З 2 квітня розпочалася національна кампанія — «Лікар для кожної сім’ї». Відтепер кожен пацієнт повинен вибрати собі лікаря, якому він довіряв би, якого поважав би і результатами лікування якого був би задоволений. Завдання, скажімо так, не з найлегших, хоча й, зізнаюся, не є неприємним. Адже, нарешті, ми, пацієнти, маємо право офіційно, згідно із законом, відвідувати того лікаря, який нам найбільш до вподоби.

За словами Ольги Трач, головного спеціаліста департаменту охорони здоров’я Хмельницької облдерж- адміністрації з організації та надання первинної медичної допомоги, ми вже можемо підписувати декларацію з сімейним лікарем, терапевтом чи педіатром.
Міністерство охорони здоров’я склало покрокову інструкцію для вибору сімейного лікаря.
Отже, спочатку кожен з нас повинен визначитися з кандидатурою лікаря. Звичайно, ви можете продовжувати і надалі відвідувати свого дільничного лікаря, якщо вас усе влаштовує. Якщо ж бажаєте змінити лікаря чи, власне, й лікувальний заклад, будь ласка, вибір за вами. Це може бути навіть лікар із сусіднього району чи й взагалі області (до прикладу, багато мешканців Кам’янець-Подільського району лікується у Хотинській лікарні Чернівецької області тощо). Якщо ви можете без складнощів добиратися туди, то чому б ні (відтепер місце вашої реєстрації чи проживання не має значення)? Підпишете декларацію (це, власне, і є другим кроком), і тоді Національна служба здоров’я України з 1 липня 2018 року перераховуватиме бюджетні кошти за вас у вибраний лікувальний заклад.
Як підписувати декларацію? Фактично, це робиться у формі заяви. А для цього прийдіть у медичний заклад, взявши із собою паспорт, довідку про ідентифікаційний код та мобільний телефон. Якщо підписуватиме декларацію для дитини віком до 14 років, то потрібне свідоцтво про її народження і паспорти та коди обох батьків.
Зверніться у реєстратуру. Ваші дані будуть введені до електронної системи. Підпишете віддруковану декларацію і, власне, на цьому організаційні моменти закінчуються.
До речі, надавач медичних послуг не має права відмовити у підписанні декларації пацієнту, залежно від наявності у нього певних хронічних захворювань, віку, статі, соціального статусу, матеріального становища, крім випадків, передбачених законодавством.
Декларація підписується безстроково: її не потрібно буде переукладати щороку. Якщо ж захочете змінити лікаря, зможете зробити це у будь-який час.
До свого лікаря пацієнт може звертатися з усіма питаннями, які стосуються його здоров’я.
Медичний заклад, у якому працює ваш сімейний лікар, отримуватиме за кожного пацієнта, який уклав з ним угоду, безпосередню річну оплату. Передбачається, що в цьому році за кожного пацієнта середня виплата на первинній ланці складає близько 370 гривень, у 2019-му, за попередніми прогнозами — 450. Розробники реформи, власне, й акцентують на цьому увагу, вкотре наголошуючи, що за пацієнта вже заплачено, і він не повинен нічого класти у кишеню лікаря під час прийому. Адже саме такі новації, як передбачається, дадуть змогу виплачувати медичним працівниками гідні зарплати.
Сума, яку отримуватиме лікар, покриватиме лише базовий набір послуг первинної медичної допомоги. Він складається з профілактики (регулярних оглядів), лікування всіх нескладних захворювань, які не вимагають допомоги інших спеціалістів, та подальше скерування хворого на консультацію до вузькопрофільних фахівців, якщо сімейний лікар самотужки (немає достатньої кваліфікації, відповідного обладнання тощо) не може вилікувати паці- єнта.
До речі, якщо хворого на консультацію до спеціаліста скерує сімейний лікар, то для пацієнта цей візит буде безплатним. Якщо ж ви захочете самі піти до окуліста, приміром, чи нефролога, чи пульмонолога (хто вам буде потрібен), мусите платити.
Визначитися з вибором свого лікаря бажано до 1 липня 2018 року. Може, й справді, не варто зволікати, адже, наймовірніше, до хороших лікарів відразу вишикуються черги. Втім, як усе це працюватиме на селі? Як вибирати, в яку чергу ставати, якщо, у кращому випадку, працює один лікар на кілька сіл і в наявності чимало вільних вакансій?.. Тому тут правом вибору зможуть скористатися хіба одиниці (молоді й обов’язково з власним транспортом), дозволивши собі підписати декларацію з лікарем у районному центрі, приміром, чи й у сусідньому районі. Зрештою, про це й будемо писати згодом у нашій газеті.
Поки що ж ми почали робити перші кроки. Якою буде дорога — невідомо. З упевненістю можна сказати лише одне: точно не легкою.