалізації звичок харчування і способу життя. Стосовно питного режиму, загальні рекомендації полягають в збільшені кількості випитої рідини до 2,5-3,0 л / добу, кількість сечі в межах 2,0-2,5 л /добу, питома вага сечі менше 1010. Вказаних рекомендацій слід дотримуватись, наприклад, протягом першого тижня кожного місяця.  Рекомендовано збалансоване харчування, багате овочами та клітковиною, добове споживання кальцію 1-1,2 г /добу, обмеження вживання  NaCl (солі)  до 4-5 г/добу, обмежити добове споживання тваринного білка до  0,8-1,0 г/кг/день. Також слід зберігати адекватну фізичну активність та збалансувати надмірну втрату рідини.
Щодо  конкретних рекомендацій з профілактики рецидивів сечокам’яної хвороби, то вони залежать здебільшого від мінералогічного складу каменя, і про це ми поговоримо в наступних публікаціях.