Спостерігається стабільне зростання гострого інфекційного захворювання і перевищення середнього багаторічного показника. Втім, медики стверджують, що це періодичний, раз на три роки, підйом.

Скарлатина – це дуже заразне, гостре інфекційне захворювання, яким хворіють переважно діти, зазвичай у віці 2-10 років. Медики вважають, що чим молодше вік, в якому дитина перехворіє, тим легший перебіг хвороби. У дорослих скарлатина протікає набагато важче, з критичним підвищенням температури і судомами.
Основною причиною скарлатини є розмноження на тлі зниження імунітету бактерій в області зіву і мигдалин.  Джерелом зараження є людина, яка хворіє на скарлатину або є носієм стрептококів. Інкубаційний період скарлатини триває до 12 днів. Інфікована людина є джерелом поширення інфекції протягом трьох тижнів з моменту появи перших ознак захворювання. Скарлатиною можна заразитися повітряно-крапельним шляхом, через іграшки та побутові предмети, через продукти харчування.
Початок захворювання на скарлатину відбувається гостро: температура тіла за шість-сім годин підвищується до +39.. 40 °C. Хворі скаржаться на головний біль, лихоманку, болючість при ковтанні, слабкість та нудоту. За кілька діб від початку хвороби з’являються характерні плямисті дрібні висипання на шкірі – спочатку на шиї та верхній частині грудей, а упродовж наступних двох-трьох днів поширюється по всьому тілу. Це ознака розмноження стрептокока в організмі і його впливу на стінки дрібних судин.
Обличчя хворого злегка опухає, щоки стають яскраво червоними, тоді як підборіддя та рот на ділянці, обмеженій носогубними складками, відрізняються різкою блідістю (симптом блідого носогубного трикутника). Протягом перших днів хвороби язик вкривається сірувато-білим нашаруванням; з третього-четвертого дня нашарування зникають, а забарвлення язика стає яскраво червоним, так званий “малиновий язик”.
Температура тіла зберігається упродовж трьох-шести днів, потім починає знижуватися та нормалізується лише на 9–10 день хвороби. Одночасно покращується загальний стан хворого, зменшується інтоксикація, зникає висип та інші симптоми. На шкірі, особливо на долонях відбувається характерне злущення шкіри.
Лікування скарлатини на початковій стадії виключно симптоматичне. Якщо хвороба протікає в легкій формі, пацієнт перебуває вдома. Госпіталізація потрібна в серйозних випадках при розвитку ускладнень. Протягом 10 днів пацієнт повинен дотримуватися постільного режиму. При скарлатині призначається курс антибактеріальної терапії для пригнічення росту кількості стрептокока і поширення його в інші органи і системи. Для полегшення стану всім хворим рекомендовано полоскати рот відваром ромашки або розчином фурациліну, приймати антигістамінні препарати для зняття свербіння в місцях висипань та пити вітаміни для зміцнення імунітету.
Після одужання організм набуває стійкого імунітету до хвороби: повторне захворювання скарлатиною через тривалий проміжок часу зафіксований лише у 2–4% людей.
Загальні заходи профілактики скарлатини передбачають своєчасну ізоляцію хворих дітей та прийняття карантинних заходів у школах, дитячих садках та медичних установах. При стаціонарному лікуванні дітей виписують не швидше, ніж на 10 день, після чого лікування продовжується в домашніх умовах ще 12 днів. Отже дитина після скарлатини може повернутися до школи не раніше, ніж на 22 день при умові, що бактеріологічні дослідження на присутність збудника є негативними. Діти, що ніколи раніше не хворіли скарлатиною, але були в контакті з хворими дітьми, ізолюються від колективу мінімум на сім днів з моменту останнього контакту.
Від скарлатини не існує вакцини. Аби не заразитися, лікарі рекомендують дотримуватися правил особистої гігієни, проводити дезінфекцію особистих речей, регулярно виконувати вологе прибирання і провітрювання приміщень, а також обмежувати перебування в місцях масового скупчення людей.