2 листопада 1708 року російське військо під орудою Олександра Меншикова знищило гетьманську столицю Батурин (нині Чернігівщина).
Нелюдська жорстокість росіян шокувала Європу. “Вся Україна потопає в крові. Меншиков показує жахи московського варварства”, - писали французькі газети про ті страшні події.
Козацьку старшину розпинали на хрестах, встановлених на плотах, які спускали Сеймом, а всіх інших мешканців міста, незалежно від віку і статі, жорстоко вирізали.
“30 жовтня приїхав до Погребків Меншиков, і тоді відбулася військова рада, що поклав взяти Батурин і, в разі опору, щоб знищити його як головний притон сили, неприязної царя Малоросії ... В 6 години наступного ранку Меншиков зробив напад і наказав знищити в замку всіх без відмінності, не виключаючи й немовлят, але залишати в живих начальників, для передачі їх страти. Все майно батуринців віддавалася заздалегідь солдатам, тільки знаряддя повинні були стати казенним надбанням. Протягом двох годин все було закінчено: гетьманський палац, служби та двори старшин - все було перетворено на попіл. Все живе було винищено ...” (Костомаров)
“Сердюки були частиною вирізані, частиною пов’язані в одну юрбу мотузками. Помстившись за вчорашнє, Меншиков доручив катам стратити їх різноманітними стратами; військо, скрізь і завжди готове до грабунку, разсеялось по домівках обивательським, і, не розбираючи невинних від винних, винищило мирних громадян, не пощадив ні жінок, ні дітей. «Сама звичайна смерть була живих четвертувати, колесувати і на палю садити, а далі вигадані були нові роди мук, саме уяву в жах приводять”(М. Маркевич)
Картина “Батуринські яблука” М.Данченко, 1995р.
Gismeteo 
