Члени Глобальної керівної групи по боротьбі з антибіотикорезистентністю, яку створили керівники Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ), Міжнародного епізоотичного бюро (МЕБ) і Продовольчої сільськогосподарської організації ООН (ФАО) заявили про проблему зростання стійких до антибіотиками інфекцій.

Про це повідомляє прес-служба Асоціації «Свинарі України», спираючись на дані ФАО. «Крім неурядових організацій до цієї групи також входять політичні та громадські лідери країн. Очолили організацію прем'єр-міністри Бангладешу і Барбадосу», — йдеться в повідомленні.

Крім того, члени групи повідомили, що без сталих заходів щодо зниження використання антимікробних препаратів у тваринництві, настане момент, коли вони перестануть бути ефективними для лікування інфекцій у тварин і людей. «Сільгоспвиробники використовують їх для стимулювання росту у здорових тварин, що і призвело до антибіотикорезистентніості», — наголосили фахівці. АСУ та ФАО розробляють галузевий стандарт виробництва свинини без антибіотиків.

 Асоціація „Свинарі України“ звернулася до двох потужних мереж — „Метро“ та „Сільпо“ із проханням з’ясувати, яку свинину хоче споживач. За підсумками перемовин можна стверджувати, що хоча в Україні споживання курки на душу населення більше, ніж свинини,проте обсяги реалізації приблизно однакові –  50% на 50%. Різниця на полицях між цими видами м’яса лише у тому, що курка в основному вітчизняного виробництва, а свинина — і українська, і імпортована.

Крім того, споживач не просто добре реагує на позначки щодо безпечності продукту, особливо щодо застосування антибіотиків/гормонів росту, а активно цікавиться, наскільки «м'ясо», котре купує, якісне. Тому впровадження стандартів (і відповідного маркування), які можуть довести і бути гарантією безпечності продукту сьогодні надзвичайно актуальні.

«Смак та якість мають вирішальне значення. На ринку свинини однорідності щодо цих критеріїв немає. Підприємства працюють з різною генетикою та програмами годівлі, реалізують на забій тварин різного віку та кондиції, що впливає на якість м’яса, на смак та біохімічні показники якості. Це означає, що кожного разу споживач купує „кота в мішку“ і може тільки сподіватися, що придбане м’ясо буде ніжним та соковитим», — коментують в асоціації.

Таким чином, рітейл (оптові покупці) налаштований на співпрацю з виробниками, які гарантуватимуть стабільно високу якість продукції з відмінними смаковими якостями.

«У світі пандемій та епізоотій споживач усе частіше ставить питання, наскільки безпечне та здорове м’ясо він споживає. Щоб задовольнити цей попит, компанії недостатньо поставити наліпку „без антибіотиків“. Таке маркування має бути результатом відповідності високим критеріям, які контролюються не лише внутрішніми протоколами підприємства, а компетентним органом та незалежними агенціями», — розповідає Оксана Юрченко, президент Асоціації «Свинарі України».

Розуміючи актуальність та потребу такого підходу, АСУ у співпраці з ФАО взялася за розробку галузевого стандарту виробництва свинини без антибіотиків, що нині обговорюється з представниками свиногосподарств. Свинина та м’ясна продукція виробників, які братимуть участь у програмі сертифікації, буде гарантовано високої якості та безпечна. «Тим більш, що найвища категорія стандарту передбачатиме дослідження на наявність антибіотикорезистентних штамів. Така практика — один із перших прецедентів у світі на користь вітчизняного споживача», — підсумовує Юрченко. Нагадаємо, чисельність промислового свинопоголів'я в країні зросла на 7,7%.