Дельта продовжує лютувати. Величезна кількість хворих на COVID-19 і, на жаль, багато помирає від цієї хвороби. Кожна десята смерть в Україні нині викликана коронавірусом. Сумна статистика: з початку пандемії нашій області від ускладнень, спричинених коронавірусом, померло 2846 чоловік.
Більш ніж утричі за 10 місяців 2021 року зросла летальність від коронавірусної хвороби і у Хмельницькій інфекційній лікарні: 235 чоловік проти 83.
Ці цифри, зокрема, навела в нашій розмові директор КП «Хмельницька інфекційна лікарня» Оксана ПІДДУБНА. Сьогодні ведемо з нею мову про особливості нинішньої хвилі пандемії коронавірусу, про те, наскільки успішно вдається боротися нашим медикам з небезпечним ворогом, і що повинен робити кожен з нас, аби полегшити їхню роботу.
— Оксано Вікторівно, нинішній штам коронавірусу — Дельта — набагато важчий і агресивніший, ніж попередні?
— Так, ми бачимо велику різницю між ними. Дельта справді набагато агресивніший. Він швидше призводить до серйозних змін у легенях. Пневмонія розвивається блискавично. Якщо раніше пневмонія, як правило, виникала до 8-10 дня, то тепер — буквально за лічені дні. Також часто вражаються нирки — розвивається ниркова недостатність.
Дельта має різноманітні клінічні ознаки, від болю в горлі й температури до нудоти, блювоти й діареї… Нині хворіє більше молодих людей, дітей.
— Пацієнтів якого віку найчастіше госпіталізовують до вашої лікарні?
— Різного, в основному — від 18 до 96 років (наймолодшому нашому пацієнту було сім діб). Однак більше половини з них — це люди віком 50-70 років. Як правило, у більшості з них є важкі супутні захворювання, як-от: гіпертонія, ішемічна хвороба серця, ожиріння, цукровий діабет тощо.
І помирають саме хворі з ускладненнями, в основному, від 65 років і старші.
— Чи вистачає в лікарні місць для всіх, хто потребує госпіталізації?
— Наш заклад заповнений на сто відсотків. Ще тиждень тому мусили виписувати навіть пацієнтів, які все ще були киснево залежні — вдома вони продовжували користуватися кисневими концентраторами. Сьогодні ситуація дещо стабілізувалася, адже хворих з обласного центру почали приймати й у Хмельницькій районній лікарні, й у госпіталі ветеранів війни.
За день приймаємо, як правило, по 40-50 хворих. Усі вони вкрай важкі, потребують високих потоків кисню. Їхній стан настільки складний, що вони практично напівреанімаційні.
— Оксано Вікторівно, медики мають уже майже дворічний досвід боротьби з COVID-19. Та чи простіше стало їм працювати у «ковідному» відділенні?
— Знаєте, ми вже ніби й адаптувалися. Немає такої розгубленості, яка була на самому початку, коли ще не було протоколів лікування. Повністю забезпечені індивідуальними засобами захисту.
Ми розуміємо, з чим маємо справу, більше розуміємо саму хворобу. Однак збільшилося навантаження на одну бригаду — з 20 до 30 хворих. Та й коронавірус надто підступний, тому й лікування дуже індивідуальне. Буває, що все йде добре, маємо позитивний результат, і раптом — значне погіршення, аж до летального випадку. Особливо, повторюю, важкий перебіг хвороби в тих, хто має супутні захворювання.
— Лікарня забезпечена необхідними медикаментами для безоплатного лікування хворих на COVID-19? Чи пацієнтам доводиться купувати ліки за власний рахунок?
— Ми маємо все необхідне для надання медичної допомоги — антибіотики, гормони, антикоагулянти тощо. Проте дороговартісні препарати отримуємо в дуже обмеженій кількості. Тому, коли навіть цих крихт немає, людям доводиться купувати їх за свої гроші, а це, зауважу, надто дорого — десятки тисяч гривень.
— Розкажіть, будь ласка, детальніше про метод лікування коронавірусної хвороби моноклональними антитілами. Кому вони призначаються і ким?
— Це ефективний метод лікування, який застосовують у перші п‘ять днів хвороби, коли є ризик, що легкий перебіг перейде у важкий. Як правило, вони призначаються пацієнтам, які мають важкі супутні захворювання. Антитіла вводяться внутрішньовенно і лише в умовах стаціонару. Призначає цей метод лікування сімейний лікар. У нас лікування антитілами лише розпочалося, хоча, до прикладу, у Вінниці його застосували значно раніше. В нашому випадку активнішими повинні бути сімейні лікарі.
— Хворі нинішньої хвилі потребують більше кисню, Оксано Вікторівно? Чи вистачає його?
— Так, потреба кисню нині збільшилася удвічі. Як я уже казала, практично всі хворі потребують високих потоків. Поки що кисень у потрібному обсязі отримують усі, хто потребує. Але кожного дня нам доводиться шукати постачальника, адже трапляються перебої у постачанні кисню то зі Львова, то із Чернівців. Щоправда, дякуємо міській владі, яка взяла останнім часом питання забезпечення киснем під особливий контроль і допомагає його вирішувати.
— Якщо хворі поступають до лікарні у вкрай важкому стані, то це свідчить лише про підступність хвороби? Чи, можливо, людина не лікувалася відповідним чином?
— Звичайно, підступність хвороби відіграє важливу роль. Але, на жаль, може порушуватися протокол і на первинній ланці, зокрема, і в деяких приватних клініках. Приміром, призначають відразу по два чи й три антибіотики, яких при коронавірусі на початку апріорі призначати не можна. Також лікарі часом не бачать різниці між звичайною пневмонією та «ковідною» тощо.
— Оксано Вікторівно, чи зможе вакцинація проти COVID-19, яка проходить зараз швидкими темпами, зупинити стрімке розповсюдження вірусу?
— Зможе. Тому вакцинуватися треба обов’язково. До того ж (я хочу, щоб це усвідомили всі), вакцинація захищає кожного з нас від смерті. Звичайно, щеплення не захищає від хвороби стовідсотково. Але ті з вакцинованих, хто потрапляв до нашої лікарні, мали у найгіршому випадку перебіг хвороби лише середньої важкості. Ось у цьому суть, розумієте? Тому слухайте професіоналів, ідіть вакцинуватися. Весь світ це робить — для власного порятунку.
Коронавірус дуже підступний. І нікого не омине. На жаль, ніхто з нас не знає, виживе чи ні.
— Багато хто після вакцинації відразу знімає маску, вважаючи, що йому вже нічого боятися і що він ні для кого не становить загрози. Чи правильно це?
— Звісно, неправильно. Маску носити — обов’язково! Так само обов’язково мити руки і тримати соціальну дистанцію. Дотримуючись цих простих правил, допоможемо самі собі.
— Дякую, Оксано Вікторівно, за розмову.