П’ятдесят років свого життя, як лікар-терапевт, я віддав передовій сільській ланці охорони здоров’я на різних посадах. Сьогодні, споглядаючи зміни, які відбуваються у нашій медицині, стурбований, що ж усіх нас чекає завтра?

Ось, до прикладу, через телебачення, інші засоби масової інформації нас активно агітують купувати «універсальні» ліки, які одним махом очищають від всяких недуг. Чи знали ми колись, що шкіру на обличчі старої баби розтягнуть, зайву здеруть, силіконом накачають — і знову, як дівка! А тепер — поспішайте і з вас зроблять красуню. Не менше «щастить» нашим чоловікам. Бо без найменших проблем можуть купити диво-ліки. Лише одна пігулка зробить з нікудишнього чоловіка супергероя, про якого будуть мріяти всі жінки. У давнину грізні повелителі за одну таку могли віддати півцарства, а сьогодні вона сотворить диво з усіма охочими.
Всі ми знаємо, що колись горілку  називали зеленим змієм, від якого треба триматися подалі, бо приносить у сім’ю страшне лихо. А сьогодні з екранів телевізорів нам кажуть протилежне — відчуєте, мовляв, і насолоду, і впевненість неабияка з’явиться, а смак у неї — просто неперевершений. Хто ж дозволяє таку рекламу, яка несе неприховану шкоду?!  Рекламуючи різні сумнівні засоби, ніхто не несе відповідальності, адже в її основі — прагнення збагатитися, а не здоров’я людини. Одурманювання людей із кожним роком стає все досконалішим і, на жаль, на нього ведуться.   
Ми прагнемо, щоб вітчизняна охорона здоров’я вдосконалювалася, щоб не потерпали пацієнти від підроблених ліків, від недобросовісних виробників. Та, схоже, нам так звикли запудрювати мізки, що медицина і брехлива реклама стали мало не сестрами-близнюками.   
Пригадаймо, якими переповненими були колись стаціонари лікарень. А тепер ліжка порожні. Невже хворіти стали менше? Судячи з того, що скорочують дільничні лікарні, ФАПи — так. Насправді ж ситуація кардинально протилежна. Люди не мають коштів на лікування, хоч у Конституції України все ще зазначено, що медицина в нас безкоштовна. Без копійки в лікарню тепер і не потикайся. Ось і мені для лікування, сказали, треба 5 тисяч гривень. Зате ніхто не каже, де ж їх узяти при мізерних пенсіях і зарплатах. Лікуватися сьогодні можуть лише олігархи, а простий люд терпить свої болячки до останнього. Тож реформування охорони здоров’я, про яке так багато говорять, нічого доброго простим громадянам не принесло. І допоки просвітку не видно.