В Україні триває вакцинація від COVID-19. Закінчується п’ята хвиля. Підсумки невтішні. Люди продовжують хворіти і помирати. Тепер все більше говорять про «бустерну дозу». Вона призначена для тих, хто вже пройшов щеплення, і для літніх людей. Це ж, мабуть, треба мати міцний організм, аби витримати такі випробування, думаю я.

Мій приятель Олександр вакцинувався. У нього ні сіло ні впало почалася шалена алергія. Іншому, Йосипу, після першого щеплення стало кепсько. Але він відважився на друге. Через день подзвонив. «Вибачай, – сказав нерозбірливо в слухавку. Я раптово знепритомнів, впав на підлогу, вдарився, пошкодив щелепу». Чоловік ліг у лікарню. В нього виявили загущення крові. Впродовж тижня щодня ставили крапельниці і кололи препарати для розрідження. Далі ще кілька днів їздив на лікувальні процедури. Ці, а також інші випадки, не вписувалися в мої звичні уявлення про вакцинацію.
Спроба прояснити ситуацію
Отож, аби убезпечити себе, мати уявлення про наслідки і прийняти свідоме рішення, 12 листопада вирішив звернутися в обласний департамент охорони здоров’я: «Прошу надати мені письмово, і в установлений законом термін, відповіді на такі запитання:
* Проти якого із штамів коронавірусу проводиться вакцинація?

* Хто несе відповідальність за її наслідки?
* Хто і в який спосіб має відшкодовувати збитки моєму здоров’ю в разі побічних наслідків?
* Хто і де має організувати моє поховання, якщо вакцинація призведе до летального наслідку?
* Яка статистика взаємозв’язку між вакцинацією і перебігом епідемії?
* Чи ведеться вона в нашій області і хто за неї відповідає? На якому сайті з нею можна ознайомитися?
* Скільки людей на Хмельниччині померли, захворіли і стали каліками після вакцинації?
* Скільки процедур потрібно пройти, аби мати повну гарантію від захворювання на COVID-19?
* Які саме вакцини із запропонованих громадянам пройшли третю стадію клінічних випробувань?
* Чи відповідає стандартам МОЗ вакцинація у громадських місцях, на вокзалах, підприємствах і установах?
* Чи виділений окремо та ідентифікований збудник COVID-19?
Лише через 2 місяці (!), а не через 15 днів, як того вимагає Закон, я отримав відповідь. Вона мене неприємно вразила.
«Департамент охорони здоров’я облдержадміністрації (далі – ДОЗ ОДА) розглянув Ваше звернення щодо вакцинації проти COVID-19 та надає інформацію в межах галузевої компетенції. (Невже посадовці мають різний ступінь поінформованості щодо COVID-19? Прим. автора).
Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», щодо особливо небезпечних інфекційних захворювань можуть здійснюватися медичні огляди, профілактичні щеплення, лікувальні та карантинні заходи в порядку, встановленому законами України».
Даруйте, шановні, словосполучення «можуть здійснюватися», ніяк не означає обов’язковість. Останнє регулює Календар щеплень. Ось він:
* щеплення проти гепатиту В роблять у пологовому будинку в першу добу після народження;
* щеплення проти туберкульозу роблять на 3-5 добу життя дитини;
* у 2 місяці дитина отримує друге щеплення проти гепатиту В;
* у 2 місяці роблять першу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
* у 4 місяці роблять другу вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, Хіб-інфекції;
* у 6 місяців роблять третю вакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту, гепатиту В;
* у 12 місяців роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (1-ша доза) та ревакцинацію проти Хіб-інфекції;
* у 18 місяців роблять першу планову ревакцинацію проти кашлюка, дифтерії, правця, поліомієліту;
* у 6 років роблять щеплення проти кору, паротиту, краснухи (2-га доза) та ревакцинацію проти дифтерії, правця, поліомієліту;
* у 14 років роблять ревакцинацію проти поліомієліту;
* у 16 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця;
l надалі, з 26 років, кожні 10 років роблять ревакцинацію проти дифтерії, правця.)
Куди щез COVID-19?
Як легко переконатися, у цьому списку немає хвороби під назвою «коронаввірус». Вона фігурує у окремому документі: «24 грудня 2020 року Наказом МОЗ України було затверджено  «Дорожню карту з впровадження вакцин від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, і проведення масової вакцинації у відповідь на пандемію COVID-19 в Україні в 2021-2022 роках».
Основним завданням «Дорожньої карти» протягом 2021-2022 років є охоплення вакцинацією проти COVID-19 щонайменше 50 % населення України (20 866 390 людей). Водночас, впровадження програми значною мірою залежить від доступності вакцин».
Цілком очевидно, що цей документ не передбачає повної вакцинації, а тільки вибіркову. І то при наявності препаратів.
Крім того, основним завданням названа не протидія вірусу і порятунок людей, а вакцинація 50 відсотків населення! (Несподіваний поворот! Прим. автора). Тому наступні абзаци відповіді з ДОЗ ОДА є тільки реверансами: «В області, як і у всій Україні, ведеться щоденний моніторинг проведених щеплень в розрізі територій, вакцин, пунктів щеплень та центрів масової вакцинації.
Векторні та мРНК вакцини мають на меті створити імунну пам’ять до S-протеїну, який присутній на вірусах усіх штамів. (Вони що, втручаються у генетику? Хто це дозволив? Прим. автора.)
Далі пішла загальщина: «Наслідки вакцинації» поділяються на кілька компонентів. Перше – це якість самої вакцини. За це несе віповідальність виробник вакцини (Перед ким? Прим. автора) Друге – транспортування вакцини. За це відповідає служба логістики (Тобто водії, капітани кораблів і штурмани авіалайнерів? Прим. автора). Третє – це зберігання вакцини та власне процедура щеплення. За це відповідає лікувальний заклад, де вакцина зберігається та проводиться щеплення». (І ні слова про установи, стадіони і підприємства, де також відбувається ця процедура. А що робити, коли у людини станеться анафілактичний шок, або ще якась прикрість? Прим. автора).
Якщо пацієнту стане зле…
«Відшкодування збитків може відбуватися за рахунок оплати страхового випадку, якщо життя та здоров’я людини застраховане, або через механізм судового розгляду, якщо суд дійде висновків, що таке відшкодування має відбутися». (Спонукати до вакцинації підзаконними актами буде відомство, а відшкодувувати невідомо хто і то через суди. Прим. автора).
«Зазвичай, поховання людини здійснюють її родичі; у разі відсутності, цю функцію бере на себе держава. (Примушуватимуть посадовці, а ховатимуть рідні. Спочатку здійснять за свій кошт необхідні траурні процедури, а потім наймуть адвоката і почнуть судитися? Прим. автора).
А може, людей варто застрахувати, а не виплачувати так звану «Вовину тисячу» у вигляді квитків на розважальні заходи? Наприклад, у державі Ізраїль, про яку піде мова далі, в 1989 році прийнятий «Закон про людей, які постраждали від щеплень». За ним держава страхує не лише вакцинованих, але і тих, хто потерпів внаслідок контактів з ними.
Далі у відповіді мовиться: «Оскільки ми живемо в час пандемії, усі питання статистики формуються в даний час (де можна ознайомитися з результатами? Прим. автора). На цьому етапі можна зауважити, що існує приклад Ізраїлю, де після проведення вакцинації трьома вакцинами важкі форми захворювання та смертність дуже невисокі, що дозволяє розвантажити медичну систему до планового ритму роботи».
Як справи в Ізраїлі?
Я не полінувався і поцікавився справами в цій країні. Відтак, натрапив на повідомлення з інтригуючим заголовком: «Чому в Ізраїлі зростають цифри попри високі темпи вакцинації?»
Цитую з деякими скороченнями: «Ще в березні цього року, коли в Україні був розпал  чергової  хвилі  пандемії з високим рівнем захворюваності та смертності від  COVID-19, в Ізраїлі думали, що вже здолали вірус. Понад половина з 9,3 мільйона жителів країни на той момент уже отримали по дві вакцини. Станом на 19 серпня цей показник дорівнював 58 відсоткам, і він постійно зростає.
Тож в Ізраїлі панувала ейфорія, багато хто прогнозував, що  захисні маски  зникнуть з громадських місць назавжди, і життя знову стане «нормальним».
Минуло лише чотири місяці, і ситуація кардинально змінилася. Деякі країни  занесли Ізраїль до списків країн із підвищеним ризиком зараження коронавірусом  і застерігають від поїздок туди. Із середини липня число нових випадків захворювання на COVID-19 зростає. Міністерство охорони здоров’я Ізраїлю висловлює припущення, що рівень захисту від коронавірусу, який надають вакцини, з часом знижується, особливо від штаму дельта. Тому в Ізраїлі хочуть  вакцинувати людей втретє, аби підвищити рівень антитіл  в їхньому організмі. Робити це почали ще на початку серпня. Вакцинують десятки тисяч людей щодня.
У період з травня по липень у країні фіксували в середньому нуль смертей серед заражених коронавірусом на день... Натомість останніми днями  Міністерство охорони здоров’я Ізраїлю майже щодня фіксує двозначні показники летальних випадків».
Зараз у Ізраїлі повністю щепленими від коронавірусу (тобто трьома дозами) вважається близько 60 відсотків населення. Відбувається вакцинація четвертою. А 30 відсотків не отримали жодної дози.
Але повернемося до листа з департаменту охорони здоров’я облдержадміністрації, де замість конкретики містяться банальності. Уваги вартий лише перелік вакцин без суттєвого уточнення, чи пройшли вони третю стадію клінічних випробувань. (На що я звертав увагу. Прим. автора). Про те, наскільки ці препарати ефективні, жодного слова. Коли закінчиться вакцинація і в яких формах буде втілюватися, невідомо.
Отож, читачам самим вирішувати, як діяти далі. Моя справа, як журналіста та громадянина, проінформувати і змусити замислитися. У кожної проблеми є дві сторони. Тож хотілося би знати думку не лише чиновників, які замість роз’яснень напускають туману, – але і людей.