Теодор Наконечний — головний лікар Сатанівського оздоровчого комплексу «Поділля» — на ниві охорони здоров’я натхненно трудиться майже чотири десятиліття.

Перші кроки робив терапевтом у дільничній лікарні Великого Жванчика на Дунаєвеччині. А з 2003-го очолює невеличкий колектив медиків оздоровчого комплексу в Сатанові. Сюди, до джерел цілющої подільської води, їдуть не тільки з України, а й з Білорусі, Молдови, Болгарії, Польщі… Багато курортників обирають саме «Поділля», адже тут хороші умови обслуговування, медперсонал піклується про своїх пацієнтів, дбаючи про ефективні процедури, харчування, відпочинок…
— Під керівництвом Теодора Степановича працюю з 2009 року, — розповідає медсестра Інна Сорокопуд. — Це принциповий та вимогливий керівник, досвідчений фахівець. Він не лише вимагає добросовісного ставлення до обов’язків, а й піклується про кожного з нас…
— У Сатанів приїжджаю не вперше, — ділиться враженнями редактор газети «Міграція», одесит Іван Супруновський. — Рекомендації головного лікаря дуже ефективні.
До речі, гарні враження про талановитого лікаря та очолюваний ним колектив висловлюють доктор юридичних наук, професор, віце-президент Міжнародної академії богословських наук, киянин Микола Стрельбіцький, колишній депутат Верховної Ради України і міністр транспорту та наш земляк Йосип Вінський, викладачка Київського інституту іноземних мов, кандидат наук Ліна Козяревич та багато інших.
Коли працював у газеті «Подільські вісті», то часто бував у Сатанові. Якось почув про лікаря Наконечного. Розповідали про його простоту, людяність, доброзичливість. Вирішив познайомитися з ним особисто. І був приємно вражений нашим щирим спілкуванням. Теодор Степанович розповів, що із задоволенням читає «Подільські вісті», глибоко переймається соціально-економічним і культурним розвитком рідного краю. Дякував, що газета порушує ці проблеми систематично й предметно.
З тих пір зав’язалася наша дружба. Саме моя професія подарувала зустріч із порядною людиною, професіоналом високого ґатунку. Зрештою, кожен, хто знає Теодора Наконечного, вдячний йому за велику доброту та людяність.