Надрукувати
Категорія: Здоров'я
Перегляди: 642

Кількість хворих на COVID-19 продовжує стрімко зростати. Щодоби коронавірус лабораторно підтверджують у середньому в 9-10 тисяч українців. Відповідно, збільшується навантаження на лікарні. Нині, приміром, заповненість стаціонарних відділень, в яких лікують хворих на COVID-19, у нашій області становить 64 відсотки.

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов, виступаючи минулого тижня у Верховній Раді, сказав: «Ми дійшли точки неповернення і близькі до катастрофи. ...Нам необхідно приготуватися до неминучого... Легко пройти другу хвилю неможливо».
Для лікування хворих з коронавірусом у медичних закладах передбачено 52 тисячі ліжок. Це 30 відсотків від усієї кількості по країні. МОЗ, за словами його очільника, нині працює над збільшенням кількості ліжок ще — на декілька десятків тисяч. Однак коронавірус розповсюджується значно швидше, ніж створюються додаткові ліжка.

Тому, сказав Максим Степанов, якщо ліжка будуть заповнені на 100 відсотків, почнеться застосування протоколів медичного сортування: пріоритет при наданні медичної допомоги будуть мати хворі з більшими шансами на виживання.
Чесно кажучи, якось не по собі від почутого. Ніхто ж не хоче, аби його «відсортували» за принципом: лікуванню не підлягає. Бо, приміром, має багато супутніх хвороб чи досить поважний вік. Але хто має право вирішувати, що саме ця людина не подужає COVID-19? А може, вона, навіть із десятками своїх болячок, виживе? І житиме ще потім багато років?
Власне, тут уже починаються морально-етичні проблеми. І мені здається, що, якщо таки доведеться «сортувати», медикам буде у стократ важче це робити, ніж нам, до прикладу, цим обурюватися. Як би там не було, а дуже хочеться, щоб ці трагічні часи не настали.
Минулого тижня також було озвучено нові критерії госпіталізації та одужання хворих на COVID-19. Відтепер, зокрема, середня важкість захворювання вважається при рівні сатурації 92 відсотки (до цього була 93). А необхідність госпіталізації пацієнта визначається за такими показами: частота дихальних рухів менше 10 або більше 30; показник насичення крові киснем (сатурація) — менше 92 відсотків; наявність супутніх хвороб.
Захворівши, насамперед, кажуть медики, у жодному випадку не варто панікувати. За словами директора КП «Хмельницька міська інфекційна лікарня» Оксани Піддубної, паніка — поганий помічник у лікуванні. Це вірусна інфекція, тому не треба починати лікування з вживання антибіотика — він не діє профілактично. Він, навпаки, може сприяти важчому перебігу хвороби, адже може виникнути резистентність до медичних препаратів. До лікарні часом потрапляють пацієнти, які уже вживали не лише один, а й два потужних антибіотики, чим ще більше ускладнили ситуацію. Оксана Вікторівна радить: «Самоізолюйтеся. Обов’язково дотримуйтеся ліжкового режиму, вживайте дуже багато рідини. Стежте за своїми відчуттями. Добре, звісно, коли є пульсоксиметр, яким можна виміряти сатурацію — рівень насиченості крові киснем. Не треба втрачати пильності, адже хвороба підступна, і може з легкої форми перетвориться у важку. Особливо небезпечні 7, 8, 9 дні від початку захворювання. Якщо симптоми стають важчими, з’являється задишка, і людині важко зробити навіть десяток кроків, необхідно викликати «швидку». У першу чергу помирають люди похилого віку, особливо ті, які мають супутні патології — цукровий діабет, ожиріння, серцево-судинну недостатність тощо. Пневмонії при коронавірусі не схожі на ті, до яких ми звикли. Зміни відбуваються на імунному рівні. У кожного хворого свій прогноз. У нас були випадки, коли ми вже збиралися переводити хворого з реанімаційного відділення: сатурація в нормі, усе йде до кращого, ми радіємо. А тут раптом — інфаркт чи інсульт, внаслідок якого хворий помирає. Усе дуже складно.
Тому ще раз закликаю усіх суворо дотримуватися правил карантину. Намагайтеся уникати місць масового скупчення людей. Обов’язково носіть маски, дотримуйтеся соціальної дистанції. Мийте руки. Важливо не захворіти всім разом, бо медичні заклади не витримають такого навантаження. Уже нині маємо лише в нашій лікарні, яка загалом розрахована на 150 ліжок, 180 хворих на коронавірус».
Ситуація справді складна. І не лише тому, що коронавірус настільки непередбачуваний. Складність ще й тому, що саме на плечі хворих лягає велике фінансове навантаження: медичні заклади просто не в змозі забезпечити пацієнтів усіма необхідними медикаментами. Оксана Піддубна каже, що, за їхніми підрахунками, лише на ліки їм потрібно майже 6 мільйонів гривень щомісяця. А Національна служба здоров’я України за пакетом з надання послуг по COVID-19 виділяє лікарні 5 мільйонів. У цю суму входить і зарплата медичних працівників, і забезпечення у необхідному обсязі киснем і медикаментами. У першу чергу виплачується заробітна плата, адже без неї ніхто не захоче працювати й лікувати нас з вами. У цій ситуації дуже важлива підтримка обласної та міської влади, яку заклад відчуває постійно.
Важливо, щоб усі усвідомили, наскільки дороговартісне лікування COVID-19. Лікування одного хворого у стаціонарі обходиться в середньому 25 тисяч гривень. У реанімації — у середньому 50 тисяч гривень. Однак справа часом навіть не лише в грошах. Є певні препарати, які необхідні й до того ж входять до протоколу лікування, але їх просто немає у наших аптеках. Наприклад, один з імунодепресантів, який коштує 50 тисяч гривень. Або ж противірусний препарат, який, як свідчить практика, дає позитивний результат при лікуванні, однак за одну ампулу його треба віддати майже 6 тисяч гривень! І знову ж — шукати його потрібно уже за кордоном. Родичі хворих розповідають, що докладають масу зусиль, аби дістати ліки, замовляють у Польщі, Ізраїлі, інших країнах.
На моє запитання «Чи вистачає хворим кисню?» Оксана Вікторівна відповіла: «Так, нині вистачає. Кисень — це основа основ. Останнім часом ми використовуємо його в середньому по 90 балонів за добу (ще кілька місяців тому потрібно було потрібно майже вдвічі менше). Не можу не зауважити, що використання цієі кількості кисню протягом своєї робочої зміни забезпечує лише один працівник, який отримує мінімальну зарплату й постійно наражається на небезпеку захворіти. Я думаю, це важливо розуміти нам усім й відповідно оцінювати».
Нам тепер багато чого треба зрозуміти й усвідомити. Життя змінилося. Ми втрачаємо рідних, близьких, просто знайомих. Але саме нині, як, власне, ніколи раніше, мусимо виявляти турботу про себе й тих, хто біля нас.
Уже втомилися лаяти уряд, який за вісім місяців так і не спромігся належним чином підготуватися до боротьби з підступним вірусом. Нині треба максимально зосередитися й спробувати не захворіти усім разом. Бо якщо виникне потреба госпіталізації, у лікарні може не виявитися вільного ліжка з кисневим концентратором. А ліжко без кисню взагалі не потрібне. Ось де, як кажуть, собака закопаний. Тому мобілізуйте усю свою волю й дотримуйтеся правил карантину. Носити маску? Звичайно! Цим ви убезпечуєте не стільки себе, як тих, хто з вами поряд. Так, треба навчитися бути відповідальним й дбати про інших. Важко? А хіба хворіти легше?
Уряд розглядає варіант запровадження карантину вихідного дня, коли у суботу й неділю працюватимуть лише продуктові магазини й аптеки. Таким чином розраховують на зменшення кількості хворих. Який буде результат — побачимо.
Верховна Рада ж схвалила законопроект про штраф за відсутність масок у громадських місцях у розмірі від 170 до 250 гривень. І навіть коли маска є, але десь на підборідді чи шиї, штрафуватимуть все одно.
Більше того, з 9 листопада заборонено всі планові госпіталізації та операції. За словами головного санітарного лікаря України Віктора Ляшка, лікарні приймають лише ургентних хворих та хворих з коронавірусною хворобою. Він наголосив, що ситуація украй напружена.
Безумовно, напружена. Як, зрештою, і по всьому світі. Ми входимо у важкий період. І найбільше хвилює нині відповідь на запитання: чи вистачить усім кисню? Чи буде вона позитивною, здебільшого залежить від нас самих.