Із настанням теплої погоди люди масово почали спалювати суху рослинність, руйнуючи таким чином екосистему. Лише за одну добу в Україні виникло 127 пожеж в екосистемах, які охопили 80 гектарів території.
До ліквідації наслідків цих пожеж було залучено 507 осіб особового складу та 126 одиниць техніки. Такі дані під час брифінгу озвучив Роман Рудак, заступник директора Департаменту запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС України. Він також наголосив, що найчастішими порушеннями, які призводять до пожеж в екосистемах, є самовільне випалювання громадянами сухої рослинності.

Роман Рудак нагадав, що за випалювання сухої рослинності на території держави передбачена відповідальність. Тож потенційним паліям потрібно пам’ятати, що на них чекають штрафи: від 91 800 до 153 тисяч гривень — за знищення або пошкодження об’єктів рослинного світу навколо населених пунктів, уздовж залізниць; від 1530 гривень до 15 300 гривень — за порушення вимог пожежної безпеки в лісах; від 3060 гривень до 21 420 гривень — за самовільне випалювання рослинності або її залишків і від 6120 до 30 600 гривень — за самовільне випалювання рослинності або її залишків у межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду.
Так, за даними Головного управління ДСНС України у Хмельницькій області лише з початку року через дії паліїв завдано збитків державі на суму понад 5 мільйонів гривень. Зараз у нашій області бійці ДСНС активно патрулюють екосистеми та приватний сектор, проводять рейдові перевірки, роз’яснювальну роботу. Проте, на жаль, до свідомості людей достукатися вкрай важко. Бо підтвердженням цьому є велика кількість виїздів рятувальників на гасіння пожеж в екосистемах області. До прикладу, 14 березня на Хмельниччині вони шість разів виїжджали, щоб приборкати вогонь на відкритій території. Суха трава палала в Нетішині, Хмельницькому, в селі Григорівка Хмельницького району, за межами сіл Вільховець та Руда Кам’янець-Подільського району. Крім того, сухостій горів у Волочиську, Віньківцях тощо. А в Тарноруді Хмельницького району полум’я від трави розповсюдилося на житловий будинок, було пошкоджено покриття та вікна. А 15 і 16 березня надзвичайники області аж 14 разів виїжджали на гасіння пожеж, десять із яких виникли в екосистемах.
Переважна більшість пожеж трапляється через легковажність громадян або навмисні підпали. Попри численні застереження рятувальників люди продовжують наводити лад на своїх земельних ділянках та прилеглих територіях шляхом випалювання сухостою. Нерідко такі дії призводять до масштабних пожеж, або ж палії втрачають власні домоволодіння, адже вогонь легко перекидається на будівлі.
І хоч за «прибирання вогнем» передбачено відповідальність у вигляді штрафу, або ж позбавлення чи обмеження волі, якщо такі дії призвели до серйозних наслідків, люди все одно продовжують це робити.
Загальна статистика свідчить про різке збільшення загорянь на відкритій території. Окрім того, що це шкодить природі і, власне, здоров’ю самих паліїв та оточенню, це ще й додаткове навантаження на підрозділи ДСНС. Тому відповідь на такі дії громадян буде категоричною і в межах чинного законодавства, кажуть у ГУ ДСНС у Хмельницькій області, адже паління трави у воєнний час прирівнюється до диверсії.
Натомість громадянам пропонується альтернатива спалюванню сухої рослинності — компостування. Тобто нагромадження сухого листя, трави в спеціально облаштованому місці, де за певний час, ця рослинність перегниє та утвориться компост, який можна використати для удобрення власних присадибних ділянок. Це і безпечно, і корисно, наголошують рятувальники.
На щастя, поки що не зафіксовано травмування чи загибелі людей на пожежах через спалювання сухостою, однак через нехтування заборони на підпал, до біди, як кажуть, один крок. Прикро, що немає розуміння в громадян найважливішого — в країні повномасштабна війна, гинуть люди… І рятувальники з Хмельниччини, працюючи над ліквідацією наслідків російської агресії, змушені витрачати ще й свій ресурс на гасіння чагарників, трави тощо.
Люди, зуиніться, врешті! Будьте людьми!