Сьогодні вже зрозуміло, що, говорячи про медичну реформу, Україна відмовляється від принципів охорони здоров’я, які гарантувалися раніше Конституцією.
За що сплачувати не будемо
Що нині відомо про новий закон? Безкоштовними, точніше – оплачуваними з бюджету, залишаться екстрена меддопомога, первинна допомога – тобто відвідини сімейного лікаря, допомога при невиліковних важких захворюваннях, наприклад, онкологічних, ведення вагітності й пологів, реабілітація після важких захворювань, лікування дітей до 16 років. Як обіцяють сьогодні в Мін- охоронздоров’я, спеціалізована й високоспеціалізована медицина ще два роки працюватимуть так, як зараз. А ось вже з 2020 року МОЗ розрахує тариф на кожну з послуг – тут якраз і починається найцікавіше.
За що доведеться заплатити, незважаючи на гарантії
Новим законом вводиться поняття програми медичних гарантій – документа, в якому буде чіткий перелік медичних послуг, що гарантуються громадянам за рахунок держбюджету. І все начебто чудово, проте цей перелік щорік ухвалюватиметься Верховною Радою у складі Закону про Держбюджет. Простіше кажучи, є в скарбниці гроші – буде нам і широкий перелік допомоги та медикаментів. А якщо грошей немає, то й на медичну допомогу за держкошти не варто розраховувати.
Ось приблизний перелік послуг і розцінки на них, які шокували не лише пересічних, тих, хто отримує мінімальну або середню зарплату, а й більш заможних українців: протезування серцевого клапана – від 168 до 215 тисяч гривень, діагностика й лікування системної червоної вовчанки – 109 тисяч гривень, коронарне шунтування – 103-176 тисяч гривень…
Також серед українців зустрічаються такі захворювання, які до серйозних ніяк не належать, але в разі лікування за свій рахунок хворий не лише витрусить усі заначки, а й змусить залізти в борги всю свою родину. Приміром, видалення каменя жовчного міхура обійдеться від 34 до 50 тисяч гривень; лікування забою гомілковостопного суглоба – від 70 тисяч гривень.
Що ще змінюється
Серед інших новин реформи – горезвісний постулат «гроші ходять за пацієнтом», коли зарплата лікаря первинної допомоги безпосередньо залежатиме від кількості хворих, які захочуть у нього лікуватися. Жителі міст від такої новини особливо не постраждають, а ось тим, хто живе в невеликих населених пунктах, доведеться несолодко. Медичні працівники, розуміючи, що у великому місті вони зароблять більше, виїдуть, тому лікуватися «на місцях» стане ще проблематичнішим.
Так само незабаром, на думку реформаторів, запрацюють європейські протоколи лікування захворювань, до бригад «швидкої» увійдуть лише парамедики, а мешканців віддалених сіл фахівці консультуватимуть через Інтернет. Мабуть, автори реформи просто не знають, що він доступний в Україні далеко не скрізь, а щоб консультувати хворого на відстані, повинен бути хоча б діючий фельдшерсько-акушерський пункт.
Gismeteo 
