Надрукувати
Категорія: Здоров'я
Перегляди: 367

Що й казати, коли виконуєш щодня звичні для себе справи, перебуваєш постійно в русі, то, ясна річ, сприймаєш це як належне. Проте для деяких людей – підвестися й зробити навіть кілька кроків – досить складно, бо вони зазвичай ще й супроводжуються сильним болем. Як тільки звучить невтішний діагноз – артрит чи артроз – пацієнт не завжди розуміє його складність, адже вилікувати ці хвороби медикаментозно практично неможливо. І починається довга історія з прийомом різних знеболювальних препаратів, а почасти – й гормональних, однак вони лише знімають больові відчуття. Проте хвороба, прогресуючи, з часом практично відбирає можливість нормально ходити. Спочатку одна палиця, потім – дві, а далі й взагалі милиці – саме такими бачимо людей, до прикладу, з артрозом і артритом колінних суглобів.

Валентина Турин, пацієнтка Хмельницької центральної районної лікарні, яку, до слова, нещодавно успішно прооперували в хірургічному відділенні його завідуючий Василь Антонюк із колегою молодим хірургом Вадимом Хмельницьким, не зі слів знає, як проблеми з суглобами впливали на якість життя – дошкуляв постійний нестерпний біль і було складно ходити через артроз із вальгусною деформацією колінних суглобів.
Важливо зазначити, що подібні операції в обласному центрі проводилися лише в Хмельницькій обласній та міській лікарнях, а тепер і в Хмельницькій ЦРЛ. Зокрема, оперативне втручання Валентині з ендопротезування колінного суглоба відбулося під патронатом обласного хірурга, професора Анатолія Суходолі.
Як наголосив Вадим Миколайович: «Операції з ендопротезування – досить складні, адже потребують досвіду й високої підготовки фахівця, наявність спеціальних інструментів та, звичайно ж, підготовки самої операційної на високому рівні». До слова, він чотири роки був асистентом на операціях з ендопротезування і його дебют – перша операція (тривалістю майже три години), яку він виконав самостійно, відбулася саме у Хмельницькій районній лікарні. Про те, що все пройшло успішно, розповіла його пацієнтка, яка вже через день підвелася на ноги й за допомогою ходунків зробила перші кроки за підтримки свого, без перебільшення, рятівника. Жінка висловила подяку молодому лікарю та всьому колективу хірургічного відділення за нове життя без болю. І так приємно бачити щасливі очі людини, яка зможе тепер повноцінно жити. Попереду в неї ще кілька місяців реабілітації, проте вже у минулому залишився нестерпний біль.

— Загалом операції з ендопротезування саме колінного суглоба вимагають не лише відточеної майстерності хірурга, а й високої точності, — наголошує завідуючий хірургічним відділенням Василь Антонюк. — Адже будь-яка похибка в роботі може призвести до того, що з часом потрібно буде здійснювати оперативне втручання повторно. Існує багато важливих аспектів, які потрібно прораховувати до операції та під час неї.
Найважливіше, як додає його колега Вадим Хмельницький, відновити правильну фізіологічну вісь кінцівки, завдяки чому протез буде стабільно функціонувати під тиском ваги тіла. Тому права навіть на найменшу похибку немає.
Як розповідає Василь Лукич, торік влітку в хірургічному відділенні на базі ЦРЛ почали проводити оперативні втручання на кульшових суглобах, однак відтоді чимало пацієнтів звертаються із проблемами саме з колінними, через що і виникла необхідність у проведенні таких операцій. Звісно ж, спочатку було тривале стажування, аби набути необхідних навичок і умінь, яке, до слова, проходили в Одеській приватній клініці, де виконують за рік до трьох тисяч операцій саме з ендопротезування.
Як зазначає завідуючий відділенням, пацієнти звертаються зазвичай уже із задавненими проблемами з суглобами, коли практично не в змозі нормально ходити, тому оперативного втручання вже не уникнути. Проте це їм дає шанс на повноцінне життя, а головне, що воно може бути активним, практично без обмежень у русі. Бо пацієнти після ендопротезування без проблем можуть займатися навіть спортом. А хіба є щось краще за відчуття свободи від постійного болю, який позбавляв можливості ходити? Відповідь очевидна.